Единбург набирає все більше популярності серед туристів з Європи і неспроста! У столиці єдинорогів є все: море, гори, середньовічна готика, кращі університети світу, доброзичливі жителі, смачна їжа, кілти, волинки і віскі — куди ж без цього! В середньому Единбургу варто приділити від 3 до 5 днів.
Якщо часу впритул, то цей невеликий гайд допоможе створити перше враження про місто і надихне приїхати сюди знову. Ну що, надягайте зручне взуття, пакуйте парасольку і сонячний крем, адже погода тут дійсно змінюється кожні 5 хвилин, і поїхали!
Трансфер
При виході з аеропорту раджу взяти двоповерховий автобус, який доставить в центр міста. Це найдешевший вид трансферу (£4.5 з людини), але він не поступається ні в швидкості, ні в комфорті, а так само в ньому є безкоштовний Wi-Fi. Однак його найбільший плюс в тому, що маршрут пролягає через мальовничі вулиці столиці. Тож за невелику плату ви не тільки дістанетесь до центру, але й відвідаєте неофіційну оглядову екскурсію. Вже по дорозі у вас з’явиться бажання схопитися за камеру і почати знімати!
Пам’ятник Серу Вальтеру Скотту
Наближаючись до центру, буде досить складно не помітити пам’ятник в стилі вікторіанської готики — це Меморіал історику і поетові, а також головному іміджмейкеру Шотландії серу Вальтеру Скотту. До цього дня цей монумент залишається найбільш вражаючим з усіх, що я бачила.
Королівська миля
Міст Вейверлі — Серце міста і ваша зупинка. Звідси ми вирушимо на королівську милю-найвідомішу вулицю міста. Названа вона так, тому що з’єднує дві королівські резиденції: Единбурзький замок і Холірудський палац. І, природно, розтягнулася приблизно на одну милю. По дорозі вам зустрінеться безліч кав’ярень і кафешок.
В одній з них, а саме в кафе” Будинок слона ” (The Elephant House), Джоан Роулінг писала першу книгу про Гаррі Поттера. Раджу наслідувати приклад і поснідати в одному з таких містечок. Надихаючий вигляд гарантований! До речі, на сніданок шотландці вважають за краще їсти вівсяну кашу, так що ніякого культурного шоку тут чекати не доводиться. Я особливо рекомендую спробувати шортбред-традиційне печиво-з чаєм, звичайно ж, чорним і з молоком.
За п’ять хвилин від Королівської милі знаходиться Единбурзький університет. Якраз на фото нижче показаний юридичний факультет.
Зазвичай в Единбурзі досить спокійно за винятком серпня. Саме в цей місяць столиця приймає більше 20-х різних фестивалів. Напевно, найзнаменитіший з них-фестиваль мистецтв Fringe (наприклад, “Містер Біна” ми отримали саме завдяки йому).
Безліч виставок, перформансів, концертів, танців, спортивних виступів проходять абсолютно безкоштовно і на дуже високому рівні. Однак, якщо ви не хотіли б почати своє знайомство з містом, потрапивши в самий вир подій, то краще приберегти ці враження на потім.
Единбурзький замок
Пройшовши, здавалося б, нескінченні пагорби Королівської милі, ми дісталися до Единбурзького замку. Вхід в замок платний. Ціна квитка для дорослої людини – £15.50-19.50, однак це дійсно того варто! Територія замку велика, багато оглядових майданчиків і цікавих історичних виставок.
Інформації на табличках було достатньо, щоб не брати аудіогід, однак якщо є така можливість, то чому б і ні? Особливо мене вразили колишні тюремні кімнати 1781 року — експозиція Prisons of War 1781. Колись тут утримували ув’язнених з Франції, Нідерландів, Іспанії та США.
Напевно, найцікавішим для мене стала розшифровка тюремних “графіті” 18-го століття. А незгладимий ефект справив Меморіал про Велику війну (The Great War Memorial). Експонати змушують задуматися про жахи колоніальних (і не тільки) воєн і одночасно вражають художнім виконанням.
Під кожним військовим меморіалом лежить книга, в якій перераховані імена всіх шотландців, загиблих під час служби. В цілому можна нарахувати понад 200 тисяч таких імен. На виході із залу нас проводжає символізує мир статуя Reveille. Розташування скульптури було обрано не випадково, задумка полягає в тому, щоб вивести відвідувача з довгого коридору важких спогадів в новий, повний надії, день.
Любителям важкої артилерії раджу потрапити в замок до першої години дня. Саме в цей час кожен день вистрілює “Годинникова гармата” або One O’Clock Gun. Традиція починається з 1861 року і головною її метою було допомогти повертаються з місії морякам звірити годинник.
Національний музей
Подорожуєте бюджетно? Нічого страшного! Збережіть замок напотім, а замість нього прямуйте в будь-який цікавить Вас Національний музей. Неймовірний плюс Шотландії, як втім і всієї Британії, в тому, що державні музеї тут безкоштовні. А ось за якістю їм дуже складно знайти конкурентів.
Мій вибір припав на Національний музей Шотландії і, була б на те моя воля, провела б всі свої 24 години тут! У цьому місці переплітаються історія, мода, мистецтво, зоологія, технології, Природничі науки та інші теми, які розкривають вже тимчасові експозиції. Особисто я застрягла в залах шотландської історії з друкарськими машинками.
Луки
Після музею добре б підкріпиться! На обід пропоную взяти що-небудь гаряченьке з собою в місцевих забігайлівках і відправиться на пікнік. За рекомендацією місцевих я попрямувала в Bonnie Burrito. Там зважилася спробувати буріто з хаггісом — національним м’ясним блюдом з баранячих потрухів.
По правді, на смак Хаггіс дуже нагадав мені паштет. Улюбленим це блюдо, на жаль, назвати не зможу. Однак якщо наступного разу випаде можливість спробувати його знову, то не відмовлюся.
Рекомендуємо прочитати: 15 речей, які потрібно обов’язково зробити в Шотландії
А ось свій напій — “Лідський квас” — знайшла вже зовсім випадково в одному з численних польських магазинів. Наводка для всіх ностальгують за кордоном білорусів: не проходьте повз східноєвропейських магазинчиків, вони можуть здивувати асортиментом!
Ідеальним місцем для пікніка я вважаю Луки (Meadows) — це один з найбільших парків міста. У теплу пору року тут завжди багато компаній, які обідають або грають у футбол, займаються йогою або танцями. Відразу видно, наскільки місцеві жителі дорожать кожним сонячним днем.
Село Дін
Наступний пункт прогулянки — село Дін (Dean Village). Ця локація одна з найбільш тихих, зелених і казкових в столиці. Розвиватися село почала ще в 12 столітті завдяки великомасштабному виробництву борошна. Село вважається таємною перлиною міста. Далеко не всі туристи відкрили для себе Це місце. Раджу скористатися ситуацією і відпочити від суєти, побродити по старовинних вуличках під шум протікає там річки.
Трон Артура
Набравшись сил, можна сміливо йти підкорювати нові вершини — буквально. Просто неможливо, гуляючи по Единбургу, не помітити підноситься пагорб — Трон Артура (Arthur’s Seat). Місце отримало свою назву завдяки легендарному королю Артуру. За однією з версій тут знаходився замок Камелот, де Артур збирав лицарів круглого столу. Висота порівняно невелика – 251 метр, проте вид відкривається неймовірний, особливо на заході!
Калтон-Хілл
До речі, Захід проводжають і на що входить до складу ЮНЕСКО пагорбі Калтон-Хілл. Перебуваючи тут, можна зрозуміти, чому Единбург часто називають північними Афінами. Адже звідси добре видно будівлі 19-го століття, побудовані на хвилі загального натхнення античною Грецією.
Навіть на самому пагорбі стоїть пам’ятник вже дуже схожий на Парфенон. Це Національний монумент Шотландії, присвячений загиблим в наполеонівських битвах. Почали його будувати в 19 — му столітті за образом Афінського Парфенона, проте закінчити так і не змогли-до цього дня не вистачає фінансування. Через таке фіаско деякі називають об’єкт “гордість і злидні Шотландії”.
Вечір
Паби, джаз-клуби, ресторани, дискотеки — Единбург вночі не спить! Тут на будь-який смак знайдуться вечірні розваги. Особисто я свій день вирішила завершити в пабі при готелі The Scotsman Hotel.
Бажаю вам відмінної поїздки, а головне — повністю насолодитися атмосферою казки!
