Червона площа – основний символ та найвідоміше історичне місце Москви. Вона знаходиться в Центральному адміністративному окрузі між Кремлем і Китай-місто. Червона площа та розташовані на ній архітектурні споруди внесені до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Це історичне місце, обов’язкове відвідування іноземцями. Москвичі також вважають Червону площу “серцем столиці” і із задоволенням зустрічають тут Новий рік, приходять на парад 9 Травня або вальяжно прогулюються бруківкою в сонячні вихідні. Арена культових подій російської історії покриває 23 100 м², причому її форма досить витягнута: довжина дорівнює 330 м, а ширина – 70 м. Червона площа є пішохідною зоною – тут заборонено рух будь-яких транспортних засобів, включаючи мопеди та велосипеди. Найближчі станції метро – Мисливський ряд, Театральна, Площа Революції.

Червона площа на мапі

Історія виникнення

Під час пожежі в 1493 згоріла значна частина дерев’яних будівель Великого посада, що знаходиться поруч з Кремлем. Було прийнято рішення не забудовувати територію, що звільнилася, що являла собою смугу шириною 240 м. На заході її кордони примикали до кремлівського рову, на сході – до ринку, а на півдні – до невисокого пагорба. З появи цього місця розпочалася забудова нинішньої Червоної площі.

Сюди вели три головні вулиці Москви – Микільська, Іллінка та Варварка. Між ними знаходилися намети, лотки та курені, тому цю територію часто вважали ринком. Щоб перешкоджати розширенню зони стихійної торгівлі, наприкінці XVI століття вирішено чітко позначити її межі з допомогою спеціальних купецьких палат із каменю. Нові будівлі обмежили територію площі у східній частині та утворили три квартали. Згодом кожен із них отримав свою назву – Верхній, Середній та Нижній Торговий ряд. Зовні споруди були однотипними осередками, об’єднаними арками. Подібний дизайн екстер’єру можна зустріти у багатьох торгових будинках, збудованих у той період.

Походження назви

У попередні сторіччя існувало кілька назв центральної пам’ятки Росії. З ранніх варіантів були поширені – Троїцька площа та Пожежа. Перший пов’язаний з найменуванням прилеглої церкви, другий обумовлений тим, що тривалий час тут знаходилося безліч будівель з дерева, які постійно загорялися.

На початку XVII століття ділянку поряд із собором Покрова Пресвятої Богородиці та Лобним місцем почали називати Червоною площею. У цьому контексті слово “червоний” означало “красивий”. Ця назва поширилася на всю територію біля Кремля та була затверджена на офіційному рівні указом царя Олексія Михайловича.

Варто зазначити, що багато іноземців, які відвідували Москву в ті часи, називали площу “ринковою” або “торговельною”. За Івана Грозного її часто називали “великий”.