Краснокутський дендропарк

За основну композиційну вісь Краснокутського дендропарку прийнято вододіл яру, який поступово переходить у широку балку. На днищі яру розташовані ставки, греблі, струмки. Схили сформовані терасами, доріжки облаштовані з урахуванням можливості огляду пейзажів та композицій із різних рослин. Єдина широка алея дендропарку, обсаджена ялинами, проходить його південній околиці і починається відразу біля головного входу.

У парку є два ставки, три ставки-відстійники, чотири джерела — колодязі з водою. На східному боці яру збереглися підземні ходи.

Дерева в дендропарку переважно розміщені групами і ретельно підібрані. Блакитні та сріблясті соснові посаджені на тлі, що підкреслює їх колір. Поляни та окремі доріжки обсаджені кущами, що яскраво квітнуть. Кучеряві рослини прикрашають альтанки, перголи, окремі дерева і спеціально побудовану для цього вежу.

На верхньому ставку є невеликий острів, насипаний ще за часів Каразіна – так званий “Острів кохання”, який з’єднаний з основною доріжкою містком. Сьогодні на ньому викладені з каменю два кільця та встановлена бесіда. Серед молодят Краснокутська, Основинців та інших сіл району є традиція обов’язково відвідувати цей острів і фотографуватися на ньому після реєстрації шлюбу в РАГСі.

На цьому ж ставку цвітуть лотоси — червоні, рожеві, лимонні, кремові та білі. Також на ставках мешкають лебеді, а біля центрального входу за огорожею – сімейство косуль. Загалом у колекції парку дослідники нараховують три десятки представників фауни – це їжаки, сови, пугачі, білки. Тут багато солов’їв, голубів, шпаків, синиць, дроздів та інших птахів. Іноді залітають іволги та удоди. А із сусідніх лісів у парк забредают козулі та дикі кабани, зрідка можна зустріти куницю.

На рубежі тисячоліть у дендропарку також почали з’являтися дерев’яні постаті — роботи Краснокутського художника та скульптора: вчений кіт, білка, Баба-Яга з хатиною, Змій Горинич, лісовик та інші.

По периметру парк оточений високими деревами, які залишилися від колишнього лісу або були посаджені ще при будівництві парку та захищають дендропарк від суховіїв влітку та холодного вітру взимку, а ставки та джерела зволожують та охолоджують повітря влітку, що створює тут особливий мікроклімат.

Краснокутський дендропарк було засновано дома Петропавлівського монастиря. Чоловічий монастир, збудований невдовзі після заснування Червоного Кута, проіснував майже 100 років, після чого за наказами Катерини II було закрито. Землі перейшли у володіння Назар Олександрович Каразин.

Це була надзвичайно освічена та інтелігентна людина, яка досконало володіла 5 мовами, а під час війни з Туреччиною прославився як хороший розвідник. Засновником парку вважається його син Іван Назарович, хоча є відомості, що до його створення доклав руку і старший брат Василь, фундатор Харківського університету. Для створення парку він не шкодував ні сил ні часу, але, на жаль, помер у віці лише 56 років. Роботу з облаштування парку продовжив його син Іван Іванович.

По суті, Карамзіни були першими українськими акліматизаторами. Вони завезли понад 600 видів рослин, більшість яких на той час на території України не зустрічалися. Серед них можна виділити клен, акацію, платан та софору. Паростки привозили з Китаю, Японії Північної та Південної Америки, багатьох країн Європи. Прижившись у дендропарку, вони поступово розповсюджувалися по всій території України.

Краснокутський дендропарк дуже постраждав під час Другої Світової війни. Було знищено багато екзотичних пород дерев і, ніким не контрольований парк, заростав звичайним чагарником. До 1957 року кількість видів зменшилася до 180. На сьогоднішній день на території парку налічується близько 350 видів рослин та 30 видів представників фауни.

До наших днів у Краснокутському дендропарку збереглося понад 300 видів рідкісних рослин. Біля входу в парк росте японська софора. Вперше цей вид був завезений сюди 1809 року. Поруч росте горобина лікерна та пробкове дерево. Засновники парку першими в Україні почали щепити дерева. Неподалік входу можна побачити щеплену форму горобини звичайної — плакучу.

Поряд з горобиною росте кущ ліани, далі білі ялини, барбариси, найвищий айлант, ялівець віргінський, завезений в 1809 році з Америки. Тут ростуть корабельне, олівцеве і навіть оцтове дерево. Найвищий екземпляр сягає заввишки 46 метрів, є й «карлики» заввишки менше одного метра.

У парку також зберігся цукровий клен, сибірська сосна, американська липа, величезна ялиця, посаджена ще Каразіними, високі сибірські ялиці, їх ще називають щоглами деревами, у Росії часів царювання Петра I їх робили щогли для кораблів. А за допомогою ягідного тису, що росте тут, за часів Івана Грозного людей відправляли на той світ. Чаші, виготовлені з цього дерева, отруювали будь-який напій.

Є в дендропарку гігантський сріблястий клен, який росте тут із 1805 року. Його привезли канадці, які були запрошені на відкриття Харківського університету. Тепер сріблястих кленів на Україні вже сотні тисяч, і всі вони корінням звідси. Також з Краснокутського дендропарку розійшовся по всіх губерніях червоний клен, чорна та червона ялини, каштани, канадська та бальзамічна тополя, кизил, обліпиха, платан та багато інших рослин.

Навпроти могил засновників парку, батька та сина Івана Назаровича та Івана Івановича Каразіних, росте ялина та платан західний, у народі його називають безсоромною. Вперше в Україні він оселився саме тут.

Також у дендропарку створено один із перших та найвідоміших національних центрів інтродукції та акліматизації цінних декоративних рослин, а разом із ним і величезний плодовий розплідник, завдяки якому на Слобожанщині з’явилося безліч садів. Тільки яблунь і груш у Каразіних було до 200 сортів, а ще 100 – слив, 70 – вишень, 20 – винограду.