Сахара – найбільша пустеля, розташована у Північній Африці. Вона є найбільшою пустелею Землі! Площа Сахари становить 8,6 млн. км² або приблизно 30% Африки. Якби пустеля була державою, її можна було б порівняти з Бразилією площею 8,5 млн км². Цукру витягнута на 4800 км із заходу на схід, на 800-1200 км із півночі на південь. Тут немає жодної річки, за винятком невеликих ділянок Нілу та Нігеру, та одиночних оаз. Кількість атмосферних опадів тут трохи більше 50 мм на рік.
Перші згадки про назву пустелі датуються 1 століттям зв. е. Сахара у перекладі арабської означає “пустеля”. Перші дослідники, вчені та археологи згадували про пустельну місцевість, ворожу людину. Так, ще 5 столітті до зв. е. Геродот у своїх роботах описав піщані дюни, соляні бані та похмурість пустельного світу. Потім учений Страбон описував, як жителі пустелі дбайливо ставляться до води. А через 100 років Пліній підтвердив опис інших дослідників і сказав, що в пустелі зовсім немає води і дуже рідкісне явище – дощ.
26°C (чисте небо)Відчувається як: 26°CВітер: 11.7 км/годВологість: 23%Конечно, пустыня такого размера не могла бы занять территорию одной или двух африканских стран. Она захватывает Алжир, Египет, Ливию, Мавританию, Мали, Марокко, Нигер, Судан, Тунис и Чад.
С запада Сахара омывается Атлантическим океаном, с севера ограничена Атласскими горами и Средиземным морем, а с востока – Красным морем. Южная граница пустыни определяется зоной малоподвижных древних песчаных дюн на 16° с.ш., к югу от которой располагается Сахель – переходный регион к Суданской саванне.
Сахару складно віднести до якогось конкретного типу пустелі, хоча переважно тут переважає піщано-кам’янистий тип. У її складі виділяють такі регіони: Тенере, Великий Східний Ерг, Великий Західний Ерг, Танезруфт, Хамада-ель-Хамра, Ерг-Ігіді, Ерг-Шеш, Аравійську, Алжирську, Лівійську, Нубійську пустелі, пустелю Талак.
Клімат Сахари унікальний та зумовлений її розташуванням у зоні висотних антициклонів, низхідних потоків повітря та сухих пасатів північної півкулі. У пустелі вкрай рідко йдуть дощі, а повітря – сухе та гаряче. Небо Сахари безхмарно, але воно не здивує мандрівників блакитною прозорістю, оскільки в повітрі постійно знаходиться найтонший пил. Інтенсивний сонячний вплив та випаровування вдень змінюється сильним випромінюванням уночі. Спочатку пісок нагрівається до 70° С, пашить жаром від скель, а ввечері поверхня Сахари охолоджується набагато швидше за повітря. Середня температура липня становить 35°.
Висока температура, з її різкими коливаннями, дуже сухе повітря роблять перебування в пустелі дуже важким. Тільки з грудня до лютого настає “цукрова зима” – період із відносно прохолодною погодою. У зимовий час температура в Північній Сахарі вночі може падати нижче за 0°, хоча вдень вона піднімається до 25°. Іноді тут навіть випадає сніг.
Незважаючи на те, що пустелю зазвичай є суцільним шаром гарячого піску, що утворює бархани, Сахара має дещо інший рельєф. У центрі пустелі височіють гірські масиви, висотою понад 3 км, а от по околицях сформувалися галечникові, кам’янисті, глинисті та піщані пустелі, в яких практично відсутня будь-яка рослинність. Саме там і живуть кочівники, що переганяють стада верблюдів по рідкісних пасовищах.
Рослинність Сахари становлять кущі, трави та дерева в нагір’ї та оазах, розташованих по руслах річок. Деякі рослини повністю адаптувалися до суворого клімату та ростуть протягом 3 днів після дощу, а потім 2 тижні сіють насіння. При цьому родюча лише мала частина пустелі – ці ділянки беруть вологу з підземних річок.
Відомі всім одногорбі верблюди, частина з яких одомашнена кочівниками, все ще живуть невеликими стадами, харчуючись кактусовими колючками та частинами інших пустельних рослин. Але це не єдині копитні, що мешкають у пустелі. Вилорогі Аддакси, Гривісті барани, газелі Доркас і антилопи Орікс, вигнуті роги яких за довжиною майже рівні тулубу, також чудово пристосувалися до виживання в таких складних умовах. Світле забарвлення вовни дозволяє їм не лише рятуватися від спеки вдень, але й не замерзнути вночі.
Декілька видів гризунів, серед яких піщанка, Абессинський заєць, що виходить на поверхню тільки в сутінках, а вдень ховається в норах, тушканчик, що має напрочуд довгі ноги, що дозволяють йому пересуватися величезними стрибками як кенгуру.
У пустелі Сахара живуть і хижаки, найбільшим у тому числі є фенек – невелика лисичка з широкими вухами. Також там мешкають оксамитові коти, рогаті гадюки та гримучники, що залишають на поверхні піску звивисті сліди, і ще багато інших видів тварин.
