Золочівський замок
Золочівський замок є унікальною пам’яткою історії та оборонної архітектури XVII століття, розташованою в Україні на околиці міста Золочів. Багато століть замок був фортецею, королівською резиденцією, панською садибою, в’язницею, навчальним закладом. Нині Золочівський замок – це музей-заповідник, відділення Львівської картинної галереї. Замок відвідують багато туристів, він входить до туристичного маршруту «Золота підкова Львівщини».
Основні моменти
Золочівський замок був зведений коштом Якуба Собеського (батько короля Речі Посполитої Яна III Собеського) в 1634 році як оборонна фортеця за проектом невідомого італійського архітектора на місці старого дерев’яного замку, який оточували потужні земляні вали, обкладені каменем, з бастіонами на кутах і р. На подвір’ї замку є два палаци.
Найбільший має назву Великого палацу, а навпроти в’їзної вежі розташований Китайський палац. Замок також цікавий тим, що тут була перша система каналізації, яка збереглася до наших днів.
Що подивитись
Замок представляє неоголландський тип оборонних споруд і належить до пам’ятників типу “palazzo in fortezzo”, тобто поєднує функції оборони та житла.
Оборонні споруди Золочівського замку – це вали, бастіони, надбрамна вежа, міст та равелін. З часів заснування збереглися вали, бастіони, частково надбрамний корпус, а равелін та міст – реконструкція.
Для того, щоб потрапити на територію Золочівського замку, потрібно насамперед пройти в’їзні ворота. У місті Золочеві вони обладнані розвідним мостом і прикрашені єдиним у місті (на час свого створення) годинником. Під головними воротами колись починалася потайна підземна хода, що дозволяла непомітно покинути фортецю.
У замковому дворі збереглися дотепер лише Китайський палац, Великий житловий палац та значно перебудована наприкінці ХІХ століття надбрамна вежа.
В’їзна вежа, Китайський палац, Великий житловий палац створюють ренесансний ансамбль.
Великий житловий палац
Великий житловий палац Золочівського замку – це двоповерхова будівля 72х22 м з підвалами. У процесі реставрації відтворено розміщення кімнат, знайдено шість туалетів на початку XVIII століття, потаємний хід та труби. Втраченими є печі, каміни, підлоги. З порталів внутрішніх дверей зберігся один повністю на першому поверсі та два напівзруйновані на другому поверсі.
У серпні 2009 року Великий палац Золочівського замку відкрито для огляду. На першому поверсі Великого палацу в експозиційних залах представлено історію замку, тюремний час, період реставрації, регіон Золочева. Також тут розміщена палацова каплиця Благовіщення, виставкова зала, зали XVII та XVIII століття та королівська скарбниця з реконструкцією корони Данила Галицького. На другому поверсі палацу знаходиться відділ “Інтер’єри періоду історизму”.
У Великому палаці представлено понад 550 експонатів, у тому числі 122 одиниці живопису, 123 одиниці меблів, зброю, порцеляну, скульптуру, килими, речі, знайдені під час реставраційних робіт, мисливські трофеї та інше.
Серед мальовничих робіт портрети XVII—XIX століть, копії картин відомих європейських художників: А. Дюрера «Мадонна з немовлям», П. Рубенса «Свята вечеря», «Суд Соломона», Рембрандта «Вигнання Агарі», «Вчений», «Портрет чоловіка», А. ван Дерка Палатинату») та багато інших.
Китайський палац
Китайський палац у Золочівському замку збудовано наприкінці XVII століття. Палац має вигляд двоповерхової гострої ротонди з одноповерховими бічними прибудовами. Спочатку це була галерея-ротонда із вісьмома колонами з боку головного фасаду та балконом навколо. У XVIII столітті добудовують бічні прибудови та називають будівлю Китайським палацом. Рельєфи над дверима та вікнами другого поверху ротонди збережені.
У відреставрованому Китайському палаці Золочівського замку 21 травня 2004 року відкрито Музей Східних культур.
У центральній двоповерховій частині Китайського палацу — ротонді — облаштовано інтер’єр та «чайну залу». У п’яти експозиційних залах представлено близько 250 творів живопису, графіки, скульптури, предметів декоративно-ужиткового мистецтва, а також археологічних експонатів, що представляють мистецтво Єгипту, Шумеру, Китаю, Японії, Індії, Індонезії, Туреччини, Персії. Серед експонатів — мумія сокола, фрагменти єгипетських саркофагів, японська графіка другої половини XVIII ст., лакові вироби Китаю, східні тканини XVII—XVIII ст., полотно львівського художника кінця XVII ст. Івана Малиновського «Єрусалим».
Навколо Китайського палацу закладено східний парк із альтанкою.
Сад
Всю територію навколо палаців обрамляє дивовижної краси сад, оформлений у стилі пізнього Ренесансу, закладений ще Яном ІІІ. Сад у Золочівському замку – це зелена симетрія акуратно підстрижених туй, пісочні доріжки, фігурні кущі, фонтани та скульптури ангелів. Все це створює дивовижне відчуття затишку та навіть королівського спокою серед фортифікаційних стін фортеці.
Равелін
2007 року відновлено одну з оборонних споруд замку — равелін. Тепер у ньому розташований ресторан, сувенірний магазин, санвузол.
Каплиця-пам’ятник біля входу до замку
Під час реставрації Золочівського замку, у липні 1995 року, відкрито каплицю-пам’ятник жертвам, закатованим у замку. Авторський колектив каплиці-пам’ятника – архітектор Василь Каменщик, скульптор Феодосія Бриж, художники Євген та Ярема Безніско.
Загадкове каміння
Одним із найцікавіших експонатів у Золочівському замку є камені із зашифрованими написами датовані кінцем XIV — початком XV століть. Каміння привезли 2000 року з околиці Золочева — села Новосілки.
Один із каменів покритий малюнком у вигляді переплетених квіткового та тернового вінків, як символ вічних сусідніх сторін буття – життя та смерті.
На другому камені готичними літерами висічено загадковий текст, прочитати який досі так нікому й не вдалося. Проте про ці символи ходить своя легенда… Кажуть, що чудові знаки на камінь завдали лицарі ордена тамплієрів – колись неподалік був їхній лицарський замок. Згідно з однією з гіпотез, написи на цьому камені є однією зі складових шифру, що вказує місце, де заховані скарби лицарського ордена тамплієрів.
Як дістатися
Золочівський замок знаходиться у Львівській області, м. Золочів, вул. Замковий, будинок 3. Відкрито для відвідувачів з вівторка до неділі з 10.00 до 17.00.