Острів Бірючий – мальовничий куточок півдня України, який є розширеною частиною Федотової коси. Немає однозначної версії виникнення острова: за деякими даними він був спеціально насипаний за наказами Петра I, як перешкода для турецьких кораблів, але швидше за все, як і більшість подібних острівців, Бірючий був намито природним шляхом. Від коси до 1929 р. він був відокремлений невеликою протокою, саме тому отримав статус острова.
Загальна інформація
Багатокілометровий піщаний пляж, мілководні затоки та бухти, багата природа приваблюють у регіон туристів, які шукають тихий, спокійний відпочинок.
Територіально Острів знаходиться на Херсонщині, хоча ніяк не пов’язаний з материковою частиною. У довжину коса сягає майже 20 км, максимальна ширина – 5 км. Рибальські судна, як правило, причалюють у бухти південно-західної частини коси. У ХІХ ст. у цих місцях процвітав рибний промисел.
Завдяки джерелу прісної води, і правильно проведеної свого часу акліматизації, тут прижилося безліч невластивих цьому місцю рослин: дуби, тополі, акація, маслинові дерева, гледичія. Згодом дерева сильно розрослися, і сьогодні острів Бірючий, як казковий лабіринт, буквально порізаний лісосмугами. Коливається ковила-трава, миготять голівки льону, червоніють тюльпани, а в химерних чагарниках очерету будують гнізда диких качок, природа острова дивує і заворожує.
На околицях острова працювали відразу 2 рибозаводи. Спеціально для рибалок 1878 р. був споруджений маяк. Спочатку це була невисока дерев’яна споруда, але з часом її замінив сучасний маяк із червоної цегли.
Головною визначною пам’яткою острова є Азово-Сиваський національний природний парк. Парк був створений нещодавно, 1993 р. за указом президента Леоніда Кучми. Фактично він замінив Азово-Сиваський заповідник. Загальна територія парку складає 33 тис. га. їх лише третину посідає сушу.
Через велику різноманітність рідкісних видів тварин, потрапити на Бірючий не так і просто. Для цього буде потрібна спеціальна перепустка. Крім природних багатств на острові знаходиться президентська дача, побудована ще за правління Хрущова. Відвідуванням цієї резиденції не гидував не один із президентів незалежної України.
Сьогодні цей острів можна назвати яскравим прикладом втручання людини у хід природних процесів. Буквально сто років тому на початку 20-х років ця територія була типовим приморським степом з малою рослинністю та мізерним тваринним світом.
Після того як острів перейшов під контроль Азово-Сиваського господарства, тут почалися роботи з акліматизації невластивих цієї території представників флори та фауни. Сьогодні, кожного відвідувача острова зустрічає шум листя безлічі дерев. Островом вільно гуляють лані, лисиці, єнотові собаки. Це ідеальне місце для любителів дикої природи.