Атол Вотьє

Імовірно, Вотє було вперше відкрито європейцями 26 грудня 1542 року. Це зробив іспанський мандрівник Рой Лопес де Веллалобес. У січні 1817 року й у квітні 1824 року на Вотье побував російський мандрівник Отто Євстафійович Коцебу, назвав його «островом Румянцева».

Величезні оборонні споруди та артилерійські позиції, побудовані японцями під час оборони островів у період Другої світової війни, а також база літаючих човнів Н8К “Емілі”, здатних “дотягуватися” звідси аж до гавайського острова Оаху, привели в роки Другої світової до запеклих бомбардувань. Деякі споруди тієї пори, що ледь вимальовуються з-під щільного покриву джунглів, можна виявити на атоле Вотье і в наші дні.

У центрі однойменного села розташовується велике зібрання японської військової техніки та озброєння (багато зразків цілком здатні пересуватися самостійно). Лагуна Вотье також сповнена слідів колишньої війни, включаючи кілька суден, у тому числі потоплений 1 лютого 1942 року “Бордо-Мару”, та кілька бойових літаків. Береги лагуни дуже гарні та відносно чисті. Найближчі маленькі острови навіть краще для відпочинку, ніж основний атол, оскільки вони здебільшого безлюдні і незаймані, а в відплив до багатьох з них можна легко пройти пішки.