Каїр

Сучасний центр Каїра – осередок міського життя з торговими вулицями, кафе, банками та ресторанами. Значна його частина була закладена 1865 р. хедівом Ісмаїлом, який надихався паризькими бульварами, багато величних будівель збудовано європейськими архітекторами.

Прямо в центрі, біля самого Нілу, знаходиться величезна площа Визволення (Maydan at-Tahrir) з чудовим Єгипетським музеєм і старим будинком готелю “Nile Hilton”, орієнтиром як для каїрців, так і для туристів, який незабаром буде перейменований в готель “Ritz”. На іншому боці площі розташований старий Американський університет, який тепер переїхав до передмість, будівлі Арабської ліги та урядової будівлі Mogama’a — центру єгипетської бюрократії. На схід від площі йде вулиця Sharia Qasr an-Nil з магазинами та ресторанами у західному стилі. Поблизу розташована жвава площа Рамсеса (Maydan Ramesses) із чудовим залізничним вокзалом у вікторіанському стилі.

Газіра (Gazirah), найбільший острів на Нілі, зайнята житловим районом Замалик (Zamalik). Тут знаходиться спортивний клуб «Газіра» з багатьма зручностями для своїх членів, а оперний театр, який розділяє один комплекс із Музеєм сучасного мистецтва (вт — з 10.00-14.00, 17.30-22.00), пропонує інтелектуальнішу альтернативу. З Каїрської вежі (Cairo Tower, щодня 8.00-24.00) відкривається панорамний вид на місто. Виконана у формі квітки лотоса, вона височить на 182 м і має бар-ресторан, що повільно обертається на вершині.

Навпроти мосту Галаа в Гізі знаходиться мало відвідуваний, але чудовий Музей Махмуда Халіля (вт-нд 10.00-17.00, вхід тільки з паспортом, www.mkm.gov.eg).

Чудова колекція європейського живопису XIX-XX ст., що належала подружжю Халіль, включає Моне, Пікассо, Ренуара та Гогена. На західному березі Нілу розташовані Каїрський університет та житлові квартали. Каїрський зоопарк (щодня 9.00-16.00) оточений приємними садами.

На острові Рода (Rawda) на південь від Газіри знаходиться палац Маньял (Manyal, закритий на реставрацію), музей з царськими колекціями та чудовим садом, і нілометр (щодня 10.00-17.00), споруджений в 861 р. для вимірювання рівня розливів Нілу в цілях.

У маленькому палаці біля острова розташований новий Музей Ум Кальсум (Umm Kulthoum, 10.00-17.00), присвячений найзнаменитішій єгипетській співачці; у сусідньому приміщенні є невелика концертна зала.

У Єгипетський музей старожитностей (щодня 9.00-18.00, www.egyptianmuseum.gov.eg), розташований на північній стороні площі Тахрір, був побудований в 1902 як Каїрський музей. Заснований французьким архітектором Огюстом Марієттом у спробі зупинити вивезення артефактів у зарубіжні музеї, він тепер вміщує одну з головних світових колекцій та деякі найкращі скарби Стародавнього Єгипту. Музей трохи занепав; він організований не найкращим чином, і там часто буває багатолюдно (хоча й не вранці), натомість у ньому виставлено понад 120 тис. експонатів. Новий, більш просторий музей будується біля пірамід Гізи.

Колекція поглибить ваше розуміння Стародавнього Єгипту і допоможе гідно оцінити його. Витратьте на візит щонайменше 3 год; більш повна екскурсія триває від 4 до 5 год. В ідеальному випадку потрібно зробити два візити, до і після поїздки до нільських храмів.

Деякі найцінніші скарби знаходяться на другому поверсі, де виставлені предмети, витягнуті Говардом Картером з гробниці Тутанхамона в 1922 р. Єдина не потривожена гробниця фараона в Долині царів захопила громадську уяву. На момент смерті фараонові було лише 19 років, і залишалося мало часу, щоб підготувати більш простору гробницю, але вона була наповнена скарбами для використання у потойбіччя. У наступні роки вхід до гробниці був завалений сміттям із сусідньої гробниці, що врятувало її від пограбування. Тут можна побачити три саркофаги, що оточують царську мумію. Внутрішній, виготовлений із чистого золота, важить 170 кг. Тут же знаходиться похоронна маска фараона із золота та напівдорогоцінного каміння. Ці знахідки вселяють благоговіння навіть через 3000 років.

У Залі мумій (потрібний додатковий квиток), також на другому поверсі, ви можете подивитися на останки деяких найславетніших правителів Єгипту, що збереглися. Датовані XVIII-XX династіями, вони включають Рамсеса IV, Мережі I та Тутмоса III. Тутанхамона серед них немає; влада вирішила, що він повинен повернутися в свою гробницю в Долині царів, де він спочиває досі.

Зали першого поверху слідують хронології Стародавнього Єгипту, починаючи з чудових залів Стародавнього царства. Скарби, в основному знайдені в гробницях, включають статую царя Джосера майже в натуральну величину, виявлену біля його східчастої піраміди в Саккарі. У залах № 32 і 42 містяться інші шедеври, особливо вражаюча «жива» статуя Ка-Апера, вирізана з цілісного шматка дерева, та спокійні, безтурботні статуї подружніх пар разом із дітьми.

Предмети з гробниць — багате джерело знань про повсякденне життя та вірування стародавніх єгиптян. Дерев’яні статуетки, виготовлені як слуги для померлих, включають вартових, ремісників і веслярів разом з човнами, покликаними обслуговувати царя в потойбіччя. Також є зображення свійської птиці та худоби для належного харчування царя після смерті.

Зал Амарни (зал № 3) присвячений так званому єретичному періоду, коли Ехнатон проголосив культ єдиного бога Атона та заснував столицю в Телль ель-Амарні у Центральному Єгипті. Експеримент Ехнатона тривав лише до його смерті, коли всі записи про його «божевілля» було знищено. Предмети, витягнуті з його гробниці, включають дві величезні статуї Ехнатона з характерним довгим підборіддям та округлим животом. Тут також можна побачити чудове погруддя його дружини Нефертіті.

Серед цих вишуканих та барвистих знахідок є артефакти, що дозволили археологам визначити хронологію Єгипту. Приклад цього – сланцева палетка царя Нармера, один із перших документів із згадкою царського титулу, складений після того, як Єгипет став об’єднаним царством.

Статуї, знайдені по всій країні, представляють головні божества — Осіріса, Хатор, Ісіду та ін., а також фараонів основних династій. Влада фараонів часто виражалася у вигляді їх статуй. Саме тому статуї Рамсеса II величезні, але в музеї також є крихітні скульптури, такі як погруддя цариці Хатшепсут.

Старі квартали Аль-Кахіри (Каїра) добре збереглися і містять деякі найкращі зразки ісламської архітектури. Каїр уникнув щорічних розливів Нілу завдяки своєму прихильності на схід від річки і був захищений від ворожих прибульців високою стіною.

Каїрський ринок Хан-аль-Халілі (Khan al-Khalili, пн-сб 10.00-19.00, влітку до 20.00), як і раніше, зберігає атмосферу середньовічного базару. Вузькі вулички наповнені міддю, золотом, шкірою та алебастром, а торговці біля лотків пристрасно зазивають покупців. Якщо пошукати добре, тут досі можна знайти чудові приклади місцевих ремесел. Ринок завдячує своєю назвою еміру аль-Халілі, який побудував кілька караван-сараїв для верблюжих караванів, які на той час були головним засобом транспортування.

Район навколо Хан-аль-Халілі вже майже 1000 років є одним із найбільших ринків на Близькому Сході. Він з’явився в епоху Фатімідів між головною міською брамою Баб-Зувейлу на півдні і брамою Баб-ель-Футух на півночі.

Архітектура вулиць ісламського Каїра відрізняється вишуканим кам’яним та дерев’яним різьбленням, мідними та латунними елементами та керамічною плиткою. Серед багатьох чудових будівель, що збереглися з того часу, є мечеті, медресе (релігійні школи), хани та бейти (приватні будинки). Особливо варто відзначити комплекс мечетей Калауна, аль-Насіра Мухаммеда та Баркука (щодня 9.00-17.00), розташований на Sharia al-Muizz li-Din Allah, яка була головною артерією Каїра в епоху Фатімідів. Його довгий фасад, будівництво якого почалося 1285 р., є перлиною архітектури. Мавзолей мамлюцького султана Калауна, який помер у 1290 р., знаходиться у центрі комплексу; він прикрашений чудовим ісламським різьбленням і увінчаний чудовим куполом.

Розташований по сусідству величний портал медресе та мавзолею аль-Насіра Мухаммеда нагадує європейські готичні церкви. Фактично, його мармурове оздоблення було частиною видобутку, вивезеного з церкви хрестоносців в Акре (нинішній Ізраїль), коли араби завоювали її. Мечеть Баркука (щодня 9.00-17.00), найновіша частина комплексу, була збудована наприкінці XIV ст. З іншого боку дороги знаходиться чудово відреставрований Сабіль-Куттаб Абд ель-Рахмана Катхуди (фонтан для вгамування спраги зі школою Корану нагорі). Знову вимощена дорога покращує вид на величні пам’ятники.

Маленька вибілена алея Dar al-Asfar, що йде до воріт Баб-ель-Футух, призводить до Бейт ель-Сухеймі (щодня 9.00-17.00), резиденції колишнього ректора мечеті аль-Азхар. Цей будинок XVIII ст., розташований у мирному дворику, – чудовий приклад каїрської архітектури. Як і всі ісламські будинки, він має великий вестибюль (qaa) із фонтаном у центрі. Вікна закриті різьбленими дерев’яними віконницями, або машрабій, і будинок охолоджується природною системою кондиціювання повітря через вітровловлювачі. Будинок розділений на велику приймальну частину та житлову зону для жінок (гарем).

Поблизу знаходиться мечеть аль-Хакім, побудована Фатімідами в 990 р. Одна з найстаріших міських мечетей була значно реконструйована сектою іс-маїлітів з Брунея, які вшановують султана аль-Хакіма. Симетрія великого центрального двору відрізняється простотою та елегантністю. Зовнішні стіни без прикрас надають споруді вигляду фортеці, а не культового місця. Ворота, які обрамляють його, Баб-ель-Футух («ворота Завоювання») та Баб-ель-Наср («ворота Перемоги»), є частиною нещодавно відреставрованої міської стіни доби династії Фатімідів. Для будівництва міського муру брали кам’яні блоки з монументів фараонів, на яких можна бачити написи солдатів Наполеона, колись розквартованих тут.

На південь від Хан-аль-Халілі стоїть перша каїрська мечеть Фатімідов, аль-Азхар (щодня 9.00-17.00), що означає “Чудова”. Її будівництво почалося в 972 р., але вона була значно розширена в наступні століття, і тепер її внутрішнє святилище займає 10360 м ². З самого початку вона була місцем культури та освіти, ймовірно, першим університетом у світі. Тут досі знаходиться провідна школа досліджень Корану, яку щорічно відвідує понад 85 тис. студентів із ісламських країн.

На захід від аль-Азхар знаходиться комплекс аль-Гурі (щодня 9.00-17.00), що складається з мавзолею, мечеті, медресе та караван-сараю. Ці витончені пам’ятники, датовані початком XVI в., були побудовані передостаннім султаном мамлюкським Кансухом аль-Гурі. І мечеть, і мавзолей були відновлені в їхньому колишньому блиску і з’єднані високим дерев’яним дахом над ринком, який колись був базаром для торговців шовком.

За утлом знаходиться Вакала аль-Гурі — старий караван-сарай, який тепер використовується як центр ремесел, із майстернями місцевих художників. У дворі вокали регулярно проводяться уявлення «дервішів, що кружляють» ат-Таннура.

Пройдіть на південь по жвавій ринковій вулиці, яка перетинає комплекс аль-Гурі, до воріт Баб-Зувейла, південного входу до старого міста. Чудово відреставровані круглі бастіони підтримують барвисті мінарети чудової мечеті аль-Муайяд, побудованої в 1420 р., і обрамляють крихітні ворота, які використовувалися як основа шибениці для злочинців.

Від воріт попрямуйте на захід (направо) по вулиці Ahmed Mahir до Музею ісламського мистецтва (Mathaf al-Islami, в даний час закритий на реконструкцію), заснованому в 1903 р. Його чудова колекція зібрана в декількох залах, кожен з яких присвячений одному мистецтву, такому як різьблення по дереву, вироби. Тут також можна побачити багато прикрашену зброю.

Цитадель (al-Qal’a, щодня 9.00-17.00, влітку до 18.00) знаходиться на відстані півгодинної прогулянки або 10-хвилинної поїздки на таксі на південь від аль-Азхар, вхід з боку Salah Salem Road. Побудоване на пагорбі на початку XIII ст. це масивне укріплення було призначене для захисту міста від хрестоносців. Згодом воно стало палацом мамлюків, а під час Другої світової війни в ньому був британський гарнізон. У комплексі розміром з невелике селище тепер знаходяться мечеті, музеї та кафе. Постріл з гармати наприкінці місяця рамадан повідомляє про кінець мусульманського посту.

Центральне місце в цитаделі займає мечеть Мохаммеда Алі, що будувалася з 1824 по 1857 р. Найбільша мечеть у місті заслужила назву «Алебастрової мечеті» за свій пишний інтер’єр, оброблений гладким молочним каменем. Внутрішній молельний зал виконаний у монументальному оттоманському стилі та увінчаний поряд красиво розфарбованих куполів. Гробниця Мохаммеда Алі із вигадливим фасадом із скульптурного мармуру знаходиться під колонадою. Неподалік можна побачити значно простішу мечеть аль-Насіра, де відчувається перський та монгольський вплив.

На північ від цитаделі розкинувся парк аль-Азхар (щодня 8.00-22.00) — чудовий проект Фонду Ага-Хана, який перетворив величезне сміттєзвалище на бажаний острівець зелені в одному з найбідніших районів Каїру. У парку є кілька водойм та чудові ресторани, звідки відкривається чудовий краєвид на старовинне місто Фатімідів.

Також неподалік знаходиться площа Салах ад-Дін (Maydan Salah ad-Din), обрамлена пишними мечетями, наймальовничіша з яких – чудове медресе султана Хасана (щодня 8.00-17.00), шедевр 1362 року.

Навколо центрального двору розташовані чотири школи, кожна з яких має свій портал і внутрішній двір. Мінарет заввишки 81 м у південно-західному кутку — найвищий у Каїрі. Праворуч від медресе височить мечеть Ріфай (Rifa’i), побудована в 1902 р., де знаходяться гробниці нащадків Мохаммеда Алі та останнього іранського шаха, який помер у 1980 р.

Коротка прогулянка на захід від медресе султана Хасана веде до мечеті Ібн-Тулуна (щодня 8.00-18.00), заснованої в 876 р. у військовому таборі Ібн-Тулуна, який став єгипетським намісником в 868 р. – Він прихований за захисною стіною з 19 проходами. Тут також є єдиний спіральний мінарет у Каїрі.

У Музеї Гейєра-Андерсона (щодня 9.00-16.00), що за мечеттю, зберігаються видатні зразки ісламських та європейських меблів, мистецтв та ремесел. Будівлю, побудовану в 1540 р. як приватну резиденцію і з’єднану з сусіднім будинком (Bayt al-Kritliya) 1631 р. споруди, було придбано британським майором Робертом Гейєром-Андерсоном у 1930-ті роки. Він повністю реконструював його та розмістив там свою колекцію старожитностей та художніх робіт, придбаних під час подорожей регіоном.

Розташований на південь від центру міста, Старий Каїр (Masr al-Qadima) був побудований на місці римської фортеці, що мала назву «Вавилон в Єгипті». Нещодавно відреставрований він є ядром значної коптської громади Каїра. Коптську церкву було засновано на початку християнської епохи, і в наші дні приблизно 10% єгиптян — копти. Найпростіший спосіб потрапити до Старого Каїра — сісти на лінію метро № 1 від площі Тахрір до зупинки «Mar Girgis».

Колись у цьому невеликому мирному анклаві налічувалося понад 20 церков, але лише деякі з них збереглися досі.

В анклав можна потрапити через одну із старовинних римських воріт. Висяча церква (al-Muallaqah; щодня 8.00-16.00, коптська меса пт 8.00-11.00, нд 9.00-11.00) VII ст. отримала назву через своє розташування між двома вежами римських воріт. Її фундамент датується IV ст., тому її можна вважати найстарішою церквою в Єгипті. Сусідна церква Святого Сергія (Abu Serga) також претендує на цей статус; стверджується, що вона була побудована на тому місці, де Йосип, Марія та немовля Ісус знайшли притулок після втечі до Єгипту зі Святої землі.

Церква Святої Варвари, прикрашена у типовому коптському стилі, також варта відвідування. Зліва ви проходите ворота, що колись відзначали вхід до єврейського кварталу. Чудово відреставрована коштом із США синагога Бен-Езра (9.00-16.00) більше не використовується для регулярних служб.

Головною пам’яткою Старого Каїру є Коптський музей (9.00-17.00), розташований у старовинному палаці. Його колекція охоплює всі аспекти коптського мистецтва та віросповідання: від церковних різ, гобеленів, рукописних Біблій та барвистих ікон до різьблених кам’яних ніш та дерев’яних стель, доставлених із церков та монастирів по всьому Єгипту. Ці артефакти ілюструють розвиток мистецтва від Стародавнього Єгипту до християнської епохи.