Де живе історія: топ найдавніших міст у світі

Серед мерехтливих вогнів мегаполісів і їх широких багатолюдних вулиць зачаїлися міста, колись вважалися центрами цивілізації. Одні давно трагічно впали, інші досі вражають туристів своєю тисячолітньою величчю. Подорожі в такі місця перетворюються в археологічні експедиції, де кожен крок — крок у минуле. Приготуйтеся зануритися в саме його серце, відправившись в тур по найдавнішим населеним містам нашої планети.

Пловдив, Болгарія (7000 років до н.е.)

Ласкаво просимо в Пловдив — друге за величиною місто Болгарії і центр культурного життя не тільки країни, але і Європи в цілому. Протягом своєї довгої історії фракійці, македонці, римляни, візантійці, турки-османи раз у раз завойовували Пловдив, привносячи в його вигляд все більше історичного розмаїття.

Одне з найстаріших міст Європи заснували в епоху неоліту, приблизно 7000 років до н.е. грецький і фракійський поліс, гордість македонського царя, культурна столиця Візантійської імперії розташовується в південно-центральній частині Болгарії.

У 45 році н.е. місто увійшло до складу Римської імперії, потім вона впала, і весь створений нею світ теж опинився в руїнах. Відновити Пловдив і домогтися його процвітання стало непростим завданням для місцевих жителів. Більшу частину спадщини втратили.

Але головна визначна пам’ятка міста — давньоримський театр — донині є предметом гордості всіх пловдивців. Театр вміщував до 6 тисяч глядачів і успішно витримав випробування часом. Його з гордістю називають одним із найкраще збережених у світі.

У 1892 році в Пловдиві проходила перша Болгарська землеробсько-промислова виставка. До її відкриття за проектом архітектора Люсьєна Шеваласа створили новий міський сад, який назвали пізніше на честь царя Симеона Великого. Сьогодні сад царя Симеона є пам’яткою паркового мистецтва. З моменту свого створення тут зберігся фонтан у вигляді грецької богині родючості — Деметри. А ще всередині парку знаходиться озеро з співаючими фонтанами. Відвідувачі також можуть помилуватися багатьма сучасними скульптурними композиціями.

Біблос, Ліван (8000 років до н.е.)

Цей древній портове місто розташовується на узбережжі Середземного моря, приблизно в 40 кілометрах на північ від Бейрута. У Біблосі, за припущеннями археологів, вирувало життя вже в 8-му тисячолітті до н.е. за часів розквіту Стародавнього Єгипту він став великим торговим центром, оскільки був основним експортером кедра та іншої деревини. Так колись тихе рибальське село перетворилося на галасливий порт. А з часом стала всесвітньо відомою столицею суднобудування.

Саме з цього міста здійснювали імпорт папірусу до Греції. Звідси теорія, що греки взяли його назву як слово для книги. Сьогодні Біблос зачаровує приїжджих стародавніми будівлями, храмами бронзового століття упереміш з перськими фортецями і візантійськими Церквами, в архітектурі яких, однак, видніється османський вплив. Не дивно, що місто внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У музеї воскових фігур Біблоса знайдете кращі скульптури з усього Лівану. Сцени з минулого буквально оживають, настільки ретельно їх відтворили. Експозиції відображають традиційний Ліванський спосіб життя, історичні події і діючих в них осіб.серед найпопулярніших експонатів — Фінікійська склодувна майстерня і традиційна ліванська весілля.

Петляючи старовинними брукованими вуличками Біблоса, не забудьте прогулятися місцевими базарами. Саме тут Фінікійська античність зустрічається з ліванською сучасністю. Уздовж вузьких провулків розташовуються магазинчики і кіоски. Там продається все: від копій стародавніх кораблів до футболок з написом “Я люблю Ліван”. Торгівля особливо жвава вечорами, з живою музикою з барів неподалік. Піти звідси без покупки хоча б одного сувеніра просто неможливо.

Єрихон, Палестина (9000 років до н. е.)

Розташований на західному березі річки Йордан місто Єрихон вважається однимз найдавніших постійно заселених у світі. Багате історичне минуле цього місця приваблює туристів з усього світу. Стати свідком археологічного дива може кожен, але потрібно бути обережним. Контроль над Єрихоном переходив від Ізраїлю до Палестини в міру продовження конфлікту між країнами. З 1967 року місто окупували ізраїльські війська, як і весь західний берег Йордану.

За словами археологів, перше поселення в цьому регіоні з’явилося десь між 9600-9000 роками до н.е. або навіть раніше. Такі висновки зробили після дослідження руїн, виявлених в околицях Єрихону поселень. Їх заснував колись кочовий народ натуфійців. Виявляється, місто неодноразово руйнували, але жителі раз по раз його відновлювали.

В Єрихоні панує жаркий пустельний клімат, рятують від якого лише кілька природних джерел води в його околицях. Вони служать місцевим протягом тисячоліть. Крім того, він знаходиться на висоті 258 метрів нижче рівня моря, що робить Єрихон найнижчим стародавнім містом у світі. Сьогодні тут проживає всього 20 тисяч чоловік. Незважаючи на це, місто залишається одним з найбільш туристично привабливих в Палестині.

Мабуть, головна визначна пам’ятка Єрихону — Палац Хішама на північному сході від міста. Зведена в 7 столітті велика архітектурна споруда зруйнувала землетрус незабаром після завершення будівництва. Сьогодні туристи можуть побачити тут лише фрагменти колишньої величі: стародавні мозаїки, колони, зруйновані мечеті і лазні. Так, мозаїка “Древо життя” зображує лева, що пожирає оленя, і мирно пасеться сарну поруч. Ця картина символізує нетерпимість ісламу до ворогів і спокій, що панує в мусульманському світлі.

На південному сході Єрихону знаходиться гора, де Христос постив 40 днів і був спокушений дияволом. З давніх часів в цих місцях селилися ченці, а перший монастир побудували тут в 340 році. Бажаючих потрапити в монастир чекає складний підйом до невеликого храму в одній з найдавніших печер. Звідси можна піднятися в каплицю — місце зберігання каменю, на якому Ісус молився під час свого сорокаденного посту.

Дамаск, Сирія (10 000 років до н.е.)

Столиця Сирії — найбільше місто країни і найстаріший на всьому Близькому Сході. Дамаск також знаком під назвою Аш-Шам. Точна дата його заснування невідома, але дослідники називають приблизно 3-е тисячоліття до нашої ери датою появи першого поселення в цьому районі. За іншими ж даними, люди жили тут набагато раніше. Про це свідчать археологічні знахідки.

З місцевого діалекту назва міста перекладається як “верблюд, що біжить”. За однією з версій, це пов’язано з швидкими темпами розвитку Дамаска. Ще одна теорія говорить, що назва походить від імені Дамашака, правнука Ноя, який, згідно з легендою, побудував це місто.завоювання міста монгольськими загарбниками обернулося для міста повним руйнуванням: жителів або вбивали, або вивозили в Самарканд. На кістках дамаскінців спорудили мінарет. Міську площу під назвою вежа голів побудували в пам’ять про жахливий Голокост.

У 2008 році Дамаск назвали столицею арабської культури. І не дивно-свідок розквіту і занепаду багатьох великих цивілізацій. Місто було і залишається культурним центром регіону, де зараз проживає понад два мільйони жителів. Дамаск так часто руйнувався і перебудовувався, що сьогодні його історія буквально похована під сучасним мегаполісом. Через це розкопки часто просто неможливі.

Храмів в Дамаску більше двох тисяч, найвідоміший з них — мечеть Омейядів. Одне з найбільших в світі місце безперервних молитов з часів виникнення ісламу є символом розквіту гордої мусульманської цивілізації і шедевром архітектурної майстерності. Будівництво мечеті Омейядів почалося в 714 році н.е. за часів римлян це місце було храмом Юпітера, при візантійських християн стало церквою Святого Іоанна.

Численні народи залишили свій слід не тільки в архітектурі, але і в традиціях, звичаях місцевої культури. Так, одні жінки носять західні сукні, а інші ховають свої обличчя. Це тому, що Сирія — країна переважно мусульманська. Тільки 10% населення не сповідують іслам.