Будапешт

У Будапешті сконцентровано 50% промисловості країни та левову частку зовнішньої торгівлі. Історично так склалося, що всі залізничні магістралі Угорщини беруть початок звідси. Тут же починається 7 автомобільних доріг загальнодержавного значення (загалом їх у республіці вісім).

Будапешт також є найбільшим туристичним центром Угорщини: пам’яток і цікавих місць у ньому зосереджено стільки, що більшості європейських міст доводиться лише мріяти. Багато пам’яток міста занесено до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО через їхнє архітектурне, археологічне чи культурне значення.

Літопис угорської столиці починає свій відлік з І століття до зв. е. Але ні Будапешта як такого, ні самих угорців тоді й близько не було. Місцевість населяли кельти, що заснували тут поселення Ак-Інк. 89 року вже нашої ери сюди прийшли римляни. Майже через два десятиліття вони перейменували населений пункт на Аквінкум і зробили його столицею провінції Паннонія. Нагадуванням про цей ранній період історії є археологічний парк, що зберігся до наших днів. Він включає в себе руїни будівель та споруд, приватні домоволодіння, акведук.

Угорські племена прийшли на Дунай близько 895 року. Вони перейменували Аквінкум на Буду, яка стала першою столицею Угорщини – однієї з найстаріших держав континенту, заснованого у 1000 році. У сучасному розумінні Будапешт з’явився на карті Європи та світу лише 1873 року, коли Буда (або Обуда – Стара Буда) об’єдналася з Пештом. Останній теж був самостійним містом і розташовувався на протилежному (східному) боці річки. З цього моменту Будапешт проголошено столицею Угорського королівства, яке входило на правах широкої автономії до новоствореної Австро-Угорської імперії. 1918 року Габсбурзька монархія розпалася, і місто стало столицею незалежної Угорської Республіки.

Будапешт почав стрімко розростатися та розвиватися після 1945 року, «поглинувши» передмістя Уйпешт, Чепель, Будафок, Кішпешт та інші. У 1950 році столиця приросла ще сімома містами і 16 селищами міського типу, і загальна кількість районів збільшилася до 22-х (було 10). На історичну горбку Буду припадає нині лише третина території міста, тоді як рівнинний Пешт займає дві третини.

Однією з візитівок Будапешта називають його набережну. Гарні мости, що з’єднують Буду та Пешт, є справжніми архітектурними шедеврами. Найстаріший, зданий в експлуатацію в 1849 році, зветься Ланцхід, що перекладається як «Ланцюговий міст».

Нерідко екскурсійні маршрути стартують із головної площі міста, що носить ім’я Святої Трійці. У самому її центрі височить однойменний пам’ятник. Він був споруджений на початку XVIII століття на згадку про загиблих від навали чуми. Католицька церква Матьяша, що входить до комплексу Будайського замку, є однією з візитівок площі, справжньою її прикрасою. Побудований у стилі пізньої готики у другій половині XIV ст., храм зазнав ґрунтовної реконструкції наприкінці XIX століття. У ньому вінчалися і згодом знайшли останній спокій багато угорських королів.

Рибальський бастіон, або Халасбаштя, знаходиться в Будайській фортеці (храм Матьяша розташовується по сусідству). Визначною є площа, яку оточують 140-метрова галерея з шатровими вежами-конусами, балюстради та аркади. Популярністю серед мандрівників користуються його оглядові майданчики: з них відкриваються чудові краєвиди на дунайську гладь та історичний район Пешт.

Опинившись у цій частині Будапешта, обов’язково завітайте до церкви Святої Анни – архітектурної пам’ятки середини XVIII століття. Знаходиться на площі Баттьяні, стиль – італійське бароко. На фасаді встановлені скульптурні статуї Ісуса, Пресвятої Діви Марії, а також Віри, Надії, Любові та Святої Анни в оточенні ангелів. Безперечний інтерес викличе і мавзолей турецького дервіша Гюль-Баби Тюрбе, якого шанують як святого. Усипальниця служить «живим» нагадуванням у тому, що у XVI – початку XVIII століть на угорських землях панували турки. Сьогодні мавзолей, 1885 року відреставрований коштом уряду Туреччини, одна із місць паломництва мусульман.

На південній стороні Фортечного пагорба розкинувся Королівський палац – перша офіційна монарша резиденція, зведена 1790 року. Замінив собою резиденцію, яку зрівняли із землею османи наприкінці XVII століття під час взяття Буди. Сьогодні колишня королівська обитель прихистила під своїм дахом низку музеїв. Найбільш відомий із них – це Національна галерея, де зберігаються унікальні колекції живопису. Тут же є Національна бібліотека Угорщини та Музей історії Будапешта.

До головних визначних пам’яток також належить базиліка Святого Іштвана – найбільший католицький собор міста, який здатний вмістити 8,5 тисячі людей. У храмі зберігаються мощі першого угорського володаря Іштвана, відомі як «Святий Діс». У цьому ж соборі є унікальний дзвін – найбільший у країні. Його вага – 9 тонн.

Будівля Національних зборів, або Орсагхаз (Országház) входить до найбільших на планеті діючих парламентських будівель. Площа величезна: майже 18 тис. кв. м. Воно було зведено у 1885–1904 роках і має майже 700 приміщень. Є архітектурною пам’яткою, поєднує у собі кілька архітектурних стилів: бароковий, неоготику, еклектику, ренесанс. У парламенті зберігаються корона Угорського королівства, відоміша як корона Святого Іштвана, і регалії для коронації: скіпетр, держава та меч.

Гора Геллерт – обов’язковий пункт екскурсії Будапештом, названий на честь католицького святого Герарда Угорського. Висота пагорба становить 235 метрів, на його вершині знаходиться Цитадель, споруджена 1855 року. З неї відкривається гарна панорама обох сторін Дунаю. Довжина Цитаделі – 220 метрів, а висота фортечних мурів – 16 м. Біля них можна побачити Монумент Свободи. Його висота теж вражає: 40 м-коду.

Ще одне шановане туристами місце в місті – острів Маргіт, що розкинувся між мостом, що носить ту саму назву, і Арпад. У довжину простягається на 2,5 км і на півкілометра завширшки (це в найширшому місці). Тут люблять проводити дозвілля і городяни, і гості столиці. Особливо подобаються відпочиваючим місцевий пляж Палатінус і чудовий японський садок. Неподалік розкинувся Літній театр – місце проведення театральних фестивалів.

Маргіт «багатий» двома елітними готелями, на вибір будь-які кафе та ресторани. Є що подивитися і поціновувачам старовини: руїни жіночої обителі ордена домініканців та французького францисканського храму, стару водонапірну вежу та церкву Святого Михаїла. Також на острові можна послухати «Музичний колодязь», що щогодини грає, відвідати сучасний спортивний комплекс.

У Будапешті багато музеїв. Серед них найбільшою популярністю користуються:

• Національна галерея: один із головних художніх музеїв країни; Тут зберігаються колекції періоду від періоду Середньовіччя до нашого часу.
• Угорський національний музей: заснований у 1802 році та присвячений історії та мистецтву республіки;
• Музей образотворчих мистецтв: має у своєму розпорядженні найбільшу в Угорщині колекцію робіт зарубіжних майстрів живопису;
• Етнографічний музей: присвячений культурній спадщині як угорців, так і інших народів, колекція має в своєму розпорядженні близько 200 000 експонатів;
• Будинок угорських вин: музей знаходиться біля Будайської фортеці, що на площі Святої Трійці. Подано понад 700 сортів вин.

Парафіяльна церква в районі Белварош також є музеєм. Її будівля вважається найстарішою в Пешті. Коли на угорських територіях панували турки, вони зруйнували багато храмів у місті. Але ця християнська культова споруда, єдина, така доля минула стороною. У церкві й досі зберігаються метричні записи, датовані 1688 роком.

Ще одна туристична “мекка” столичного мегаполісу – вулиця Ваці (Váci utca). Вона є основною пішохідною артерією району Белварош та головною торговою вулицею всього Будапешта. Бере свій початок від площі Верешмарті і простягається до площі Февам, що поряд з центральним ринком. Простягається на 1,2 км з північного заходу на південний схід паралельно річці, пролягаючи від неї на відстані приблизно 200 м. У тутешніх магазинчиках із задоволенням купують не лише сучасний, а й національний одяг. У продуктових лавках “на ура” розкуповуються шедеври національної кухні: салямі, гусячий паштет, марципан. І, звичайно, місцеві напої: черешнева палинка, токайське вино, лікер «Унікум».