Місто, що знаходиться на півдорозі між більшими курортами, Аланією та Анталією, стоїть на місці древнього Сіде – античного поліса, відомого своєю багатою історією. Руїни стародавніх будівель, що добре збереглися, які можна побачити в самому місті, його околицях і навіть під водою вздовж морського узбережжя, принесли Сіде славу одного з найбільших турецьких музеїв просто неба.
Комфортабельні готелі у широких піщаних пляжів, незліченні можливості зайнятися активними видами спорту, від підводного плавання до дельтапланеризму, чарівні ресторани, галасливі комерційні вулички, романтичні античні руїни – все це дозволяє туристам зробити цікаві відкриття, наповнитися незабутніми враженнями і просто чудово!
Від античних часів до ери міжнародного туризму
Римський історик Страбон вважав, що місто Сіде було засноване за 700 років до нової ери грецькими колоністами, які прибули сюди із Західної Анатолії. Однак на півострові, ніби спеціально створеному природою для зведення тут укріпленого міста та порту, вже й до цього існувало поселення. Який народ жив тут до приходу еллінів, невідомо, але в іншого відомого історика Арріана можна знайти згадку про те, що греки-переселенці не розуміли мови місцевих жителів. Це підтвердили й археологічні розкопки: вчені знайшли кам’яні плити з написами, які й досі ніхто не може розшифрувати.
Вдалося встановити, що греки-колоністи швидко перейняли мову своїх попередників, створивши особливий діалект, багато в чому незрозумілий навіть їхнім сучасникам із сусідніх грецьких полісів. Принаймні одне слово з стародавнього діалекту нам відомо: «сиде» означає «гранат» – плід, що був для місцевих жителів символом родючості. Зображення граната є на місцевих монетах, викарбуваних, як передбачається, у V столітті до зв. е., що, до речі, говорить про те, що Сіде, який мав власну валюту, зберігав певну незалежність від перських володарів, які встановили на той час своє панування в цьому регіоні.
Декілька поколінь греків зводили на півострові велике місто, в якому було два торгові порти, і обнесли поліс могутніми стінами. Грандіозні укріплення, що захищали Сіде з боку моря, вже багато століть тому зруйнувалися, проте північні оборонні споруди півострова, звернені до континенту, добре збереглися.
У 333 році до нової ери армія македонського царя Олександра, що прийшов до Малої Азії під прапором братнього об’єднання елліністичних полісів та звільнення їх від перського панування, підійшла до укріплень Сіде. Жителі міста без бою відчинили перед ним ворота.
Протягом кількох наступних століть місто перебувало під владою грецьких династій, що утворилися після смерті Олександра Македонського: спочатку Птолемеїв, що правлять у Єгипті, а потім Селевкідів, які панують у Сирії. Між 188 та 78 роками до н. е. Сіде був у складі Пергамського царства, після чого разом з ним увійшов до складу Римської імперії. Свого благоденства та розквіту місто досягло у II-III століттях н. е. Саме до цього періоду належать безцінні архітектурні пам’ятки та скульптури, рештки яких можна побачити у Сіді сьогодні. У період Візантійської імперії тут поширилося християнство, й у V-VI століттях у Сіді перебувала єпархія Східної Памфілії.
Місто стало занепадати у VII столітті після того, як араби, що спустошували землі Південної Анатолії, напали на нього, спалили та пограбували. Остаточно напівзруйнований поліс залишили жителі у Х столітті.
Сучасне населення Сіде – це нащадки турецьких емігрантів, які втекли з острова Крит під час повстання греків проти панування імперії Османа в 1898 році. Переселенці селилися на узбережжі, і до початку туристичного буму 80-х років минулого століття Сіде був одним із пересічних рибальських селищ. Сьогодні нащадки скромних рибалок – власники великих інфраструктурних об’єктів туристичного бізнесу або просто працюють у цій прибутковій сфері.
А своєю світовою популярністю історичне місто багато в чому завдячує Альфреду Френдлі, американському журналісту, головному редактору впливової газети The Washington Post, володарю Пулітцерівської премії, який провів тут кілька років. Фонд, заснований дружиною Френдлі, надав велику фінансову допомогу у реставрації історичних пам’яток Сіде, зокрема монументальних античних храмів біля гавані.
