Невицький замок
Невицький замок – один із найстаріших замків на території України, який зберігся до наших днів. Розташований між селами Кам’яниця та Невицьке Ужгородського району, за 12 км. від Ужгорода. Оскільки замок зводився з оборонними цілями, він знаходиться на височині лівого берега річки Уж. Невицький замок – зразок фортифікаційної архітектури закарпатських земель, у якому можна побачити елементи бойової техніки та фортифікаційного будівництва 13-16 ст.
Основні моменти
До складу оборонних укріплень входять два вали з ровом між ними, оборонна стіна з чотирма вежами на внутрішньому валу, в’їзна вежа та внутрішні будівлі з вежею-донжоном. З чотирьох веж (кінець XIV-початок XV століття) на внутрішньому валу укріплень три мають напівовальну форму та одну трикутну. У південно-західній частині знаходиться шестикутна в’їзна вежа, яка з’єднується з основними укріпленнями двома паралельними оборонними мурами. Серед внутрішніх споруд замку виділяється квадратна у плані вежа-донжон. На замковому дворі знаходиться криниця діаметром 3.5 метри.
Нині замок перебуває у законсервованому стані. Верхні частини веж, що збереглися, обладнані шатровими перекриттями, що надають споруді своєрідний шарм.
Історія
Перші згадки про замок датуються XII ст. Швидше за все, його будівництво було пов’язане з активністю Угорських королів та зростанням важливості гірських перевалів Карпат у торгівлі зі Сходом. У той час було споруджено систему укріплювальних споруд, які включали в себе рови, насипи та палісади. Їхні залишки були виявлені нещодавно, в 2004 році, під час розкопок в одному із замків. Внутрішній рів також відноситься до будов того періоду. У 1241 р. до Угорщини увірвалися монголо-татари та зруйнували Невицький замок. Буквально через 100 років його було відбудовано новим власником трансільванським полководцем Амадеєм Фінті. Це був один із спокійніших періодів існування споруди. Пізніше Амадей був убитий міщанами. Сини спробували помститися за смерть батька, але це призвело до того, що в 1317 об’єкт перейшов під контроль військ угорського короля Карла Роберта.
Постійні військові сутички та розвиток вогнепальної зброї змушували нових господарів замку вносити свої корективи до його обороноздатності. У середині 15 століття з трьох боків замку в монолітній скелі було висічено рів, який наповнювався водою, а дерев’яний міст через нього контролювався з бійниць розташованих на верхніх поверхах веж. Загальна площа палацу налічувала понад 1000 м² та складалася з 31 приміщення. Археологи-архітектори стверджують, що в період 15-16 століття замок набув того виду, в якому його можна побачити зараз.
Біля замку існувало три оборонні лінії. Залишки однієї з них, яка була насипом з дерев’яними конструкціями, видно і зараз. Між другою та третьою оборонною лінією було навіть невелике поселення ремісників, які обслуговували потреби замку. У разі нападу вони ховалися за кам’яними стінами та поповнювали ряди захисників фортеці. Усього кількість людей, що оборонялися, доходила до кількох сотень, але, проте, замок досить часто брався штурмом і переходив з рук в руки. Так у 1644 р. він був захоплений трансільванцем (Дьорд Ракоці), він наказав зруйнувати стіни замку. З цього моменту Невицький замок стає руїнами, і про нього забувають багато років. Невелику реставрацію проводять наприкінці 19 століття, але під час війни фортеця знову була запущена. У 1923 р. над вежами зводять дах. У 1939 р. тут ведуться бої між чеськими та угорськими військами. Останні ремонтні роботи датуються кінцем 60-х минулого століття. На жаль, це не зупинило руйнування.
Легенди Невицького замку
У Невицького замку існує кілька цікавих легенд, втім, як у будь-якого замку, що поважає себе.
Перша легенда розповідає про “злу діву”, яка, щоб збудувати замок, видала наказ відбирати у народу яйця та молоко, необхідні для розведення будівельних матеріалів. Усіх протестувальників вона суворо карала. На “злу діву” скаржилися по всій окрузі, що дійшло до самого короля Матяша. Він викликав жінку на судовий розгляд, але та не з’явилася.
Тоді правитель зібрав військо, яке мало вирушити до “злої діви” і покарати її. Однак відьма вже так встигла зміцнити замок, що простим штурмом завоювати його було важко. Хитрість і мудрість короля дозволили перемогти “злу відьму” обманом. Навколо замку було зібрано всю худобу з довколишніх сіл, на корів одягли дзвіночки і дзвіночки. Королівське військо запалило сотні смолоскипів і почало шуміти біля Невицького замку. Господиня замку, почувши все це, злякалася штучно створеного штурму і змушена була залишити замок. Король особисто помчав за нею і впіймав біля завершення долини. Жінка щойно не намагалася зачарувати правителя, проте він був непохитний і зніс шаблею її голову.
Ще однією популярною легендою Невицького замку є легенда про нещасну Олену. Вона була дочкою лицаря, але закохалася у простого пастуха на ім’я Михайло. Батько був проти такого вибору доньки та знайшов альтернативного кандидата на її серце. Олена вирішила, що єдиним виходом буде позбутися батька та потенційного чоловіка та заселитися до сімейного замку з коханим, але батько дізнався про її плани, зрікся Олени та прокляв її разом із Михайлом. Закохана парочка відразу перетворилася на озеро кришталевої чистоти, такою самою, як і їхні почуття. Залишки цього водоймища й зараз, знаходяться у внутрішній території замку.
Корисна інформація
Замок працює без вихідних, безкоштовний вхід.
Адреса: с. Невицьке, Кам’яниця, вул. Ужанська, 100, т/б “Верховина”
Телефони: +38 (03122) 7-47-16, (03122) 7-47-34
Як дістатися
На громадському транспорті до Невицького замку можна доїхати від автовокзалу або маршрутним таксі №115, яке відправляється з центру Ужгорода – пл. Корятовича. Вийти зручніше у селі Кам’яниця, що знаходиться трохи далі за село Невицьке, а потім пройти через пішохідний навісний міст та піднятися схилом Замкової гори.
