З вітерцем по Англсі: що дивитися на півночі Уельсу?

На півночі Уельсу просто не можна пропустити Острів Англсі! Популярністю Це місце користувалося задовго до вторгнення Instagram-блогерів. З 1 століття нашої ери сюди з’їжджалися найталановитіші кельти в надії стати друїдами після 20 років навчання.

На друїдів тут більше не вивчишся, але відвідати цю землю варто хоча б заради казкового валлійської мови і милих паффінів. А ще тут є вражаючі замки, густі ліси, моря, гори, маяки, значні порції домашньої їжі та інші не менш круті бонуси (крім погоди)!

Плас Ньюід (Plas Newydd/Llanfairpwllgwyngyll)

Почнемо нашу подорож з Плас Ньюіда — особняка низки англсійських маркізів, який побудували в 18 столітті. Крім шикарного неоготичного маєтку, вас чекає 16 ГА саду і 52 ГА лісу-парку. Тут же знаходиться музей мистецтва та історії, мешкають червоні білочки і пригощають смачним валлійським пирогом.

Фото автора

Зараз маєток працює як музей, ціна квитка для дорослих — $14. Чесно кажучи, я швидко загубилася в витіюватих історіях і кулуарних інтригах валлійських аристократів. Однак неможливо не відзначити, наскільки дбайливо валлійці зберегли колишнє багатство.

Здається, ніби дійсно не тільки перенісся в минуле, а й виграв генетичну лотерею, народившись у “вищому прошарку суспільства”. Акуратно розставлені деталі особистого гардеробу колишніх власників як ніби досі в очікуванні, що їх панове  знову повернуться.

Фото автора

Але, мабуть, найбільше вразила природа навколо: білі Вітрильники на менайській протоці, туманні піки Сноудонії, алея могутніх монтерейських кипарисів, сад з троянд, білосніжні латаття і легкий солодкий повітря після дощу.

Фото автора

Якщо гуляючи по парку, зголодніли, покуштуйте шматочок найніжнішого валлійського пирога в кафе The Old Dairy Café або в The Sunroom Kiosk.

До речі, цікавий факт: Маєток знаходиться на відшибі містечка з найдовшою назвою в Британії — Llanfairpwllgwyngyllgogerychwyrndrobwllllantysiliogogogoch. У вільному перекладі з валлійської це означає “Церква св. Марії біля виру з білим ліщиною поруч із лютим вихором та церквою Св. Тісіліо в червоній печері”.

Фото автора

Як виявилося, назву придумали в 1869 році як ранній піар-хід для залучення уваги до нової залізничної станції. Настільки довгої назви не було ні в однієї станції в країні, та й досі рівних йому не знайшлося. Здається, що трюк спрацював, адже містечко і в наш час радо приймає близько 200 тис.туристів на рік. Для них ця станція і є найважливіша пам’ятка.

Дізнатися більше інформації про Плас Ньюїд можна на сайті Британського національного фонду.

Маяк Сауф-Стак (South Stack Lighthouse)

Продовжуємо нашу подорож по Англсі у містечку холі Айленд (holy Island). Його назвали так на честь знайдених природних ритуальних об’єктів древніх кельтів. Сьогодні магнітом для туристів є маяк Сауф-Стак початку 19 століття.

Фото автора

Маяк досі служить орієнтиром для суден, що перетинають Ірландське море. З недавніх пір він відкрив свої двері і для туристів. Відвідувачі можуть здійснити екскурсію колишнім машинним відділенням і піднятися на оглядовий майданчик. Цінаквитка для дорослого – $12. Детальніше дізнатися про маяк можна за посиланням.

Однак не одним маяком примітно це місце. Найбільше мене надихнули гострі скелі, Смарагдове Ірландське море і зовсім новий для мене вид птахів — милі пафіни (тупики) і кайри!

Стоячи на скелі, відчуваєш неймовірне відчуття свободи, але є нюанс у вигляді погоди. Після життя в Північній Європі думала, що вітер і нестійкий Клімат вже не здивують, проте Уельс опинився на зовсім іншому рівні!

Фото автора

Парасольки тут безсилі, тому дощовики в допомогу. А з вітром нічого іншого не залишається, окрім як остерігатися прогулянок у обривів. Майте на увазі, тут дійсно забирає: і телефони, і шапки, і навіть людей.

Фото автора

Бомаріс (Beaumaris)

В Англсі є безліч маленьких містечок, проте дійсно зачарував мене Бомаріс. Це приморське місто з сумішшю середньовічної, грузинської, вікторіанської та едвардіанської архітектури. Тут живе дух історії, навіть назва має свою.

Фото автора

На норманнському “beau marais” означає “прекрасне болото” — такий опис місцевості дали між 1295-1330 роками представники короля Едуарда I перед будівництвом фортеці. Однак Англійська монархія тут зовсім не в пошані, адже це місце стало замикає частиною “залізного кільця” замків. Їх будувала Англія з метою контролювати валлійців.

Незважаючи на сумну історію, місцеві зберегли замок. Тепер він є об’єктом ЮНЕСКО. Особливо примітними залишаються його ідеально симетричні концентричні лінії укріплень.

Фото автора

Пройдіться вздовж маленьких начебто лялькових вуличок з пастельними котеджами. Обов’язково Прогуляйтеся і по набережній, щоб насолодитися бризом з пірсу і видами на протоку Менай і могутню Сноудонию.

Фото автора

Незважаючи на свою скромну територію в Бомарісі досить жваві кафе, паби і ресторани з дуже смачною гарячою домашньою їжею. А любителям морозива раджу заглянути в джелатерію Red Boat Ice Cream Parlour.

Фото автора

Бонус: Паффін-Айленд (Puffin Island)

Якщо на Сауф-стеку не вистачило паффінів, то не біда. В Енглсі є цілий острів, де мешкають ці милахи. Потрапити на острів можна на круїзному кораблику з пірсу Бомаріса.

Ціна такого круїзу починається від $14,5. Крім тупиків, тут також є кайри і гагарки. Найкращий час для відвідування острова – це період з квітня по липень. Дізнатися більше про активність на Англсі можна на сайті острова. Для відвідування Англсі потрібно туристична віза.