Меджибізький замок
Меджибізький замок – старовинна оборонна споруда на місці з’єднання річок Бужок та Південний Буг, звідси й така незвичайна назва населеного пункту. Селище Меджибіж знаходиться в 25 км. від м. Хмельницький. Цитадель неодноразово руйнувалася в численних війнах і відновлювалася, переходячи по черзі як трофей воюючих сторін.
В архітектурі Меджибозького замку чітко спостерігається архітектурне змішання стилів, у тому числі присутні елементи східного стилю, оскільки деякий час фортеця перебувала під владою турків.
В даний час більша частина чудової пам’ятки архітектури знаходиться на реконструкції, однак у службових приміщеннях замку знаходиться краєзнавчий музей, експозиції якого відкриті для відвідування. Великий інтерес становлять також замкова церква, казарми та лицарська вежа.
Історія
Найстаріша інформація, що стосується фортеці в Меджибожі, походить з часів існування укріпленого міста Рюрикович, яке виникло над Південним Бугом близько 1146 року. Першим господарем меджибозького міста найімовірніше був Святослав Рюрикович.
Перші давньоруські укріплення тут були зведені ще до монгольської навали, проте в середині XIII століття вони були зриті за наказом монголів так само, як і на решті території Поділля.
У 1240 році, коли містом володів князь Галицький Данило Романович, Меджибож захопили і знищили татари. З руїн фортеці відновили його князі wodzimierscy, після них відновлення завершував рід Корятовичів, яким ці землі передав Олгерд.
Після того, як литовці в 1362 відвоювали Поділля у татар, на місці колишніх укріплень був споруджений укріплений замок. 1540 року гетьман Микола Сенявський реконструює замок. Було створено нову систему укріплень, яка й дійшла до наших часів.
Кам’яний замок увійшов до складу Польської Корони за часів Казимира Великого. Як королівський замок у 1366 році його використовував Любарт із роду Гедеміновичів. Згодом володіли ним польські старости чи воєначальники, які стерегли кордони від набігів татар. Орда здійснювала набіги на подільську прикордонну зону до часів, коли 1507 року татарські загони знищив кастелян львівський Ян Каменецький. Після цієї події настали часи розквіту Межибожа. Починаючи з 1648 року, кілька років замок був у руках козаків Богдана Хмельницького, сам Хмельницький неодноразово бував у замку.
В історії фортеці відмічено також епізод, пов’язаний із князем Дьордом II Ракоці, який ховався в ньому після поразки у 1656 році від гетьмана Стефана Чернецького. Інший епізод стосується козацького гетьмана Петра Дорошенка. 1666 року він зробив пропозицію турецькому султану під його протекторатом створити незалежну від Росії Україну. Тоді полякам вдалося залишити Меджибіж від турецько-татарсько-козацької облоги. Після укладання перемир’я 1671 року, коли Польща мала на 29 років віддати туркам Кам’янець-Подільський та частину земель на лівому березі Дністра, татарська орда хана Менглі II Гірея разом із козаками Дорошенком, улітку 1672 року зайняла Меджибіж. Турки, які володіли замком, встигли збудувати на його території мечеть, а також розширили замок та оформили зовнішній вигляд замку у східному стилі. Віденська перемога Ян III Собеський змінила ситуацію на польських кордонах. Рід Сенявських повернувся до замку, який успадкував Меджибож у 1684 році.
Що подивитись
Замок Меджибожа чи «Білий Лебідь» завдяки своєму розташуванню неможливо не помітити. Це, мабуть, другий за популярністю замок Хмельницького регіону. Він знаходиться у дуже мальовничій місцевості та займає територію близько одного гектара.
Довжина фортеці становить 130 м, найвища точка – 17 м, а товщина окремих стін – до 4 м.
Замок прикрашають три башти: північна – триповерхова, північно-західна – Лицарська башта з амбразурами і з півдня розташовується найбільша башта зі складною конструкцією. Внутрішнє подвір’я прикрашає замковий храм із високою покрівлею.
Спочатку католицький храм було перебудовано на православний. На території замку було організовано музей. У сучасній експозиції представлено кілька виставок. У перших двох залах можна ознайомитися з історією замку, починаючи з моменту побудови до наших днів. У третьому знаходиться взірець інтер’єру міщанського житла. Четвертий займає виставка народного мистецтва (гончарство та ковальське ремесло).
П’ятий – народне ткацтво. В останній залі розташувалася виставка іконопису. На базі музею регулярно відбуваються історичні фестивалі. Найпопулярнішим з них є традиційний Всеукраїнський історичний фестиваль «Старовинний Меджибіж». У дні фестивалю сюди стягуються представники понад 50 військово-історичних клубів для реконструкції боїв та лицарських турнірів.
Як дістатися
Географічне розташування, адреса: Україна, Хмельницька область, Летичівський район, селище міського типу Меджибіж, вул. Жовтнева, 1 (за мостом через річку Південний Буг).
Координати 49°26’11.43″N, 27°24’45.98″E.
Найпопулярніший спосіб – це добиратися автобусом з м. Хмельницький. З центрального хмельницького автовокзалу відходять рейсові автобуси із завидною регулярністю. Якщо ви подорожуєте своїм авто — то необхідно виїхати на трасу «Хмельницький-Вінниця». Коли під’їжджатимете побачите однойменний авто-туристичний комплекс «Меджибош». Від нього ще кілька кілометрів через село і ви на місці. У цьому готелі Ви можете зупинитися, якщо вирішите провести тут більше одного дня. Дехто приїжджає сюди зробити фотосесію на тлі фортеці.
