Сіде

Місто, що знаходиться на півдорозі між більшими курортами, Аланією та Анталією, стоїть на місці древнього Сіде – античного поліса, відомого своєю багатою історією. Руїни стародавніх будівель, що добре збереглися, які можна побачити в самому місті, його околицях і навіть під водою вздовж морського узбережжя, принесли Сіде славу одного з найбільших турецьких музеїв просто неба.

Комфортабельні готелі у широких піщаних пляжів, незліченні можливості зайнятися активними видами спорту, від підводного плавання до дельтапланеризму, чарівні ресторани, галасливі комерційні вулички, романтичні античні руїни – все це дозволяє туристам зробити цікаві відкриття, наповнитися незабутніми враженнями і просто чудово!

Від античних часів до ери міжнародного туризму

Римський історик Страбон вважав, що місто Сіде було засноване за 700 років до нової ери грецькими колоністами, які прибули сюди із Західної Анатолії. Однак на півострові, ніби спеціально створеному природою для зведення тут укріпленого міста та порту, вже й до цього існувало поселення. Який народ жив тут до приходу еллінів, невідомо, але в іншого відомого історика Арріана можна знайти згадку про те, що греки-переселенці не розуміли мови місцевих жителів. Це підтвердили й археологічні розкопки: вчені знайшли кам’яні плити з написами, які й досі ніхто не може розшифрувати.

Вдалося встановити, що греки-колоністи швидко перейняли мову своїх попередників, створивши особливий діалект, багато в чому незрозумілий навіть їхнім сучасникам із сусідніх грецьких полісів. Принаймні одне слово з стародавнього діалекту нам відомо: «сиде» означає «гранат» – плід, що був для місцевих жителів символом родючості. Зображення граната є на місцевих монетах, викарбуваних, як передбачається, у V столітті до зв. е., що, до речі, говорить про те, що Сіде, який мав власну валюту, зберігав певну незалежність від перських володарів, які встановили на той час своє панування в цьому регіоні.

Декілька поколінь греків зводили на півострові велике місто, в якому було два торгові порти, і обнесли поліс могутніми стінами. Грандіозні укріплення, що захищали Сіде з боку моря, вже багато століть тому зруйнувалися, проте північні оборонні споруди півострова, звернені до континенту, добре збереглися.

У 333 році до нової ери армія македонського царя Олександра, що прийшов до Малої Азії під прапором братнього об’єднання елліністичних полісів та звільнення їх від перського панування, підійшла до укріплень Сіде. Жителі міста без бою відчинили перед ним ворота.

Протягом кількох наступних століть місто перебувало під владою грецьких династій, що утворилися після смерті Олександра Македонського: спочатку Птолемеїв, що правлять у Єгипті, а потім Селевкідів, які панують у Сирії. Між 188 та 78 роками до н. е. Сіде був у складі Пергамського царства, після чого разом з ним увійшов до складу Римської імперії. Свого благоденства та розквіту місто досягло у II-III століттях н. е. Саме до цього періоду належать безцінні архітектурні пам’ятки та скульптури, рештки яких можна побачити у Сіді сьогодні. У період Візантійської імперії тут поширилося християнство, й у V-VI століттях у Сіді перебувала єпархія Східної Памфілії.

Місто стало занепадати у VII столітті після того, як араби, що спустошували землі Південної Анатолії, напали на нього, спалили та пограбували. Остаточно напівзруйнований поліс залишили жителі у Х столітті.

Сучасне населення Сіде – це нащадки турецьких емігрантів, які втекли з острова Крит під час повстання греків проти панування імперії Османа в 1898 році. Переселенці селилися на узбережжі, і до початку туристичного буму 80-х років минулого століття Сіде був одним із пересічних рибальських селищ. Сьогодні нащадки скромних рибалок – власники великих інфраструктурних об’єктів туристичного бізнесу або просто працюють у цій прибутковій сфері.

А своєю світовою популярністю історичне місто багато в чому завдячує Альфреду Френдлі, американському журналісту, головному редактору впливової газети The Washington Post, володарю Пулітцерівської премії, який провів тут кілька років. Фонд, заснований дружиною Френдлі, надав велику фінансову допомогу у реставрації історичних пам’яток Сіде, зокрема монументальних античних храмів біля гавані.

Якщо ви під’їжджаєте до Сіди, з’їхавши з основної автостради, перше, що ви побачите – це мальовничі руїни римських акведуків. Потім ви потрапите до давніх головних воріт, від яких, щоправда, мало що залишилося. В’їзд у місто – через пізніші міські ворота, неподалік яких знаходиться автостоянка. Дорогою можна розглядати фрагменти античних колон, акуратно зібраних і пронумерованих археологами. Якось вони займуть своє місце у процесі реставраційних робіт.

Біля міської брами розташований німфеон – так греки називали святилища, присвячені водним божествам – німфам. Пізніше таку назву отримали різні будівлі, що прикрашають джерела води та палаци з водоймами. Німфеон Сіде, зведений імовірно у II столітті, був величний фонтан висотою в три поверхи, вода в який надходила по акведуку. Сьогодні його висота сягає 5 м, а ширина – 35 м-коду.

Найграндіозніша будівля з збережених у Сіді – амфітеатр. Він був зведений у ІІ столітті н. е.., в часи раннього християнства, і його архітектурна особливість полягає в тому, що, в протилежність іншим театрам цього району, він мав не грецьке планування (будівля спирається на схили пагорба), а римську: рівнинний простір, на якому будувався будинок театрів, вимагав зведення опори склепінь. Ряди лав приблизно для 14 000 глядачів спираються на монументальні несучі конструкції, що майже повністю збереглися. Але сцена обрушилася, і уламки її мармурового оздоблення довгий час лежали на агорі (торговій площі), розташованій перед театром. Сьогодні частину сценічного простору відновлено. Судячи з конструкції амфітеатру, сцена використовувалася як для театральних вистав, а й у гладіаторських боїв, зокрема з участю диких тварин. За вхід до амфітеатру Сіде потрібно заплатити 20 турецьких лір (іноземна валюта не приймається), для дітей до 6 років огляд пам’ятки безкоштовний. Амфітеатр відкрито до 19:00.

Поруч знаходиться агора. Це місце туристи традиційно обирають для пам’ятних фотографій на фоні мальовничого амфітеатру. Ринкова площа, яку колись обрамляли криті галереї, в античні часи була найвідомішим у регіоні центром работоргівлі. Покриті зали з семиметровими мармуровими колонами (по 25 колон у кожному), що знаходяться поряд з агорою, дозволяли ховатися від палючих променів сонця. У центрі площі стояв храм Тихе, присвячений богині випадкового жереба та удачі. Звідси найкраще вирушити до бібліотеки вздовж побудованої візантійцями пізньоантичної міської стіни.

У свій час бібліотека Сіде була знаменитим культурним центром. Вона складалася із трьох залів, від яких сьогодні збереглася лише одна стіна з нішами для статуй.

Навпроти амфітеатру є римські терми (купальні), де розташувався Археологічний музей Сіде, обладнаний з великим смаком. Тут поряд з ліпними прикрасами та дрібними предметами старовини зберігаються саркофаги та чудові римські статуї, виявлені під час розкопок у Сіді. Багато хто з них обезголовлений – це результат надмірної старанності місцевих жителів, звернених у християнство Святим Павлом, і вирішили розправитися таким негуманним чином зі своїми язичницькими богами. Музей працює з 8:00 до 19:00. Вхідний квиток коштуватиме 10 турецьких лір. Фотографувати тут можна без перешкод, але без використання спалаху. У музеї працює кондиціонер, тож у літню спеку після огляду амфітеатру прямуйте прямо сюди.

Спустіться головною вулицею античного міста до морської гавані. Зліва ви побачите візантійську базиліку IX століття та колони храму Аполлона та Афіни, збудованого у II столітті. Ці мальовничі колони – одна з найкрасивіших пам’яток Сіде, і тут завжди юрмляться туристи, які бажають сфотографувати себе на їхньому фоні.

Прогуляйтеся берегом моря до східної частини міста, до храму Мен, присвяченого фрігійському місячному богу. Поруч ви побачите чарівний піщаний пляж у вигляді півмісяця. Освіжіться у морі, а потім продовжуйте прогулянку.

Антична гавань, засипана піском, сьогодні далеко відсунулась від морського узбережжя. Піском занесено і більшість стін, що оточували місто Сіде. Археологи припускають, що піщані замети можуть приховувати ще багато унікальних пам’яток, зокрема античний стадіон. Так що, опинившись за межами упорядкованого туристичного маршруту, що проходить через античне місто, ви цілком можете виявити в піску і заростях будяків який-небудь артефакт або хоча б приміряти на себе роль шукача старожитностей.

До речі, місцеві жителі часто пропонують туристам придбати античні монети. Ви, звичайно, можете спокуситися на такий сувенір, але знайте практично весь «антикваріат», що продається з рук підробка.

Широкі піщані пляжі Сіде, що спускаються в тепле чисте море, екологічно безпечні і доглянуті. Вони органічно вписуються в історичний ландшафт міста і тягнуться у східному та західному напрямку на десятки кілометрів, так що навіть у розпал сезону тут можна знайти затишне містечко, щоб позагорати та викупатися далеко від курортної метушні. Усі пляжі Сіде обладнані парасольками та шезлонгами, скрізь є можливість зайнятися віндсерфінгом, парасейлінгом, покататися на водних лижах чи мотоциклах.

На західному узбережжі знаходиться міський пляж. Вхід на нього безкоштовний, а за шезлонг та парасольку доведеться заплатити. Але тут є секрет: якщо ви придбаєте освіжаючий коктейль в прибережному барі, якому належить пляжний інвентар, зможете скористатися цими атрибутами відпочинку безкоштовно. Міський пляж – місце для тих, кому до душі галасливе, веселе проведення часу: з ранку і до глибокої ночі з барів, кафе, ресторанчиків долинають мелодії, що бадьорять, а на популярній дискотеці Oxyde молодь любить поєднувати танці з купанням в басейні.

На пляжах зі східного боку мису спокійніше і не так людно. Тут, неподалік від античних руїн, на величезних зелених територіях розташовані сучасні туристичні комплекси, а до пляжної смуги примикають апельсинові гаї та бавовняні поля. Тут чудове місце для романтичних прогулянок піщаними дюнами, під час яких можна милуватися стародавніми руїнами.

Якщо виникне бажання змінити обстановку, ви завжди можете вирушити у морську подорож. Біля причалів порту Сіде на морських хвилях вабливо погойдуються сотні білих яхт і моторних човнів. Звідси на вітрильнику можна вирушити на організовану шестигодинну екскурсію вздовж узбережжя зі швартовкою для купання в бухті Клеопатри та на острові Дельфінів. Вартість морської подорожі – від 20$ для дорослих та 10$ для дітей.

Для тих, хто хотів би забратися в дикі місця, передбачені човнові екскурсії з порту Сіде, що включають годинну подорож уздовж узбережжя з наступним підйомом по річці Манавгат, що впадає в Середземне море, і відвідуванням одного з наймальовничіших водоспадів Туреччини. Перед гирлом русло річки вигнуте, так що деякий час ви пливтимете вздовж морського прибою, відокремленого від річки вузькою піщаною косою. Пишна рослинність, що спадає до вод Манавгата дивовижними завісами, стане для вас бажаним тінистим укриттям після людських натовпів у курортному місті.

У порту можна орендувати яхту з командою і без індивідуальної морської подорожі і попрямувати куди очі дивляться. Ціна на оренду яхт коливається від 200$ до 400$ на 1 пасажира на добу. Якщо ви домовитеся з власником корабля заздалегідь, або плануєте орендувати вітрильник більш ніж на тиждень, ціна відчутно знизиться.

І дорослі, і діти, які відпочивають у Сіді, із задоволенням проводять час в аквапарках міста. Для дітей до 5 років вхідний квиток не потрібен. Аквапарк «Ali Bey Club Park» має в своєму розпорядженні власний піратський корабель з водяними гарматами, міні-рафтингом, гірками, басейнами, дитячими майданчиками. Для любителів спорту – тенісні корти, серед них – три дитячі, є можливість зайнятися аквааеробікою. Вечорами тут гримлять дискотеки, туристів розважають актори-аніматори із різноманітними програмами. Вартість відвідування – 25$.

В аквапарку «Water Planet» до послуг гостей – 24 гірки, дитячі та хвильові басейни, де можна взяти уроки серфінгу, поле для міні-гольфу, штучну річку для сплаву на надувних колах. Ціна вхідного квитка – 30$.

Вирушаючи на відпочинок у Сіді, враховуйте, що в літні місяці тут дуже спекотно: денна температура зазвичай перевищує +30 ° С, а іноді піднімається до +40 ° С, температура води – близько +26 ° С. Влітку тут дуже багатолюдно, адже окрім іноземних туристів, у цю пору тут люблять відпочивати жителі Анкари та Стамбула. Огляд визначних пам’яток в таких умовах може перетворитися на тортури, так що якщо ви опинилися в Сіде влітку, вирушайте в історичну частину міста рано вранці або ближче до заходу сонця. Відчайдушні романтики можуть цілком безпечно поблукати серед руїн уночі, при світлі місяця.

Бажаючим спокійно насолодитися відпочинком під лагідним сонцем та познайомитися з історією цього чарівного міста, краще приїжджати до Сіди у квітні чи жовтні. Температура повітря тут у цей час +21…+26°С, моря – +20…+22°С.