Бродвей

Своє початкове обличчя Бродвей отримав ще до відкриття Америки Колумбом. Обрисами «широка дорога» повністю повторює стежку індіанців, яка пов’язувала між собою північну і південну половину острова, коли ще був покритий дрімучим лісом. Коли в 20-х роках 17 століття сюди прийшли голландці, значення індіанської стежки дуже зросло. Два перші поселення європейців на острові, Гарлем і Новий Амстердам, з’єднувалися одне з одним якраз майбутнім Бродвеєм. Після того, як Новий Амстердам став Нью-Йорком, а англійці забрали владу в цих краях у голландців, вулиця отримала свою нинішню горду назву – Бродвей.

Наприкінці 18 століття, після Війни за незалежність та утворення нової держави, Нью-Йорк починає стрімко розвиватися. Пробувши недовгий час столиці США, а точніше один рік, місто стає економічним центром держави. У 1792 році в Нью-Йорку відкривається знаменита на весь світ Біржа, а трохи пізніше місто стає найбільш густонаселеним центром Америки, в ньому постійно проживає понад 60 тисяч осіб, причому на мізерній території. Звичайно це не могло продовжуватися довго, і на початку 19 століття розробляється містобудівний план, причому дуже великий і значний. Відповідно до цього плану, природний ландшафт острова підлягав практично повному знищенню, яке місце мала зайняти чітка, продумана міська сітка.

Загалом задум архітекторів було втілено у життя, і лише Бродвей, виділяється з низки прямих і правильних вулиць. Бродвей залишив лише за собою право на повороти та вигини. Південний початок Бродвею, розташований на околиці Манхеттена, дуже нагадує старі європейські вулички. Мабуть, це місце найбільше змушує пам’ятати колоніальне минуле Бродвея. Тут же знаходиться найстаріший на Манхеттені зелений сквер, Боулінг-Грін. За старих часів у центрі скверу стояла статуя Георга Третього, а у сквері любили збиратися поважні на районі люди, щоб пограти в кеглі, що власне й дало скверу таку назву. Ще недавно, табличка на огорожі скверу свідчила, що острів Манхеттен був куплений у племені індіанців, за партію товару еквівалентну сумі 60 гульденів, і сталося це саме на цьому місці. До речі, про індіанців розповідає найзначніша пам’ятка архітектури цієї частини Бродвею, Національний музей американських індіанців, розташований у будівлі колишньої митниці, збудованій на початку 20 століття.

Другий символ Південного Бродвею, навпаки, нагадує нам про нинішні цінності. Це бронзовий бик, який переїхав до району від будівлі Біржі. «Бик» символізує активного брокера, який грає на підвищення, коли фондовий ринок стабільний, тому ця скульптура уособлює діловий успіх та процвітання. У районі Бродвею поряд з Біржею завжди дуже багатолюдно, адже туристам цікаво подивитися, як працює фінансовий маятник США. Крім того, тут ще нещодавно височіли всесвітньо відомі вежі-близнюки. З іншого боку Бродвея розташувалася Церква Святої Трійці, яка свого часу була найбільшим будинком міста і є орієнтиром для кораблів, що прибувають у місто.

Перетин Бродвею з 81 вулицею знаменує головний продуктовий магазин Нью-Йорка. Асортимент представлених у ньому продуктів харчування настільки величезний, що розбігаються очі. На другому поверсі магазину, продається різноманітне кухонне начиння, найкращих світових брендів.

З кінця 19 століття театральне життя міста отримує прописку на Бродвеї. Щовечора на Бродвеї ставиться кілька десятків театралізованих вистав, переважно це мюзикли. Грати у численних театрах Бродвею, мрія будь-якого артиста. Там співав Шаляпін, диригував Чайковський, грав Рахманінов та багато інших культових особистостей.

У кожному театрі практично в будь-який день аншлаги. Хоча ціна на квитки зовсім не маленька, але відвідати один із мюзиклів обов’язково варто. Про Бродвей та його пам’ятки можна розповідати годинами, хоча недаремно кажуть, краще один раз побачити, ніж сто разів почути. При відвідуванні Нью-Йорка, не побувати на Бродвеї, це свого роду злочин.