Рас-Мохаммед

Національний парк Рас-Мохаммед дивує первозданними ландшафтами узбережжя, а коралові підводні рифи приголомшливої краси рясніють екзотичними морськими мешканцями. Це віддалене місце стало відоме у всьому світі завдяки французькому вченому-океанографу і мандрівнику Жаку-Іву Кусто, який досліджував коралові рифи на півдні Сінаю в 1956 році.

Сьогодні національний парк Рас-Мохаммед надзвичайно популярний серед дайверів, займаючи чільне місце серед міжнародних туристичних напрямків. З усіх курортів Південного Сінаю до парку Рас-Мохаммед організовуються автобусні екскурсії та міні-круїзи на катерах. Як правило, екскурсії тривають 4-5 годин, потім мандрівники вирушають до своїх готелів, адже у заповіднику зведення готелів заборонено.

Рас-Мохаммед розкинувся на площі 480 кв. км, причому більшу його частину займає морська акваторія з кораловими рифами. В територію, що охороняється, включені також безлюдні острови Санафір і Тиран. Парк знаходиться у віданні Агентства з охорони навколишнього середовища Єгипту. Фахівці регулярно проводять моніторинг стану біосфери в морі та на суші, стежать за дотриманням тендітного балансу природного резервату, що приймає до 250 000 відвідувачів щорічно.

Суворі правила екологічної безпеки дозволяють зберегти ландшафт та біосферу заповідної території у первозданному вигляді. Найближчим до національного парку морським курортом є місто Шарм-ель-Шейх, де знаходиться міжнародний аеропорт.

В античну епоху мореплавці світу еллінізму називали гостре закінчення Синайського півострова мисом Посейдона. Пізніше арабські моряки називали його “Рас-Мохаммед”, що означає “голова” або “вигляд” пророка Мухаммеда. І справді, обриси одного з помітних прибережних стрімчаків біля лінії прибою нагадує суворе обличчя бородатого кочівника, що дивиться на морські простори.

До 1960-х років Південний Синай був малозаселеним та важкодоступним регіоном. З найдавніших часів тут мешкали лише кілька бедуїнських племен, а в ранньохристиянську епоху в гірських печерах селилися ченці-самітники. У першій половині минулого століття тут з’явилися селища робітників, зайнятих на копальнях з корисними копалинами, на розробці нафтових родовищ.

В ході арабо-ізраїльської війни 1967 Синайський півострів був захоплений військами Ізраїлю. Після повернення Єгипту окупованій території своєрідні ландшафти Південного Синаю привернули увагу мандрівників, екологів та власників міжнародних туристичних компаній. Тут з’явилися модні курорти, а 1983 року частина прибережної території та прилеглі острови оголошені першим у країні природним національним парком Рас-Мохаммед.

Національний парк Рас-Мохаммед розташований на південному вістря Сінайського півострова в Червоному морі, за 12 км на південний захід від курортного містечка Шарм-ель-Шейх. Цей скелястий виступ, який завершує Синай, з’єднаний з основним масивом суші вузькою піщаною косою, якою пролягає дорога до заповідника. Мис складається із залишків стародавніх коралів, колись піднятих із морських глибин потужним землетрусом. Його вістря, немов стрілка компаса, спрямоване прямо на південь, і є своєрідним вододілом Червоного моря, що відокремлює Азію від Африки.

На заході берега мису омивають води Суецької затоки, а на сході знаходиться вузька затока Акаба. У хорошу погоду на схід, на протилежному березі, видніються гірські піки Аравії: ширина протоки тут не перевищує 13 км. Навіть у безвітряну погоду в тісніні виникають сильні підводні течії, здатні захопити кораблі з недосвідченими керманичами на гострі рифи.

На думку геологів, мальовнича берегова лінія Південного Сінаю сформувалася у нинішньому вигляді близько 75 000 років тому. Найвища скеля на мисі Рас-Мохаммед досягає 80 м-коду.

Береги порізані бухтами, скелястими мисами, у лагунах утворилося чимало природних піщаних та галькових пляжів. Ландшафт доповнюють мальовничі дюни, русла річок і струмків, що пересохли ще за давніх часів. У поглибленні кам’янистого плато плескається невелике озерце. На мілководді рясніють коралові рифи, в деяких місцях вони простягаються в море на 8-9 км. Але є тут і стрімкі підводні каньйони глибиною до 800 м, а в стінах підводних скель сяють таємничі печери. Максимальна глибина морських ущелин Акабської затоки біля східних берегів мису Рас-Мохаммед перевищує 2000 м-коду.

Заповідна акваторія багата на морських мешканців. Глибини заселяють морські черепахи, різноманітні молюски, краби, медузи. Аквалангісти мають змогу помилуватися більш ніж 200 видами яскравих коралів. Деякі їх різновиди – ендеміки. Скелі вкриті водоростями, що нагадують підводні сади. Біля берегів парку водиться понад 1 000 видів риб, серед них акула-молот, тунець, скат, барракуда, мурена, гігантська риба-наполеон, що важить до 300 кг.

Найбільш граціозні жителі коралових рифів – різноманітні крилатки. Ці чудові рибки – бажані об’єкти для ефектних фото. Однак наближатися до них небезпечно: в ореолі довгих промінців плавців, схожих на бахрому, приховані отруйні шипи, їх уколи вкрай болючі. Дайверам слід побоюватися і гігантських спинорогів із потужними щелепами. У період розмноження вони стають агресивними і атакують усіх ікри, що наближаються до відкладеної у водоростях.

Рослинність у цьому посушливому регіоні вкрай убога. Домінують невибагливі пальми дум, відомі також як пряникові дерева. Їхні овальні плоди – улюблені ласощі бедуїнів. Кам’янистий ґрунт у гирлах давно пересохлих річок живить і розлогі акації, що дають мандрівникам бажану тінь. Коріння цих дерев проникає глибоко під скелі, досягаючи підземних вод. Серед нагромадження стрімчаків і валунів зустрічаються пучки твердої трави, чагарники. У південно-західній частині парку ландшафт прикрашає мангровий гай – унікальна екосистема, що пристосувалася до життя у солоних припливних зонах тропічних морів. Дерева ростуть на невеликому острівці, відокремленому від мису Мангровим каналом.

Найбільші хижаки, що мешкають у парку – пустельні лисиці, зустрічаються газелі, а всього в заповіднику налічується 14 видів тварин та 220 видів птахів. Наприкінці літа в Рас-Мохаммеді зупиняються перепочити численні зграї лелек, що прямують на зимівлю до Східної Африки, а навесні пернаті мігрують у зворотному напрямку.

Національний парк знаходиться у зоні посушливого субтропічного клімату. Лише глибокої осені та взимку над висушеними тропічним сонцем скелями йдуть рідкісні дощі. Дощовий місяць – жовтень, але і в цей період випадає не більше 3 мм опадів. З листопада до березня температура повітря становить + 18-23 °С, у червні-серпні стовпчики вуличних термометрів зазвичай коливаються в межах + 33-37 °С.

Буває, що гарячі вітри з Аравійської пустелі приносять сюди екстремальну спеку. Так, у червні 2013 року в парку зареєстрували рекордну температуру +46 °С. А ось лютий 2000-го запам’ятався туристам як справжня синайська зима: тоді в парку було зафіксовано «холод» у +5 °С. Проте температурні гойдалки практично не впливають на морські води. Купатися тут можна цілий рік, у Червоному морі вода постійно прогрівається до 22-28 °С.

Головна пам’ятка національного парку Рас-Мохаммед – незаймана природа, чисте море і чарівний підводний світ коралових рифів. Світова туристична преса щорічно вносить коралові рифи парку Рас-Мохаммед до престижної десятки найкрасивіших підводних ландшафтів планети.

До унікальних природних об’єктів відноситься мангровий гай біля пляжу Mangrove Beach, де можна викупатися. У деякі тури входить прогулянка на байдарках вздовж стовбурів дерев, що ростуть прямо з моря, відвідувачі можуть спостерігати за юркими крабами, що повзають по стовбурах. Неподалік гаю лежить мініатюрне Озеро Бажань із прісною водою.

На північному узбережжі мису Рас-Мохаммед височіють конуси піщаних дюн, що перемежовуються з стрімкими відкладеннями міоценового вапняку. У шарах скельної породи добре видно скам’янілі останки морських мешканців, які жили близько 2 мільйонів років тому. У долині видно глибокі розломи гірських порід довжиною до 40 м. Це сліди землетрусів, що неодноразово траплялися на Синаї.

Єдина примітна рукотворна споруда відзначає вхід до заповідника. Тут зведено Браму Аллаха з величезних кам’яних брил. Масивні ворота, що ефектно вписалися в скелястий пейзаж, нагадують доісторичний дольмен.