Кропивницький

Історія створення міста своїм корінням сягає далеко в історичне минуле. У зв’язку з частими нападами кримських татар та турків російський уряд вирішив зміцнити свої південні рубежі. У тутешніх місцях стали з’являтися оборонні споруди, серед яких була фортеця святої Єлисавети, зведена 1754 року.

Згодом межі російської держави змінилися і фортеця як оборонна споруда втратила своє первісне значення. Аж до початку Жовтневої революції 1917 року у фортеці розташовувався гусарський полк, знаменитий своїми походами на турків та битвами на Бородінському полі проти Наполеона.

Зростання економіки у місті йшло одночасно з розвитком культури. Величезну роль цьому зіграло будівництво залізниці у 1868 – 1869 роках. У цей час по всій території Єлисаветграда стали зводити нові будівлі майстерень і підприємств з виробництва та ремонту сільськогосподарської техніки.

Так 1874 ознаменувався відкриттям у місті заводу братів Ельворті, англійців за походженням. Згодом це підприємство стало відомим заводом Червона Зірка. Протягом наступних років у Єлисаветграді почали діяти телефонна станція, телеграф, водопровід, був запущений перший у місті електричний трамвай.

1882 року в місті відкрився перший в Україні професійний театр, у якому працювали такі знамениті діячі культури, як Іван Карпенко-Карій, Микола Садовський, Марк Кропивницький та інші не менш відомі актори.

Найскладнішим періодом тутешніх місць були післяреволюційні 1917-1919 роки. У цей час місто переходило з рук до рук. Протягом невеликого періоду він встиг побувати по черзі під владою Австро-Угорщини, більшовиків, отамана Григор’єва, а згодом генерала Денікіна. Під час громадянської війни у побуті у місцевого населення ходили власні єлисаветградські гроші.