Єгипетські піраміди

Серед Єгипетських пірамід є величезні і масштабами скромніші, з гладкою поверхнею і ступінчасті, руїни, що збереглися дуже добре і нагадують купу. Їх можна спостерігати в Саккарі та Мемфісі, Хаварі та Верхньому Єгипті, Медумі та Абусірі, Ель-Лахуні та Абу-Раваші. Однак головними туристичними об’єктами вважаються лише деякі, а саме піраміди в Гізі, передмісті єгипетської столиці, зведені, як прийнято вважати, в епоху правління IV-VI династій фараонів, яка припала на XXVI-XXIII століття до н. е.

Дивлячись на ці грандіозні твори людських рук, мимоволі замислюєшся: скільки ж було витрачено сил і часу на зведення таких споруд, що здаються – принаймні у своїй масштабності – абсолютно марними. Чи то фараони, що правили 45 століть тому, хотіли підкреслити власну божественність і велич своєї епохи, чи то в цих спорудах міститься якийсь прихований зміст, нашому розумінню поки недоступний. Але осягнути його важко, адже секрети надійно вкриті під пластом тисячоліть, і нам не залишається нічого іншого, як будувати здогади та версії, сподіваючись на те, що рано чи пізно все таємне обов’язково стане явним.

Єгипетські піраміди огорнуті ореолом міфів і таємниць, причому з часом та розвитком науки питань все ще залишається більше, ніж відповідей. Як каже прислів’я: «Все у світі боїться часу, але час боїться пірамід». Інтерес підігрівають різні теорії про появу цих величних монументів. Любителі містичного вважають піраміди потужними енергетичними джерелами і вважають, що фараони проводили в них час не тільки після смерті, а й за життя, щоби черпати силу. Існують і зовсім неймовірні ідеї: наприклад, деякі вважають, що єгипетські піраміди були побудовані інопланетянами, інші, що блоки пересували люди, які володіють магічним кристалом. Давайте розглянемо загальноприйнятий і найімовірніший варіант розвитку подій.

Релігія у житті Стародавнього Єгипту займала домінуюче становище. Вона формувала і світогляд народу, і його культуру. Смерть сприймалася лише як перехід в інший світ, тому підготовка до нього мала проходити заздалегідь, ще за земного життя. Однак привілей залишатися «безсмертним» був, як вважалося, лише фараон і члени його сім’ї. І він на свій розсуд міг дарувати її та своєму оточенню. Простолюдини були позбавлені права на потойбічне життя, за винятком прислуги та рабів, яких могутній правитель «забирав» із собою. Комфортному «існуванню» високопоставленого небіжчика нічого не мало заважати, тому його постачали всім необхідним – запасами їжі, домашнім начинням, зброєю, прислугою.

Спочатку правителів ховали в спеціальних «будинках після життя», і щоб тіло фараона зберігалося на віки, його бальзамували. Ці ранні похоронні будинки – мастаби – з’явилися ще в період перших династій. Вони складалися з підземної похоронної камери та надземної частини у вигляді кам’яної споруди, де були обладнані молитовні та знаходився похоронний інвентар. У розрізі ці гробниці нагадували трапецію. Їх будували у Абідосі, Нагадеї, Верхньому Єгипті. Головний некрополь тодішньої столиці перших династій – міста Мемфіс – перебував у Саккарі.

Власне гробниці пірамідальної форми почали зводити близько 5 тисячоліть тому. Ініціатором їхнього будівництва виступив фараон Джосер (або Нечеріхет), перший у III династії Стародавнього царства. Зведенням некрополя імені цього правителя керував верховний сановник і знаменитий архітектор свого часу Імхотеп, якого мало не прирівнювали до божества. Якщо відкинути всі фантастичні версії про контакти тодішніх правителів з інопланетянами і виходити з того, що ці споруди таки будували люди самотужки, то масштаб робіт, їхня трудомісткість не можуть не вражати. Фахівці постаралися встановити їхню хронологію та характер, і ось до яких результатів вони дійшли. Оскільки піраміди складені з кам’яних блоків, то одразу постало питання: де і як їх видобували? Виявилося, у скелях…

Розмітивши в гірській породі форму і видовбавши канавки, у них вставляли сухі дерева, які поливали водою. Від вологи вони розширювалися і створювали у скелі тріщини, що полегшували процес виїмки блоків. Потім їх тут же, на місці обробляли інструментами і, надавши потрібну форму, відправляли річковим шляхом на місце будівництва. Але як єгиптяни піднімали ці важкі масиви нагору? Спочатку їх занурювали на дерев’яні сани та витягували по пологих насипах. За сучасними мірками такі технології виглядають відсталими. Проте якість робіт – на найвищому рівні! Мегаліти настільки щільно примикають один до одного, що розбіжностей практично немає.

Піраміда Джосера, що знаходиться в Саккарі, вважається найпершою пірамідою в Єгипті і найдавнішою з таких великих споруд, що збереглися в світі, з каменю (її розмір – 125 на 115 метрів при висоті 62 метри). Вона була зведена у 2670 році до н. е. і має вигляд будівлі з шістьма величезними фанерованими сходами. Через таку незвичайну форму її в ті далекі часи називали «хибною пірамідою». Увага ж мандрівників піраміда Джосера почала привертати ще з середньовіччя, і цей інтерес не вичерпується досі.

Зодчий спочатку не планував зводити таку піраміду. Ступінчаста гробниця стала в процесі будівництва. У наявності щаблів явно вгадується символічний зміст: покійний фараон саме з них мав піднятися на небеса. Від попередніх некрополів ця споруда відрізнялася ще й тим, що її зводили з каменю, а не цегли. І ще одна особливість: наявність дуже широкої та глибокої вертикальної шахти, зверху закритої куполом. У пірамідах, збудованих пізніше, нічого подібного немає. Не менший інтерес археологів та єгиптологів викликають мармурові уламки під саркофагом, на яких проглядаються різьблені зображення, що нагадують зірки. Це явно фрагменти якоїсь невідомої споруди, але якої саме ніхто не знає.

Піраміда Джосера призначалася не тільки для нього самого, і цим вона також відрізняється від інших подібних споруд. У похоронних камерах, їх лише 12, було поховано правителя та членів його сім’ї. Археологами виявлено мумію 8-9-річного хлопчика, мабуть, сина. А ось тіло фараона виявити не вдалося. Можливо, йому належала знайдена тут муміфікована п’ята. Ще в давнину, як вважається, в гробницю проникли грабіжники, які, напевно, викрали і її мертвого «господаря».

Однак версія про пограбування не видається такою однозначною. Під час обстеження внутрішніх галерей виявились прикраси із золота, чаші з порфіру, глиняні та кам’яні глеки та інші цінні речі. Чому злодії не винесли все це багатство? Істориків зацікавили і печатки, проставлені на дрібних глиняних судинах. Там було виведено ім’я «Секемхет», перекладене як «могутній тілом». Воно явно належало невідомому фараонові однієї з наймогутніших династій. Все говорило про те, що в давнину тут розпочалося будівництво ще однієї піраміди, але з якихось причин його не довели до кінця. Навіть виявили порожній саркофаг, внутрішній стан якого дозволив зробити висновок, що тут ніхто так і не був похований…

Що ж до власне піраміди Джосера, то визначна пам’ятка добре збереглася до наших днів і відкрита для відвідування туристами. Вхід до неї, як і інші споруди біля, перебуває з північного боку. Всередину веде оснащений колонами тунель. Північний храм, розташування якого біля є назви, становить із пірамідою єдиний архітектурний ансамбль. У ньому проводили заупокійні служби та робили жертвопринесення в ім’я фараона. © «wikiway.com»

Найбільшою популярністю серед всіх єгипетських пірамід користуються так звані великі піраміди, розташовані в Гізі – третьому за величиною місті в сучасній Арабській Республіці Єгипет, населення якого становить майже 3 мільйони чоловік.

Великі піраміди Гізи на сьогодні найпопулярніші в країні пам’ятники давнини За багато років їхнє відвідування стало для туристів майже ритуалом. показали, що будівельники некрополів дивовижно точно спрямували їх на пояс сузір’я Оріон, у чому проглядається поки що нерозгаданий сенс.
Єгипетські піраміди в Гізі безсумнівно є надзвичайно вражаюче видовище. Їхні піщаникові фасади відбивають сонячне світло: вранці вони рожеві, вдень золотисті і стають темно-червоними з настанням сутінків. Неможливо не захоплюватися подвигом інженерної думки та організації, внаслідок чого мільйони кам’яних блоків були перевезені з одного місця в інше та точно покладені один на одного без силових установок та підйомного обладнання.

Комплекс великих пірамід складають усипальниці трьох найдавніших правителів – Хеопса, Хефрена та Мікеріна. На відміну від попередніх «будинків після життя» (макабів) названим некрополям властива строга пірамідальна форма. Причому перший із них є єдиним із семи чудес світу, що дійшли до наших днів.

Про піраміду Хеопса (або Хуфу) можна розповідати довго і багато, але розповідь у будь-якому випадку буде неповною, тому що вона продовжує зберігати в собі безліч нерозкритих таємниць. Одна з них – це спрямованість на Північний полюс точно меридіаном: своєю вершиною монументальна споруда «дивиться» на Полярну зірку. Вражає, як древні архітектори могли робити такі точні розрахунки, не маючи на руках сучасні астрономічні прилади. Ця точність має навіть меншу похибку, ніж відома Паризька обсерваторія.

Стародавня піраміда Хеопса

Хеопс, другий фараон четвертої династії Стародавнього Єгипту, що царював 27 років, має славу правителя жорстокого та деспотичного. Він буквально виснажив ресурси свого царства, спрямувавши їх на будівництво піраміди. Нещадний був і до свого народу, примушуючи його до непосильних робіт зі зведення свого посмертного «житла». Велика піраміда будувалась у три етапи, чому свідченням відповідна кількість камер. Першу, її площа становить 8 на 14 метрів, глибоко витісали в скелі, другу (5,7 х 5,2 м) – під вершиною піраміди. Третя камера – вона єдина з них завершена – і стала усипальницею фараона. Про неї слід сказати особливо. Із заходу на схід простяглася на 10,4 м, і на 5,2 м – з півдня на північ. Гранітні плити, якими фанеровано приміщення, пригнані одна до одної бездоганно. Дев’ять монолітних блоків утворюють стелю, їхня загальна вага становить 400 тонн.

Кожна камера має свою «передпокій», з’єднану з сусідніми коридорами-шахтами. Спочатку вхід до усипальниці знаходився з північного боку і розміщувався над основою на висоті 25 метрів. В даний час увійти до піраміди можна з іншого місця, і цей вхід розташований не так високо. Будівельники навряд чи могли припускати, що за кілька тисяч років їхнє дітище стане туристичною пам’яткою, тому 40-метровий коридор зробили не лише вузьким, а й низьким. Численним туристам доводиться долати його пригнувшись. Коридор закінчується дерев’яними сходами. Вона веде в таке саме низьке приміщення, яке є центром всього некрополя.

Висота піраміди Хеопса становить більше 146 метрів – це «зріст» 50-поверхового хмарочоса. Після Великої Китайської стіни саме вона є найбільшою спорудою, спорудженою будь-коли за всю людську історію. Визначна пам’ятка не знаходиться в «самоті», навколо неї розташовано кілька інших будівель. З них до наших днів дійшли лише три піраміди-супутниці та руїни заупокійного храму. Очевидно, що для їхнього зведення було докладено не менше зусиль. За найпоширенішою версією, піраміди-супутниці призначалися для дружин імператора.

Фараон на ім’я Хефрен був чи то сином, чи то братом Хеопса і царював після нього. Його піраміда, розташована поруч, дещо менша, проте, на перший погляд, сприймається як більша. І все тому, що стоїть на певному пагорбі. Піраміду Хефрена знайшли під час проведення археологічних розкопок 1860 року. Усипальницю цього давньоєгипетського правителя «охороняє» знаменитий Сфінкс, що має вигляд лева, що лежить на піску, особі якого, можливо, надали риси самого Хефрена. Будучи найдавнішою з монументальних скульптур, що збереглися на нашій планеті (його довжина – 72 м, висота – 20 м), він цікавий сам по собі. Єгиптологи схильні думати, що усипальниці двох фараонів разом із сфінксом є єдиним похоронним комплексом. Раби, як вважається, на будівництві цієї піраміди не були задіяні: для цієї мети наймалися вільні робітники.

І, нарешті, піраміда Мікеріна – третя у комплексі великих пам’яток Гізи. Вона також відома як піраміда Менкаура, що носить ім’я п’ятого фараона четвертої давньоєгипетської династії. Про цього правителя відомо небагато – тільки те, що він був сином Хеопса (принаймні так стверджував давньогрецький історик Геродот). Цей некрополь називають «молодшим братом» двох вищезгаданих усипальниць: він був побудований пізніше за інші і найнижчий, його висота трохи більше 65 метрів. Такі скромні розміри свідчать про занепад стародавнього царства, брак необхідних будівництва ресурсів.

Однак монументальність споруди як така від цього не постраждала. Наприклад, вага одного з блоків, використаного при зведенні заупокійного храму, перевищує 200 тонн, що робить його найважчим на плато Гіза. Тільки уявіть собі, які нелюдські зусилля треба було докласти, щоб поставити цю махину на місце. А велична статуя самого фараона, що сидить усередині храму! Вона входить у число найбільших скульптур, які уособлюють ту загадкову епоху… З піраміди Мікеріна, як із найменшої, могло початися руйнація всього історико-архітектурного комплексу у Гізі, задумане султаном аль-Маліка аль-Азізою, що правив наприкінці XII століття. Роботи щодо демонтажу некрополя тривали близько року, але практичний результат був мінімальним. Султан зрештою був змушений згорнути їх, оскільки його, прямо скажемо, дурна і нічим не виправдана витівка спричинила непомірні витрати.

В основі священної насипної дороги, яка колись з’єднувала піраміду Хефрена з Нілом, знаходиться Сфінкс – загадкова скульптура з головою Хефрена, прикріпленої до левового тулуба. У єгипетській міфології сфінкси були божествами-охоронцями, і ця скульптура – ​​захисний монумент завдовжки 73 м та висотою 20 м. Після смерті фараона тіло Сфінкса поступово заносило пісками пустелі. Тутмос IV вірив, що статуя звернулася до нього і сказала, що він стане фараоном, якщо розчистить пісок, що він і поспішив зробити. З тих пір стародавні єгиптяни вірили, що монумент має пророчі здібності.

За пірамідою Хеопса знаходиться музей Сонячної тури, де зберігається чудово відреставрована кедрова тура, де тіло мертвого фараона перевозили зі східного на західний берег Нілу.