Дюденські водоспади

Річку Дюден живлять два великі карстові джерела – Киркгезлер і Пінарбаші. До будівництва в районі Кепез гідроелектростанції в 1962 році, води з джерел, злившись в один потік, ховалися в підземних карстових промоїнах, і річка виходила на поверхню, лише подолавши шлях завдовжки 14 км, досягнувши схилу пагорба Дюденбаші.

Сьогодні підземний потік перенаправляється до турбін гідроелектростанції. За греблею річкові води прямують рукотворним каналом до природного русла в районі пагорба, де колись вода виходила на поверхню. Тут і знаходиться Верхній Дюденський водоспад, який часто називають Дюденбаші. Водоспад відомий під назвою Олександра Македонського (İskender Şelalalesi). Згідно з однією з легенд, великий полководець напував тут коней, яких піднесли йому як данина жителі лікійського поліса Аспендоса.

Дюденські водоспади – найпопулярніші туристичні локації із чудовою інфраструктурою. Верхній Дюден оточує тінистий парк із терасами, гротом, місцями для пікніків, оглядовими майданчиками. Річка обривається тут каскадом водоспадів, що спадають широкими потоками з висоти приблизно 27 метрів і утворюють невелике, майже кругле озеро. Випливаючи з нього, води річки Дюден прямують до Середземного моря, ховаючись на деяких ділянках під землею. Досягши високого скелястого берега, іскристий потік обрушується на море. Цей водоспад відомий як Нижній Дюден. Дивовижна природна визначна пам’ятка найбільш ефектно виглядає з боку моря, тому туристи не втрачають можливості попрямувати сюди катерами та човнами.

Основна пам’ятка національного природного парку Дюден, що відкрився у 2012 році. Прогулюючись його територією, можна спостерігати, як непомітна річечка, схожа на арик, поступово прискорюючи свій біг, перетворюється на чудовий водоспад. Перші скельні поріжки по дорозі річки з’являються неподалік входу до парку. Тут через неї перекинуті підвісні містки, а нижче руслом починається доріжка, вкрита камінчиками. Вона виводить до скелястого урвища, звідки зриваються сильні потоки води, наповнюючи маленьку озерну чашу. До водоспаду виводять інші алеї з оглядовими майданчиками, завдяки чому милуватися ефектним видовищем можна з різних ракурсів. А ось купатися у водоспаді забороняється, порушникам загрожує штраф.

За стіною води ховається в скелі таємничий грот, в який можна увійти і спостерігати за потоками, що падають зсередини, через природні отвори. Низькі струмені води, обрамлені каменем і химерними рослинами, що звисають, зачаровують погляд. У самій печері досить сиро і слизько, але в спекотний день тут приємно насолодитися прохолодою, посидівши на одній з лав. У склепінні грота є пролом, крізь який пробивається денне світло, а на дні можна побачити химерну кам’янисту освіту, що нагадує невідомо як метеорит, що потрапив сюди. Бажаючі можуть виконати місцевий ритуал – обв’язати навколо будь-якого з зубчиків «зірки, що впала» кольорову ниточку, загадати бажання і чекати, що воно збудеться.

Під водоспадом тягнеться тунель із гротами та переходами, де цікаво прогулятися, прислухаючись до гуркоту падаючої води. До його вершини приведуть гвинтові сходи, влаштовані біля печери. Піднявшись по ній, ви знову опинитеся в тінистому парку з хвойними та листяними деревами. Тутешній патріарх – 700-річний платан, який красується біля одного з підвісних містків.

Територія парку прорізана прогулянковими алеями, прикрашеними клумбами з запашними квітами. У різних місцях встановлені музичні лавки, альтанки, каскадно сконструйовані фонтани, столи для пікніків. Можна прогулятися до ставка і погодувати гусей та білих качок. У парку є дитячий майданчик, працюють кафе, де пропонуються переважно місцеві страви. У виходу цікаво оглянути стародавні саркофаги із зображеннями левів. Вони датуються ІІ-ІІІ століттями н. е.

Верхній каскад Дюденських водоспадів найбільш повноводний взимку та навесні. У цей час доріжки парку часто виявляються затопленими водою. Сам парк туристам краще відвідувати у будні, оскільки у вихідні сюди на традиційний пікнік масово з’їжджаються місцеві жителі. За відвідування парку потрібно заплатити 7 турецьких лір. Іноземну валюту в касі не беруть.

Випливаючи з озера, утвореного Верхнім Дюденом, води річки прямують до моря і через 15 км обрушуються до нього з оглушливим ревом. У путівниках цей водоспад називають Нижнім Дюденом, а турки прозвали його «Карпузкалдиран», що в перекладі означає «кавун, що падає». За однією з версій, кумедна назва виникла в далекі часи, коли на берегах річки Дюден люди обробляли башта. Місцеві жителі нерідко крали кавуни і, уникаючи зустрічі зі сторожами, сплавляли їх униз річкою. Кавуни разом із водою зісковзували в морі, звідки їх потім виловлювали.

До нижнього каскаду Дюденських водоспадів також примикає паркова зона, але, на відміну від парку Верхнього Дюдена, відпочити тут можна безкоштовно. На доглянутій території прокладено алеї, встановлені лавочки для відпочинку, облаштовано дитячий майданчик із гойдалками та гірками. У парку розбиті клумби, висаджено химерні кактуси, екзотичні дерева, але тіні тут мало, тому відпочиваючим радять не забувати про головні убори, особливо в найспекотніший годинник.

Вказівники, встановлені на доріжках парку, виводять до скелястого стрімкого берега, чия висота в деяких місцях – понад 50 метрів. Берег облямовує прогулянкову алею з панорамними майданчиками. Звідси приємно милуватися потоками води, що іскряться на сонці, що зриваються в море. Над водоспадом часто з’являється веселка, що надає додаткової чарівності цієї природної пам’ятки. А особливо романтично водоспад виглядає після заходу сонця, коли він підсвічений різнобарвними вогнями.

Нижній Дюденський водоспад можна побачити також з ілюмінатора літака під час підльоту до Анталії, але в найефектнішому своєму ракурсі він постає перед туристами, що добираються до скелястого берега морем. Щодня від причалу у Калеїчі (Старому місті Анталії) відходять на морські прогулянки катера. Міні-круїзи влаштовуються кілька разів на день, залежно від сезону. Під час подорожі човни затримуються поблизу водоспаду приблизно на чверть години.