Башта Хидирлик

Споруда має форму римської базиліки. Округла башта з кам’яних блоків рудуватого кольору стоїть на присадкуватому квадратному підставі і піднімається на висоту 14 м. Примітно, що масивна основа значно старша, ніж інші частини будівлі.

У старовинних документах збереглися відомості, що башта Хидирлик закінчувалася високим гострокінцевим куполом. До наших днів він не зберігся, оскільки був зруйнований за часів Візантійської імперії. Нагорі башти видно сліди реставрації, проведеної в Середньовіччі сельджуками.

Увечері башта красиво підсвічується. Багато туристів приходять сюди, щоб прогулятися доріжками мальовничого парку відпочинку Карааліоглу і зробити фотографії на тлі стародавньої будівлі та моря. У вежі Хидирлик існує невеликий театр, що показує постановки на історичні теми, а на набережній відкрито затишні ресторани, кафе та бари. Тут можна приємно провести час із друзями, випити чашку кави та скуштувати смачні страви турецької кухні.

Дослідники вважають, що вежа Хидирлик з’явилася ще за римлян, а її призначення залишається однією з нерозгаданих загадок. Дехто вважає, що споруда виконувала роль маяка, на який тримали курс кораблі, що входять до бухти. На користь цієї версії говорить те, що вежа добре видно з просторів Анатолійської затоки.

Потужні стіни та форма свідчать про те, що споруда могла використовуватися як фортеця та захищати жителів міста з боку моря. Це більш ніж ймовірно, адже раніше напади сусідніх держав та морських піратів були рідкістю.

Існує також припущення, що башта Хидирлик була гробницею. Вона має ті ж архітектурні особливості, що й усипальниці, які зводили древні римляни. Можливо, вежа служила як мавзолей великого римського чиновника, який правив у місті у II столітті нашої ери, та для членів його родини. Щоправда, під час розкопок археологам так і не вдалося виявити жодного поховання.

Вхід до стародавньої вежі Хидирлик розташований зі східного боку. Через прямокутні двері туристи потрапляють у середину будівлі.

Посередині зали розташовується масивна квадратна кам’яна брила, вага якої становить кілька тонн. Вчені не дійшли єдиної думки, для чого був потрібен такий камінь. На користь того, що вежа могла використовуватися для релігійних цілей, говорить той факт, що на її внутрішніх стінах збереглося кілька фресок.