Києво-Печерська Лавра

Сьогодні комплекс поділяють на Верхню (Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник) та Нижню (Українська Православна Церква) Лаври; вони обидві відкриті для відвідування. З 1990 року ансамбль монастиря включено до списку Всесвітньої культурно-історичної спадщини ЮНЕСКО.

Києво-Печерська Лавра відрізняється приголомшливою атмосферою – тут мало суворості та стриманості, які зазвичай притаманні релігійним місцям. Зелені простори, залиті сонцем, художники, що прогулюються в розарії, сяючі куполи і блискуча річка біля підніжжя монастиря – ось картина, яка запам’ятається будь-якому туристу!

У 11 столітті на цьому місці знаходився великий ліс, куди часто вирушав для відокремленої молитви священик Іларіон із села Берестова, що знаходився неподалік.

Тут він викопав для себе печеру, в якій збирався жити в аскезі та служінні Господу, але, після його призначення митрополитом Київським у 1051 році, схімницьку самоту довелося залишити. У цей період до столиці прибув чернець Антоній з Афона, йому не сподобався уклад місцевих монастирів, і тому вирішив оселитися в печері Іларіона.

Поголос про релігійність і святі справи ченця швидко розійшлася околицями, що залучило до нього кількох учнів. Незабаром їх кількість зросла до дванадцяти чоловік. Навколо печери вони змогли звести невелику церкву та келії.

Ігуменом новозведеного храму став Варлаам, який вважається першим настоятелем Києво-Печерської Лаври. Антоній тим часом вирушив на сусідній пагорб, де облаштував нову печеру. Вона стала початком так званих «ближніх» підземних ходів комплексу, а до «далеких» стали відносити найпершу його печеру та келії учнів.

Поступово ченці прибували, і місця стало бракувати. У зв’язку з цим було ухвалено рішення про будівництво церкви Успіння Пресвятої Богородиці, але вона вже була на пагорбі. Антоній розумів, що кількість парафіян і учнів тільки збільшуватиметься, тому він вирушив до великого князя Ізяслава Ярославовича, щоб просити дозволу використати всю територію пагорбів для будівництва. Виниклий монастир отримав назву Печерського, а новим настоятелем став Феодосій. Активні дії та проповіді ченців були помічені та залучили численні пожертвування. На зібрані у світі кошти 1073 року розпочалося будівництво кам’яного храму, закінчене через 16 років. Кілька століть поспіль комплекс розвивався як релігійна святиня, але на початку 17 століття позначився новий напрямок – монастир став важливим просвітницьким та освітнім форпостом.

У 1616 р. тут було засновано друкарня, де велося активне друкування книг. На її базі Петро Могила започаткував училище, об’єднане з братським, яке стало початком Києво-Могилянської колегії – першого навчального закладу такого рангу на території всієї держави. З цього моменту з Лаврою незмінно пов’язані імена великих політичних діячів, письменників, учених і філософів.

У 1688 році, за часів Великої Руїни, Києво-Печерська Лавра підкорилася Московському Патріарху, але через 100 років у 1786 р. вона була переведена назад під заступництво Київського Митрополита. На початку 20 століття на території монастиря було організовано Державну історичну бібліотеку України, яка розташовується та діє там досі.

Не обійшлося в історії Лаври без трагічних сторінок – вона неодноразово переживала пожежі різного масштабу, а під час Великої Вітчизняної війни німецькими солдатами було розграбовано та підірвано Успенський храм, який відновили лише у 2000 році.

У 1961 р. монастир було закрито повторно (вперше це сталося 1930 р.) у рамках хрущовської антирелігійної кампанії. У світському статусі він проіснував аж до 1988 р., коли під час святкування 1000-річчя хрещення Русі Києво-Печерська Лавра знову відчинила двері для ченців та парафіян, а також їй у володіння було передано Далекі печери.

Безумовно, саме будови сакрального призначення становлять велику частину визначних пам’яток комплексу “Свята Успенська Києво-Печерська Лавра”. Обійти їх все за раз навряд чи вдасться, але звернути увагу на найзнакові варто, навіть якщо ви людина невіруюча або належите до іншої конфесії.

Успенський собор (вул. Лаврська, 11)

Головним храмом комплексу є Успенський собор – одна з найдавніших споруд Лаври. Велика церква Успіння Богородиці Печерського монастиря було закладено 1073 р. ігуменом Феодосієм, але він раптово помер, тому знову будівництво почали тільки в 1075 році.

Зведення зайняло лише 2 роки, що було неймовірно швидко для такої масштабної будівлі. Згідно з легендою, ширину і довжину храму позначили в 20 і 30 «поясів» – цей виріб, виконаний із чистого золота, подарували ченцям варягом Шимоном на честь початку будівництва.

Через кілька років після закінчення роботи зодчих приїжджі художники з Константинополя оформили церкву мозаїками та фресками на підлозі та стінах. На жаль, зображення не збереглися до наших днів.

Велика Печерська церква була унікальним витвором мистецтва початку 12 століття і мала аналогів як на Русі, а й у Візантії – отже, майже у всьому православному світі. Храм увінчався єдиним куполом, діаметр якого становив майже 9 метрів, основні нефи були виконані з мармуру.

За всю історію собору ремонтні та реставраційні роботи у ньому проводилися кілька разів. Вперше – після руйнівного нападу половців, а потім – після землетрусу на початку 13 століття.

За переказами, внаслідок цього природного катаклізму храм розступився на чотири частини. Через три століття в соборі було зведено величний іконостас і кілька каплиць.

Успенський собор майже повністю знищили вибухом у 1941 році, відновили його лише у 2000 році. Сьогодні кожен гість Києво-Печерської Лаври може побачити у спеціальній ротонді великий уламок стародавньої стіни храму.

До моменту руйнування будівлі в 20 столітті в ньому налічувалося понад 300 поховань князів, святих та значних людей різних епох. Багато з надгробків становили велику цінність, оскільки були витворами мистецтва знаменитих майстрів.

У сучасному Успенському соборі спробували відновити найперші фрески та візерунки, тонкий розпис максимально наближений до оригінального.

Реставраційні роботи досі не завершені, але у святкові дні у храмі проводяться священні літургії, а також здійснюються обряди хрещення та вінчання. Сьогодні святиня є місцем паломництва великої кількості віруючих.

Трапезна церква та палата (вул. Лаврська, 11)

Трапезна церква 19 століття є найпомітнішою спорудою на всій території Києво-Печерської Лаври. Раніше на цьому місці знаходилася монастирська їдальня, побудована наприкінці 17 століття, але згодом вона стала малою для всіх служителів Лаври.

Споруда розширили, звівши простору палату. До нової трапезної приєднали церкву святих Антонія та Феодосія Печерських, увінчану величним 20-метровим куполом.

У 1911 році поряд із Трапезним храмом був похований Петро Столипін. Відвідати могилу відомого діяча своєї епохи сьогодні може будь-хто.

Церква та палата постраждали під час війни, але були швидко відновлені. Сьогодні від старої будівлі збереглися лише портал над головним входом, кухня та деякі фрагменти стін.

З 60-х до 80-х років у будівлі функціонував музей атеїзму, потім церква повністю повернула собі релігійне призначення.

Реставраційні роботи у Трапезному храмі проводяться до сьогодні. Так, у 2012 р. було проведено урочисте освячення хреста, що встановили над входом.

Велика Лаврська дзвіниця (вул. Лаврська, 11)

У середині 18 століття було зведено Велику Лаврську дзвіницю на тринадцять дзвонів. Її висота становить 96,5 м, враховуючи хрест та гранітну основу. Споруда справді вражаюча: при будівництві було використано 5 млн. цегли та 20 тис. тонн вапна. Товщина стін першого ярусу сягає 8 метрів, на покриття купола знадобилося 3,5 кг сусального золота.

Будівля посідає 6 місце у списку найвищих православних дзвінниць, поступаючись лише спорудам з довгими шпилями. Два роки тому до її багатоголосності додався ще один дзвін.

Сьогодні перший ярус Великої Лаврської дзвіниці реставрується. Частково це пов’язано з невеликим відхиленням від вертикальної лінії, зараз воно становить приблизно 62 см.

Незважаючи на відновлювальні роботи, дзвіниця відкрита для відвідування, і піднятися на неї потрібно обов’язково – з висоти відкривається захоплюючий краєвид на всю Києво-Печерську Лавру, Дніпро, більшу частину Києва.

Троїцька Надбрамна церква (вул. Лаврська, 11)

Троїцьку Надбрамну церкву, головний вхід Київської Лаври, було збудовано на початку 12 століття. Будівлю ремонтували багато разів, а в 17 столітті було радикально реконструйовано, набувши пишних рис українського бароко.

Внутрішній простір храму розділений кількома масивними колонами. На кожній із стін розмістилися багаті фрески, що зображають біблійні сюжети. Живопис Надбрамної церкви заслужено є одним із найцінніших пам’яток українського монументального мистецтва, фарби донині зберегли свою насиченість та виразність.

Особливу увагу прихожан привертає дерев’яний триярусний іконостас, оздоблений золотом. Дерев’яні рами конструкції виконані в тонкій техніці нарізного різьблення. Інтер’єр церкви доповнює 16-ти свічкове панікадило, виготовлене у 1724 році. Вага його складає 664 кг.

Печери Києво-Печерської Лаври (вул. Лаврська, 15)

Підземні ходи Лаври – головна особливість комплексу – обросли чутками, домислами, легендами. Кажуть, що ними можна спуститися до самої річки, згадують про безшумні тіні, що ховаються в темних нішах, розповідають про примари.

Не дивно, що навіть невіруючі люди прагнуть потрапити всередину із гарним екскурсоводом. Для православних монастирські підземелля вже багато століть є метою паломництва.

Ближні печери Києво-Печерської Лаври знаходяться на глибині близько 10-15 м, а тунелі розтягнулися майже на 400 м. У них розташовані три підземні церкви та дві келії Антонія. На сьогоднішній день в усипальницях храмів можна побачити мощі сімдесяти трьох святих.

Далекі печери йдуть углиб на 15-20 м, а система коридорів має довжину близько 300 м. Під землею діють три церкви та дві келії Феодосія, що розташовуються в різних частинах печер. Під час огляду туристи матимуть змогу побачити сорок дев’ять святих мощей.

В одній з колишніх келій далеких тунелів є унікальні мироточиві глави. Виділяється речовина класифікують як високоочищене масло без будь-яких домішок, а аналіз білка показав, що природа світу повністю органічна. З наукової точки зору цей феномен незрозумілий, що зміцнює віру прочан у чудотворні властивості речовини.

Усі мощі розміщені в стародавніх дерев’яних раках, над кожною з них є табличка із зазначенням імені та сану, а також ікона (більшість з них датується 19 століттям). Самі святі закриті спеціальним одягом, але в деяких залишені непокритими кисті рук. Так відвідувачі можуть самі переконатись, що тіла не тліють.

Карти печер та повний список святих, чиї мощі розташовані у Києво-Печерській Лаврі, можна переглянути на офіційному сайті монастиря (http://www.lavra.ua/).

Музеї Києво-Печерської Лаври

Комплекс “Свята Успенська Києво-Печерська Лавра” відомий не лише святинями та храмами – на території Лаври активно та успішно функціонує кілька музеїв та виставок світського характеру.

Музей історичних коштовностей України (вул. Лаврська, 21) має постійну експозицію. Вона включає предмети часів давньої Русі із золота, срібла, дорогоцінного каміння, а також унікальні артефакти 6-3 століть до нашої ери.

У музеї книги та друкарства України (вул. Лаврська, 21, корпус 9) представлено експозицію, що відображає всю історію друкарської справи від давніх часів до сьогодення. Гості зможуть побачити унікальні рукописні фоліанти, раритетні видання та старовинну техніку для друку. Усі збори сьогодні перебувають під заступництвом ЮНЕСКО.

Експозиція музею театрального та музичного мистецтва (вул. Лаврська, 21) присвячена історії української сценічної творчості. На другому поверсі туристи зможуть побачити колекцію музичних інструментів та скриньок.

У музеї мікромініатюр (вул. Лаврська, 21) представлено постійну виставку вражаючих робіт відомого у всьому світі майстра Миколи Сядристого.

Об’єкти експозиції можна розглянути лише під збільшенням, найвідоміші з них – підкована блоха та караван верблюдів у вушку голки.

Колекцію музею українського декоративного мистецтва (вул. Лаврська, 5, корпус 29) було засновано 1899 року. Сьогодні вона дуже велика і включає зразки різьблення і розпису по дереву, вишивку, кераміку і т.д.

Також Києво-Печерський заповідник пропонує гостям побувати на мистецьких та фотовиставках, презентаціях книг, конференціях та інших найцікавіших заходах, які регулярно проводяться у стінах та на території комплексу.

Більш детальну інформацію ви зможете дізнатись на офіційному сайті заповідника (http://www.kplavra.kiev.ua/)