Плем’я кололо, що жило в цих місцях у 1800-х роках, називало водоспад Мозі-оа-Тунья, що Гримить дим, або Найбільша завіса падаючої води. Величний водоспад Вікторія, вірніше, величезна хмара бризок, що піднімається над ним, видно з відстані 64 км, оскільки вода вертикально спрямовується вниз з висоти 100 м. На піку сезону дощів щохвилини в розрив базальтових порід завширшки 2 км спрямовується 54. У цьому місці Замбезі зі спокійної та дрібної річки перетворюється на справжню пекло киплячої води.
Доктор Девід Лівінгстон, перший європеєць, який відвідав водоспад Вікторія, назвав цей феномен природи на честь англійської королеви. У вологому, туманному дощовому лісі на вершині водоспаду прокладена стежка, з якої хоробрий відвідувач, який не боїться промокнути до нитки у величезній хмарі бризок, може насолодитися неймовірним видовищем.
Водоспад надзвичайно широкий, приблизно 1800 метрів завширшки, висота падіння води змінюється від 80 метрів біля правого берега водоспаду до 108 метрів у центрі. Водоспад Вікторія приблизно вдвічі вищий за Ніагарський водоспад і більш ніж удвічі ширший за його головну частину («Підкови»). Падаюча вода утворює бризки та туман, які можуть підніматися на висоту 400 метрів і вище. Туман, що створюється водоспадом, видно на відстані до 50 кілометрів.
Водоспад Вікторія поділено на чотири частини островами на краю прірви. Поруч із правим берегом річки — похилий потік 35 метрів завширшки, названий «стрибаючою водою», далі за островом Боарука (шириною 300 метрів) йде основний водоспад завширшки близько 460 метрів. Острів Лівінгстона відокремлює головний водоспад від другого потоку (шириною приблизно 530 метрів), біля лівого берега річки розташований східний водоспад.
Єдиний вихід із тієї ущелини, куди нині падає вода, — це досить вузький канал, пробитий водою її стінці приблизно 2/3 відстані від західного кінця. Ця протока має ширину приблизно 30 метрів. Весь об’єм води проходить по ньому близько 120 метрів, після чого річка потрапляє у зигзагоподібну ущелину. Річка не виходить із цієї ущелини близько 80 км, аж до залишення нею базальтового плато.