На сьогоднішній день немає однозначної версії, яка пояснює утворення цієї унікальної пустелі, де серед рідкісної рослинності на величезному золотому пісочному просторі тягнеться до неба безліч вапняних стовпів химерної форми.
У перекладі з англійської Pinnacles означає “вежі”. Вони дійсно формою нагадують башточки різноманітної висоти, форми та рельєфу. Деякі вважають, що це вапняні скелі, інші – що у вежі перетворилися стародавні дерева, які згодом обросли пісковим пилом.
Перша згадка про Піннаклс була виявлена в навігаційному журналі голландських мореплавців. Побачивши з борту свого корабля ці вапняні формування, спочатку вони подумали, що відкрили давнє, нікому не відоме місто, не повіривши, що природа здатна творити такі скульптури. І справді, чому піщані споруди не розвіяло вітрами Індійського океану того ж дня?
Довгий час вчені не могли зрозуміти це явище, і сьогодні вони не дійшли єдиної думки. Загальноприйнята версія така. Мільйони років тому тут був океан. Під час льодовикової ери рівень океану піднявся на 150 метрів вище за нинішній, затопивши прибережну територію. 80 тисяч років тому вода відступила, збагативши грунт черепашником, морською сіллю та мікроорганізмами. На благодатному ґрунті виросли дерева, пускаючи коріння глибоко в землю, руйнуючи камінь під нею, розм’якшуючи вапняк. Вода зробила свій внесок у процес руйнування, вимиваючи вапно. Потім у лісі сталася пожежа, і дерева згоріли. Або вода відступила ще далі, клімат став сухішим, і почалося самозаймання. Спалену землю забрали вітру океану, а на її місце прийшли кварцові піски з довколишніх пляжів. Через те місця між корінням дерев, де не було землі, залишилися, адже пісочна порода не горить.
Пустеля Піннаклс є однією з найвідоміших пам’яток Австралії. Її варто відвідати хоча б заради відчуття, ніби Ви опинилися на золотій планеті, де ось-ось з’являться інопланетяни та розкриють таємницю її створення.