Орлеан

У Франції існує великий перелік «міст мистецтв та історії», і Орлеан належить до їх числа. Цей почесний статус дозволив місцевій владі залучити величезні кошти для реставрації численних пам’яток архітектури в історичному центрі Орлеана, ґрунтовно пошкоджених бомбардуваннями під час Другої світової війни. Сучасні архітектори виявили неймовірний педантизм, реконструюючи старовинні архітектурні шедеври, і зуміли зберегти їхню автентичність.

У місті створено бездоганну туристичну інфраструктуру. З міжнародних аеропортів сусіднього Парижа в Орлеан можна протягом трохи більше години дістатися електропоїздами та автобусами. Міська транспортна мережа теж чудово розвинена. Гостей приймають сучасні готелі, є тут і яскраві готелі, що розмістилися в старовинних особняках. В Орлеані безліч чудових ресторанів, кафе, пабів, найромантичніші з них знаходяться на баржах і корабликах, пришвартованих біля набережної.

Орлеан називають трампліном для старту подорожей долиною Луари з її приголомшливо прекрасними замками. Родюча долина з опасистими полями, виноградниками та садами, густими лісами, повними дичини, з часів Середньовіччя була улюбленим місцем для будівництва резиденцій французької знаті. Сьогодні цей чудовий історичний ландшафт приваблює мільйони туристів з усього світу.

На місці сучасного Орлеана ще в античні часи існувало добре укріплене місто Цінабум, яке контролювало торговий шлях широкою річкою і служило столицею земель місцевих галльських народів. У 52 році до н. е. процвітаючий Цінабум був стертий з лиця землі легіонами Юлія Цезаря, що поринув на завоювання Галлії. Понад 300 років місто на березі повноводної Луари було відновлено за наказом римського імператора Авреліана і на його честь названо Aurelianum (Авреліанум). Ця назва згодом трансформувалася на Орлеан. Римляни оточили місто потужними 10-метровими стінами, збудували форум, амфітеатр, громадські та житлові будинки.

Проповідники євангельського вчення прийшли до Галії III столітті, тоді ж у Орлеані з’явилися перші християнські церкви. У V столітті Європу захлеснула хвиля Великого переселення народів, що рухалися із степів Євразії на захід. У 451 році до стін Орлеана підійшли орди гунів на чолі з Аттілою. Напад кочівників відбила союзна армія під командуванням римського полководця Аеція та короля вестготів Теодоріха, до них на допомогу прийшли війська аланів та вандалів. Вирішальна битва з гунами відбулася на Каталаунських полях, за 200 кілометрів від Орлеана.

У 524 році сини франкського короля Хлодвіга із стародавньої династії Меровінгів розділили успадковані землі батька, і місто деякий час було столицею невеликого Орлеанського королівства. Карл Великий повернув цю територію у межі королівства франків, але місто залишилося вотчиною герцогів Орлеанських, що породилися з багатьма королівськими династіями Європи.

З раннього Середньовіччя Орлеан був відомий як блискучий освітній центр, де європейські інтелектуали викладали студентам латину та грецьку мову, богослов’я, історію, літературу, риторику, основи громадянського права. З VI століття в його школах навчалися юні герцоги та принци, діти аристократів із сусідніх королівств.

Серед студентів престижних орлеанських шкіл були визначні особи, які змінили історію Європи. Тут провів студентські роки юний граф Паризький Гуго Капет, засновник династії Капетингів та творець королівства, яке стало ядром майбутньої Франції. Тут студіював підручники бургундський герцог Вільгельм, який отримав прізвисько Завойовник, і зійшов у 1066 на престол Англії. У школах Орлеана навчалися юнаки, які стали могутніми правителями, що вершили долі народів і навіть прийняли тіар Римських понтифіків. Один з них, Папа Климент V, в 1306 звелів об’єднати всі чудові школи міста в єдину структуру і оголосив про створення Орлеанського університету. Серед знаменитих випускників цього поважного навчального закладу – реформатор християнської церкви Жан Кальвін, геніальний математик П’єр Ферма – творець досі не поясненої теореми, драматург Жан Мольєр, поет та казкар Шарль Перро.

Проте саме у освіченому Орлеані відбулося перше у Європі автодафе, зафіксоване у літописах. У 1022 році за наказом французького короля Роберта II Благочестивого на площі перед Орлеанським собором було живцем спалено на вогнищах дванадцять священиків, які проповідували єретичне християнське вчення, що стало відомим як Орлеанська єресь.

У середні віки Орлеан процвітав. Поруч із Парижем і Руаном він входив до найбагатших міст Французького королівства.

В 1337 взаємні територіальні претензії англійських і французьких королівських династій, пов’язаних спорідненими узами, призвели до Столітньої війни. Французи прагнули витіснити англійців із континентальних провінцій північ від, англійці претендували на французький престол. Найяскравішою подією цього конфлікту стала облога англійцями Орлеана – останнього оплоту французів у спірному регіоні. Хід затяжної війни переламала тріумфальна перемога французьких військ на чолі з легендарною селянською дівчиною Жанною д’Арк, яка змусила ворога зняти облогу 8 травня 1429 р. Цей день у місті святкують і сьогодні, а Жанна увійшла в історію під ім’ям Орлеанської діви.

У другій половині XVI століття Франція була охоплена релігійним протистоянням ортодоксальних католиків та прихильників реформ у церкві – протестантів (гугенотів). Одним із центрів підтримки гугенотів був Орлеан. Королева-мати Катерина Медічі видала Орлеанський едикт, який дозволяв протестантам відправляти свої культи. Незадоволені цим послабленням католики розв’язали справжню громадянську війну. У 1563 році під стінами Орлеана відбулася битва, в якій було вбито лідера католицької партії і призвідника Першої релігійної війни герцога Франсуа де Гіз. Кривавий слід історія Орлеана залишила і Велика Французька революція. У 1792 році сотні городян з аристократичних сімей були страчені на гільйотині, їхнє майно розграбовано, будинки спалено.

Після реставрації монархії, з 1830 по 1848 Францією правив король Луї-Філіпп з Орлеанської гілки Бурбонів. Під час франко-прусської війни 1870-1871 років у долині Луари відбулося кілька битв, до підписання миру Орлеан якийсь час перебував під німецькою окупацією. Німецька армія знову захопила Орлеан в 1940 р. Цій окупації передувало бомбардування з повітря, що особливо пошкодило східні квартали старовинного центру. У 1944 році американські війська генерала Джорджа Паттона звільнили місто від нацистів, у цій битві було знищено багато з архітектурної спадщини. Загалом у роки Другої світової війни у ​​стародавньому Орлеані було зруйновано понад 1300 історичних будівель та пам’яток архітектури. Після війни більшість із них було відновлено.

Орлеан розмістився в географічному центрі Франції, по обидва береги плавного закруту Луари, де річка змінює північний напрямок на південно-західний і несе свої води до Біскайської затоки Атлантичного океану. Адміністративно Орлеан поділено на шість великих районів, два з них розташовуються на правому березі Луари, чотири – на лівому. Райони міста пов’язують п’ять автомобільних та залізничних мостів. Історичний центр міста знаходиться правому березі.

Орлеан розташований у зоні помірного морського клімату. Зими тут комфортні та м’які, а тепла погода стоїть з квітня до жовтня. Навіть у січні температура повітря рідко опускається нижче за відмітки +4…+5 °С. Взимку тут іноді випадає сніг, але він швидко тане. Рекордний сніговий покрив, зафіксований у березні 1946 року, склав 33 см, цей снігопад сприйняли городяни як стихійне лихо, адже снігоприбиральної техніки в місті ніколи не було.

Весна до Орлеану приходить у березні, коли повітря прогрівається до +7…+12 °С. У середині травня тут уже справжнє літо, що триває до середини вересня. У цей період, комфортабельний для туризму, температура повітря коливається в межах +20…+25 °С, а в жовтні-листопаді в Орлеані панує тепла осінь.

Гуляючи по мощеному каменю вулицями Старого Орлеана, важко уявити, що всі його середньовічні будівлі та садиби пізніших епох були відновлені з повоєнних руїн Другої світової. Сьогодні тут вирує життя, у тіні різнокольорових парасольок за столиками кафе та ресторанів сидять городяни та туристи, перехожі розглядають вітрини та купують сувеніри, а гіди проводять екскурсії для мандрівників з усього світу та ведуть їх на Королівський міст, щоб зробити панорамні фотографії пам’яток.

Екскурсії історичним центром Орлеана розпочинаються біля готичного собору Святого Хреста (Sainte-Croix d’Orléans), закладеного в XIII столітті. Історики стверджують, що перша церква на цьому місці існувала тисячу років раніше, з 330 року. У чудових вітражах собору зображені не лише біблійні персонажі та притчі, а й сцени битви військ Жанни д’Арк із англійцями біля стін міста. У ніч із 7 на 8 травня, коли в Орлеані за традицією святкується ця історична подія, стіни собору висвітлюються приголомшливими світловими композиціями. Цими днями тут проводиться музичний фестиваль, який збирає безліч глядачів.

Достойні огляду та інші старовинні храми Орлеана. Серед них – готичний собор Сен-Еньян на лівому березі Луари. За переказами, тут стояла стародавня церква Святого Петра, біля стін якої були зупинені й тікають орди гунів. Легенда говорить: коли армія захисників міста здригнулася під натиском ворога, настоятель собору та єпископ Орлеанський Св. Еньян «вийшов на рать» і кинув у гунів кілька жменей піску, які перетворювалися на рої отруйних ос. Саме це диво і змусило гунів відступити. Легендарну церкву зруйнували норвезькі вікінги у ІХ столітті. Від неї збереглася лише каплиця зі склепом хороброго єпископа-чудотворця Еньяна. Нинішній храм було споруджено у 1029 році, на його зведення пішло 20 років. Фасади перебудовувалися у 1420 та 1509 роках.

У центрі міста, на площі Мартруа (Martroi), встановлена ​​кінна пам’ятка Жанні д’Арк – символ Орлеана. Прямо під монументом виявлено залишки міської брами XIV століття. На їхню кам’яну кладку можна поглянути через спеціально влаштований проріз у стіні підземного паркінгу, розташованого під площею. Під час недовгого перебування в Орлеані, у квітні-травні 1429 року, Жанна д’Арк жила в будинку Жака Буше, скарбника герцога Орлеанського. Нині у цьому фахверковому особняку розташований музей. Тут представлена ​​діорама облоги Орлеана, портрети, зразки того часу зброї та інші експонати. Туристам демонструється 15-хвилинний фільм про життя героїні. У кімнатах першого поверху періодично змінюються пересувні мистецькі виставки. Вхідний квиток – 8€. Музей закрито у понеділок.

Ще один бронзовий пам’ятник Жанні д’Арк стоїть перед входом до міської ратуші, розташованої у будівлі XVI ст. Цей особняк з прекрасними інтер’єрами перетворений на музей і відкритий для туристів. Але мерія зберегла за ратушею функцію урочистої реєстрації шлюбів, тому щодня можна побачити весільні церемонії.

В елегантному будинку епохи Відродження розташовується Орлеанський історичний та археологічний музей. Окрім цікавої експозиції артефактів, виявлених під час розкопок, тут виставлена ​​чудова колекція унікальних бронзових виробів гало-римського періоду. Варто також відвідати міський Музей образотворчих мистецтв – добре підібрані збори картин французьких та європейських художників XVII-XVIII століть.

До видатних сучасних творів французьких інженерів та дизайнерів належить арочний автомобільний «Міст Європи» через Луару, зведений в Орлеані до Міленіуму, 2000 року. Ця витончена біла споруда нагадує схилену цибулю з натягнутою тятивою. Міст став п’ятим переїздом через Луару у межах міста.