Дарвін

Дарвін знаходиться на березі моря. Місто побудоване на низькому прямовисному березі, навпроти Дарвінської бухти, обрамлене затоками Френсіс (на сході) та Куллен (на заході). Більшість міста — низинна і пласка. Уздовж узбережжя розкинулися пляжі. Дарвін розташований за 3137 км від Канберри, 656 км від Ділі, 1818 км від Порт-Морсбі і 2700 км від Джакарти. За 171 км на південний схід від міста знаходиться національний парк Какаду.

Клімат Дарвіна характеризується як тропічний, з чітко виділеними сухим та вологим сезонами. Сухий сезон триває з квітня (травня) до жовтня, у цей час відзначається тепла сонячна погода, середня денна вологість становить лише близько 30%. Дощі цього сезону вкрай рідкісні. Найхолодніші місяці – червень і липень, температури можуть опускатися до 14 ° С, і дуже рідко – трохи нижче. Морози ніколи не відзначалися. Сезон дощів характеризується мусонами та тропічними циклонами. Більшість опадів випадає період із грудня до березня. Під час сезону дощів опади випадають не щодня, відзначається тепла чи спекотна погода. Найспекотніший місяць року — листопад. Середня річна норма опадів становить 1728 мм.

Найбільша кількість опадів, що колись випала протягом однієї доби, була зафіксована місцевим метеорологічним бюро 16 лютого 2011 року і склала 367,6 мм. Лютий 2011 був також і найвологішим місяцем, загальна місячна кількість опадів склала тоді 1110,2 мм.

За даними на 2010 рік, населення Дарвіна становить 127 500 осіб. Особливо сильне зростання населення було відзначено у роки після Другої світової війни. Як і інші міста Австралії, в 1960-70-ті роки Дарвін зазнав хвилі міграції з Європи, головним чином італійців і греків, а також певною мірою і представників інших національностей. Сьогодні найбільш значний потік мігрантів із країн південно-східної Азії.

Значну частину населення становлять також австралійські аборигени (9,7% за даними перепису 2006 року). 18,3% населення Дарвіна народилися поза Австралії. Середній вік населення становить 32 роки, що менше середнього по країні показника 35 років. Найбільш поширені мови населення після англійської включають грецьку, італійську, індонезійську, в’єтнамську та кантонську.

Аборигени ларракійської мовної групи населяли територію Дарвіна ще до європейської колонізації. Вони вели торгівлю з Південно-Східною Азією, Південною та Західною Австралією.

У XVII ст. північне узбережжя Австралії відвідали голландці. Вони склали перші європейські карти території; звідси беруть початок голландські імена територій, таких як Арнем-Ленд і Грут-Айленд, що означає старому голландському “великий острів”. Першим британцем, який побачив гавань Дарвіна, був лейтенант науково-дослідного судна Бігль Джон Лорт Стокс в 1839 році. Капітан корабля, командор Джон Клементс Вікхем, назвав порт на честь Чарльза Дарвіна, британського натураліста, який плавав з ними обома в ранній другій експедиції Бігля.

До утворення Співдружності у 1901 році Північна Територія спочатку заселялася та керувалася Південною Австралією. 5 лютого 1869 року, Джордж Гойдер, генерал-губернатор Південної Австралії, заснував невелике поселення числом 135 чоловіків та жінок у Порт Дарвін. Гойдер назвав поселення Палмерстон на честь британського прем’єр-міністра Лорда Палмерстона. У 1870 році в Дарвіні було встановлено перший стовп Сухопутного Телеграфу, що з’єднує Австралію з рештою світу. Відкриття покладів золота в Пайн-Кріку у 1880-х сприяло прискореному розвитку молодої колонії. 1911 року ім’я Дарвін стало офіційною назвою міста.

Дві основні статті економіки міста включають гірничодобувну промисловість та туризм. Найбільш важливі корисні копалини включають золото, цинк, боксити, марганець та інші. На шельфі є родовища нафти і газу, крім того поблизу міста добувають уран. У туризмі зайняті 8% населення Дарвіна і, ймовірно, ця галузь економіки продовжуватиме зростати. Варто відзначити також присутність у Дарвіні значного військового контингенту, який також є важливим джерелом зайнятості.

Значення Дарвіна як порту, ймовірно, зростатиме зі збільшенням видобутку нафти в Тиморському морі, встановленням залізничного сполучення та збільшенням обсягів торгівлі з країнами Азії.