Собор Святої Софії (Ayasofya Camii)
Рідко зустрінеш місце, де так відчувається історія. Коли входиш до собору, вражає поєднання пишноти та благоговіння. Тут було серце візантійського Константинополя; це незвичайна споруда – відбиток самого Візантія.
Цю церкву імператор Юстиніан освятив 537 р. на честь Святої Софії, Премудрості Божої. Наразі ми бачимо третю з побудованих на цьому місці церков. Перші дві знищили вогонь.
З архітектурного погляду будівля Айя Софії неймовірно складна. Величезний, не дуже глибокий купол надає колосальні конструктивні навантаження. Протягом довгих століть життя собору завжди існував ризик його обвалення внаслідок землетрусів. Навантаження компенсують потужні контрфорси. У 1204 р., коли хрестоносні грабували Константинополь, вони винесли із собору все, що змогли. Під владою хрестоносців Айя Софія була римсько-католицьким собором. У XV ст. Константинополь остаточно занепав, а з ним і собор. Останнє християнське богослужіння відбулося у ньому 1453 р., за день до взяття міста турками.
Увійшовши до міста, султан Мехмед II, який очолював завойовників, направив коня до собору Святої Софії і наказав негайно переобладнати його в мечеть. Тоді ж, у найближчу п’ятницю, сюди з’явилися для молитви перші мусульмани. Невдовзі було прибудовано мінарети, додано міхраб та мінбар, остаточно завершивши перетворення. Спочатку звели цегляний мінарет, три інших, з каменю, збудував у XVI ст. архітектор Мімар Сінан. В епоху Османської імперії будівля була в чудовому стані: султани, які змінювали один одного, дбали про реставрацію.
Мозаїки Святої Софії заштукатурили, що допомогло їм зберегтися до наших днів.
У 1934 р. мечеть стала музеєм. При вході зверніть увагу на гігантські двері, що вкриті бронзою часів Юстиніана. Від роботи по каменю в нефі захоплює дух, особливо гарні фантастичні колони з червоного порфіру та темно-зеленого змійовика, здобутого у Фессалії спеціально для собору. Більшість порфіру, мабуть, з Єгипту — тільки там видобували вулканічний мармур. Але, можливо, колони взяті з іншої споруди, більш ранньої споруди. Вони увінчані чудовими капітелями з акантом. При зведенні церкви використовували рідкісні, дивовижні краси різновиди мармуру.
На верхньому рівні збереглося кілька мозаїк, зокрема чудова Діва Марія з немовлям Христом на колінах. І все ж найдивовижніші — на галереях-хорах, куди можна піднятися пандусом. Під час служби там перебували члени імператорської родини та придворні. Найзнаменитіша мозаїка на хорах — Деїсус, із зображенням Христа в центрі, Діви Марії та Іоанна Хрестителя — по обидва боки від нього.
Біля собору увінчані куполами гробниці часів Османської імперії.
Свята Софія, Ayasofya Camii, Sultanahmet. Відкрито: вт-нд 9.00-16.00. Закрито: пн. Вхід – платний, з боку Ayasofya Meydani (західна сторона), навпроти Блакитної мечеті.
Церква Святої Ірини (Aya Irini)
Простора спокійна базиліка, друга за величиною після собору Святої Софії. Стоїть у першому дворі палацу Топкапи. У ній панує райська тиша. Її назва перекладається як “Божественний світ”. Сучасна споруда датується VI ст. Яничари, військова еліта, що охороняла султана, використовували її як арсенал. Нині тут проводять виставки та концерти, особливо часто – під час Стамбульського фестивалю. У храмі чудова акустика.
Aya Irini Muzesi, поряд із входом до палацу Топкапи. Відкрито лише під час культурних заходів.
Храм Святого Стефана Болгарського (Bulgar Kilisesi)
Чудова церква, повністю виготовлена із заліза. Окремі конструкції зробили у Відні 1871 р., потім Дунаєм і Чорним морем перевезли до Стамбула і зібрали. У ній досі регулярно збирається невелика болгарська громада.
Знаходиться на західному березі бухти Золотий Ріг, яка так подобається туристам, що, безперечно, посилює привабливість храму.
Навколо церкви — обгороджений садок із будиночком сторожа, який охоче відкриє храм за невелику винагороду.
Mursel Pasa Caddesi, Fener. Відкрито завжди, якщо сторож на місці. Вхід вільний, але слід все ж таки залишити сторожу трохи грошей.
Базиліка Святого Іоанна Студіона (Imrahor Camii)
Емір Ахор Джамі – це руїни найстарішої християнської пам’ятки. Будівництво церкви завершили в 463 р. Незважаючи на свій тяжкий стан, вона, як і раніше, справляє враження, увійдіть в обгороджений стінами дворик. Колись церква була центром монастирської громади у 1000 осіб.
Imam Asir Sokak, недалеко від замку Йедикуле (Семивежний замок). За інформацією про відвідування краще звернутись до дирекції Музею Святої Софії.
Церква Христа Спасителя в Хора (Kariye Camii)
Каріє Джамі, друга за значимістю після собору Святої Софії візантійська церква Стамбула, також стала музеєм. Тут можна побачити мозаїки та фрески, які вважаються найкращими зразками візантійського мистецтва. Церква стоїть у чарівному саду. Спокій цього місця порушують лише кілька сувенірних лотків.
Слово “хора” означає “передмістя”, “заміська місцевість”. Раніше церква розташовувалась за міськими мурами. Вона невелика, і можна добре розглянути фрески та мозаїки, оскільки вони знаходяться близько. Роботи майстрів XIV ст. і зараз у чудовому стані завдяки реставрації.
Мозаїки розповідають історію життя Діви Марії та Ісуса Христа – від народження до смерті – з дивовижними подробицями. Одна зі сцен — Йосип дорікає Марії, коли, повернувшись із подорожі, знаходить її вагітною. На другій — уві сні його заспокоюють: дружина сказала про зачаття правду.
Вражають сцени спокуси Христа та чудес, ним скоєних, особливо ходіння по водах, перетворення води на вино та насичення 5000 голодних. Дивно і воскресіння з мертвих, де Христос виводить із могил Адама та Єву.
Неподалік воріт Едірнекапи (Edirnekapi). Відкрито: ср-пн 9.00-17.00. закрито: вт. Вхід платний.
Церква Святих Сергія та Вакха (Kusuk Ayasofya Camii)
Ця найкрасивіша з давніх візантійських церков була переобладнана на мечеть у XVI ст. Вона розташована у старовинному кварталі, де збереглися дерев’яні будинки з нарізними балконами. Її називають Малою Айя Софією. Будівництво церкви завершили за часів Юстиніана, 527 р., ще до зведення собору Святої Софії, який, як вважають, на неї схожий.
Всередині варто піднятися на хори, щоб побачити їхнє оздоблення. Подивіться у вікно на цвинтарі, і ви забудете, що знаходитесь в місті.
Kucuk Ayasofya Caddesi, Sultanahmet. Відкрито: постійно, як і всі мечеті, що діють. Вхід вільний.
