Замок Хоенверфен

Найдавніша частина замку це каплиця. У ній залишилися ще фрагменти романських стін. Дещо пізніше, в 1565 році до каплиці прибудували бастіон Kapellenbastei. У центрі знаходиться статуя «Св. Марії з дитиною».

Сам замок має традиційну для всіх подібних будов форму квадрата. Щоправда, у разі квадрат порушується через скельного виступу, у якому красується Годинникова вежа. Башта, сильно пошкоджена під час селянської війни, була ґрунтовно перебудована у XVI столітті.

Основна частина замку – палас у східній частині двору. У південному крилі паласа розташована фанерована мармуром капела, яка, незважаючи на всі пізніші перебудови, зберегла романські форми. Капела розташована нижче за рівень двору, і зверху її вінчає вежа. До північно-східного кута паласа примикає кругла вежа Фалльтурм. Вона служила в’язницею, тому в неї можна потрапити лише одним єдиним шляхом: через отвір у підлозі верхнього поверху.

Найбільш уразливою з воєнної точки зору є східна сторона замку. Її захищає потужний бастіон, верхи якого проходить крита галерея. Другий бастіон захищає замок із південного сходу. З нього добре проглядається (і прострілюється) дорога, яка веде до замку. Ворота, як і належить поважає себе замку, мають решітки, що опускаються. Колись перед брамою був рів, перебратися через який можна було по підйомному мосту.

На жаль, інтер’єри замку практично не збереглися. Але чудові панорами, які відкриваються з вікон палацу та з галерей бастіонів з лишком викупають цей прикрий недолік. Проте не можна сказати, що замок порожній. У ньому є музей зброї та обладунків, сувенірні лавочки та таверна, що відтворюють стиль минулих епох.

Замок Хоенверфен було закладено у 1077 році князем-єпископом Гебхардом Зальцбурзьким для захисту стратегічно важливого перевалу. Щоправда, іноді захисники Зальцбурга таки зазнавали поразки і змушені були тікати із замку. Схибності військової долі нікого не минають. Проте замок зростав і процвітав. У XIV столітті замок почали перебудовувати під керівництвом Архієпископа Еберхарда ІІІ, щоб пристосувати його до нового виду озброєння – артилерії.

Як не дивно, найбільше випробування випало замку Хоенверфен під час Селянської війни у ​​1524-1525 роках. У цій війні замок був настільки серйозно пошкоджений повсталими, що його відновлювали протягом 20 років. На відновленні замку працювали ті ж селяни та рудокопи, які зруйнували його. У такий спосіб вони викуповували свою провину за участь у повстанні. Той замок, який ми бачимо зараз, був збудований саме тоді і згодом кілька разів добудовувався. Останньою серйозною зміною в архітектурі замку стало будівництво цистерни для води у 1623 році. Після цього особливих змін не проводилося.

Після наполеонівських воєн, коли Зальцбург втратив свою самостійність і увійшов до складу Австрії, замок мали намір зруйнувати, але його відстояв Франц II. В 1822 на аукціоні розпродали все внутрішнє оздоблення замку і почали перші в історії Хоенверфена реставраційні роботи. Потім замок продавався і перепродувався, а 1931 року в ньому спалахнула пожежа. Замок відновлювали кілька років.

Після війни Хоенверфен найчастіше використовували як тренувальний табір для поліції. 1987 року тренування там припинилося, і було створено музей, куди почали пускати публіку. 2000 року замок Хоенверфен був увічнений на ювілейній монеті.