Аяччо

Сьогодні гориста Корсика, чиєю гордою красою захоплювалися ще давні фінікійці, греки та римляни – територія Французької республіки. У далекі часи тут мешкали іберійські та лігурійські племена, пізніше, у III-II століттях до н. е. острів був завойований римлянами. У VI-VIII ст. Корсика належала до Візантії, і саме в цей період письмові джерела вперше згадують про Аяччо.

У 601 році про місто Адіацій (Аяччо) у листі до свого представника на Корсиці писав Римський Папа Григорій Перший. У документі місто фігурує як центр церковної єпархії та місцеперебування єпископа.

Популярне у місцевого населення трактування назви «Аяччо», що пов’язує його з ім’ям давньогрецького героя Аякса, – швидше, в галузі міфології. Більш правдоподібною є версія вчених-лінгвістів, яка свідчить, що назва міста походить від давньогрецького Αγαθή («добрий», «добрий», «зручний»).

Аяччо розкинувся на південно-західному узбережжі Корсики біля підніжжя лісистих пагорбів. Своїм укріпленим становищем місто завдячує генуезцям, які з більшим чи меншим успіхом утримували у своєму володінні корсиканські території понад п’ятсот років, з XIII по XVIII століття.

Постійно перебуваючи під загрозою захоплення з боку інших середземноморських держав, а також берберських піратів, Генуезька республіка із завидною завзятістю зводила у прибережних містах острови цитаделі. У 1492 р. під керівництвом італійського архітектора Крістофоро де Гандіно було споруджено фортецю і в Аяччо. Спочатку її зміцнення були дуже слабкими, і під час Італійських воєн де вони стримали французькі війська, легко захопили місто. Але після повернення Корсики Генуї цитадель зміцнили, перебудували, і вона набула свого сучасного вигляду.

Ви здивуєтеся, але фортеця Аяччо – військовий об’єкт і сьогодні. Цитадель закрита для туристичного відвідування, але ніщо не заважає прогулятися біля її стін або здалеку помилуватися фортечними бастіонами та вежами, які особливо романтично виглядають на заході сонця.

Можливо, генуезька твердиня і до сьогодні залишалася б основним історичним об’єктом Аяччо, якби 15 серпня 1769 року в цьому місті не з’явилася на світ велика людина – талановитий політик та геніальний полководець Наполеон Бонапарт. Кажуть, у дитинстві майбутній імператор дуже любив спостерігати за зміною варти біля воріт генуезької цитаделі.

В Аяччо кожна вуличка, парк та площа так чи інакше пов’язані з великим французьким імператором та його родиною. Знамените прізвище нагадує про себе в назвах фонтанів, скверів, музеїв, а скульптурні статуї самого Наполеона присутні буквально всюди, і точна їх кількість невідома нікому.

Найцікавіші історичні об’єкти розташовані у районі Старого міста. Серед них – Ратуша, у будівлі якої знаходиться музей Наполеона. Тут зберігаються особисті речі імператора, цінні історичні документи, а також картини та предмети мистецтва тієї доби. Цією колекцією музей значною мірою завдячує дядькові Наполеона – кардиналу Жозефу Фешу, адже спочатку багато експонатів перебували в його римській резиденції.

Ім’я самого кардинала має найкраща художня галерея Аяччо. Свого часу дядько імператора майже весь свій капітал вкладав у предмети мистецтва, і сьогодні Музей Феша може похвалитися великою колекцією живопису, до якої входять твори майстрів французької, іспанської, фламандської, німецької та голландської шкіл. Кардинал особливо любив італійський живопис доби Ренесансу. Найціннішою картиною музею є «Мадонна з немовлям» Боттічеллі. За кількістю зібраних італійських полотен музей посідає друге місце у Франції, поступаючись лише зібранням Лувру. Вони представлені за чотирма тематичними напрямками: релігія, міфологія, історія та натюрморт.

Ще один об’єкт паломництва туристів в Аяччо – будинок Бонапартів на майдані Летиції. Тут народився та провів свої дитячі роки Наполеон. Обстановка в будинку максимально наближена до тієї, що панувала в цих стінах у його дитинстві. У музеї також представлена ​​чудова колекція зброї, картини, мініатюри, історичні документи та особисте листування. У неділю вхід до музею вільний, а у будні дні доведеться заплатити 7 євро.

Варто відвідати і приватний музей Капітелу. Його експонати ілюструють історію древніх пологів, пов’язаних з Аяччо з часів генуезців донині. Музей розташований на вулиці, названій ім’ям Даніелли Казанови – легендарної героїні французького Опору. Ті, хто цікавиться цим періодом історії, можуть відвідати її будинок – він знаходиться неподалік фортеці.

Заслуговує на увагу і музей Мілеллі, де можна познайомитися з місцевими традиціями оформлення інтер’єру будинків у тоскано-корсиканському стилі. Тут ви побачите предмети народного мистецтва, давні речі, етнографічні експонати.

Ще одна визначна пам’ятка Аяччо – Собор Успіння Пресвятої Богородиці. Він був зведений наприкінці XVI століття, за часів генуезького панування, а в 1771 тут був хрещений Наполеон Бонапарт. Сьогодні храм має статус кафедрального собору єпархії Аяччо. Архітектурний задум церкви належить зодчому Джакомо делла Порто і є яскравим зразком зодчества епохи Відродження.