“Мене зашеймив мій чоловік-японець”: українка розповіла, чим дивує японців Європа

Повсякденні звички та культурні особливості мешканців Японії та Європи демонструють значні відмінності.

Колишня мешканка Одеси, Вікторія, яка вже багато років проживає на території Японії, поділилася особистими спостереженнями щодо культурних особливостей, які найчастіше викликають подив у японців стосовно поведінки європейців та іноземців загалом. У своєму відео для YouTube-каналу вона представила добірку з 12 таких моментів – починаючи від аспектів гігієни й закінчуючи стилем спілкування – що для європейців є цілком звичними, проте у Країні висхідного сонця викликають неабияке здивування.

Нещоденне прийняття водних процедур

Авторка зазначає, що в європейських країнах люди іноді приймають водні процедури лише раз на тиждень, особливо в холодну пору року, проте в Японії такий гігієнічний підхід сприймається як дещо незвичайне. За її словами, для японців щоденне прийняття душу чи навіть ванни є абсолютною нормою. Це для них не просто очищення, а й важливий ритуал відпочинку після трудового дня. Варто зазначити, що це не сучасна звичка, а давня традиція, що пояснюється широким розповсюдженням природних термальних джерел у Японії.

“Зі зміною місця проживання на Японію я стала значно частіше приймати душ. Взимку це приблизно чотири рази на тиждень, а влітку – щодня. Мій чоловік-японець Ізумі висловив мені зауваження, однак до щоденного прийняття ванни я так і не адаптувалася”, – розповіла жінка.

Нерегулярні відвідування перукарських салонів

Блогерка зауважує, що іноземці зазвичай стрижуться тоді, “коли вже зачіска потребує кардинальних змін”. На противагу цьому, багато японок відвідують перукарню щомісяця, а інколи й частіше, навіть якщо їхнє волосся не фарбоване – просто для підтримання ідеальної форми зачіски. Вони щодня роблять укладку, використовуючи фен, плойку та спеціальні засоби для догляду за волоссям. 

Гігієна ротової порожнини: лише двічі на добу

У європейських країнах заведено чистити зуби лише вранці та ввечері. Японців же подібний гігієнічний підхід відверто дивує. У Японії дітей із наймолодшого віку привчають до чищення зубів після кожного споживання їжі, включно з перекусами. Ця практика настільки розповсюджена, що японці чистять зуби навіть у громадських місцях або на роботі. 

“Після обідньої перерви абсолютно всі йшли до ванної кімнати чистити зуби. Якщо ж хтось цього не робить, це сприймається як негігієнічно”, – розповіла Вікторія про свій досвід у японському офісі, додавши, що після переїзду до Японії вона також почала чистити зуби після кожного прийому їжі.

Зміна пігментації волосся та очей із віком

Це, безумовно, не звичка, а швидше біологічна особливість: серед європейців досить поширеним явищем є світле волосся у ранньому дитинстві, яке згодом із віком темнішає. Серед японців таке майже не зустрічається, тому, коли вони бачили дитячі фото Вікторії, де вона була блондинкою, це дуже дивувало її японських друзів.

“Їм було важко повірити, що людина може народитися блондинкою, а потім згодом волосся темніє. Для них це було справжнім потрясінням”, – розповіла колишня одеситка.

Спільне споживання страв

У багатьох культурах світу прийнято ділитися стравами під час застілля, проте в Японії, наприклад у ресторанах, кожен відвідувач зазвичай замовляє окрему порцію. Скуштувати щось із тарілки іншої особи – це привілей, який мають лише члени родини або дуже близькі друзі. Єдиним винятком є корпоративні заходи, де зазвичай організовують частування за принципом “шведського столу”.

За словами Вікторії, іноді це призводить до незручних ситуацій для японців, коли за кордоном вони замовляють у кафе чи ресторані страви, розраховані на групу людей, і намагаються спожити їх самостійно.

“Це дуже характерно для Японії – коли кожен замовляє окрему порцію”, – відзначила дівчина.

Закордонні подорожі в молодому віці

У географічно компактній Європі вирушити у відпустку або просто на вихідні до сусідньої країни вже давно є звичною справою. Однак Японія географічно відокремлена від інших країн, і подорожі далі Кореї та Китаю вимагають значних фінансових витрат. До того ж, японці зазвичай мають дуже короткі відпустки, тому час для далеких мандрівок з’являється переважно вже на пенсії.

“Менше 20% японців подорожували за межі країни… Багато японців шоковані, коли я розповідаю, що в дитинстві неодноразово їздила за кордон разом з батьками”, – поділилася українка.

Володіння кількома мовами

Володіння кількома мовами – це ще одна типова риса європейців, і загалом більшість людей у світі розмовляють щонайменше двома мовами. Однак Японія – моноетнічна країна, яка не має спільних сухопутних кордонів з іншими державами. Тому більшість її мешканців використовують лише рідну мову, а рівень володіння іноземними мовами, що вивчаються у школі, часто залишається невисоким.

“Коли я повідомляю, що володію чотирма мовами, багато японців щиро дивуються”, – зауважує дівчина.

Навчання в одному навчальному закладі протягом 12 років

У Японії діти зазвичай змінюють навчальний заклад щонайменше тричі: початкова школа (1–6 класи), середня школа (7–9 класи) та старша школа (10–12 класи), які часто розташовані в різних будівлях. 

“Для японців дуже незвично, що можна відвідувати одну і ту ж школу з першого по дванадцятий клас і мати друзів дитинства, з якими ти підтримуєш зв’язок понад 12 років”, – ділиться одеситка.

Прямолінійність у спілкуванні

Японці уникають суперечок, обговорень політики, релігії чи надмірно особистих бесід (таких як зарплата, стосунки з родиною, візити до психолога). Вони віддають перевагу розмовам про погоду або смачну їжу. Прямолінійність іноземців часто їх дивує або ставить у незручне становище.

Сонячні ванни та відкритий одяг

Японці ретельно оберігають свою світлу шкіру від сонця, використовуючи парасольки та закритий одяг, аби уникнути сонячних опіків і передчасного старіння. Іноземці, які прогулюються у шортах та майках без захисту, викликають у них значне здивування.

Натільні малюнки (татуювання)

Хоча молодь і виявляє інтерес до татуювань, загалом в Японії досі існують певні обмеження: особам із татуюваннями заборонено вхід до багатьох громадських лазень, на пляжі та у спортзали. Особливо викликає здивування, коли іноземці обирають собі “якудза-стиль” – набивають зображення карпів, драконів тощо.

Інтенсивні аромати парфумів

Японці надзвичайно чутливі до запахів і віддають перевагу нейтральності. Занадто інтенсивний аромат може вважатися ознакою поганого тону, навіть якщо це дуже якісний парфум, зазначає українка.

Додаткові публікації про досвід українців за межами батьківщини

Як зазначав GT, українка, що вийшла заміж за китайця та оселилася в його родині, поділилася особливостями побутових звичок китайців, до яких вона вже кілька років не може адаптуватися.

Крім того, ми наводили розповідь іншої мандрівниці, яка відвідала Пхукет і зазначила низку причин, через які варто ретельно обміркувати доцільність подорожі туди.