Булонський ліс

Французькою boulogne – це «береза», але назва Булонського лісу пов’язана зовсім не з цим деревом. Березів тут практично немає. У XIV столітті король Філіп IV, побувавши на прощу в приморському місті Булонь-сюр-Мер, наказав побудувати тут таку саму церкву богоматері. На той момент тут розташовувався дубовий ліс Рувре, який у VIII столітті був переданий у дар абатству Сен-Дені, а пізніше викуплений королем Філіппом II Августом для своїх мисливських угідь. Але за назвою церкви і сам ліс почали називати Булонським, що у XV столітті було остаточно закріплено указом Людовіка XI.

За часів Столітньої війни в лісі ховалися численні розбійницькі угруповання англійців, особливо багато людей загинуло від нападів у 1416-1417 рр. Крім того, значні площі було знищено через пожежі.

Після закінчення війни постраждалі території знову засадили дерева, побудували дороги. Булонський ліс став місцем відпочинку паризьких аристократів.

Свій сучасний вид парк набув багато в чому завдяки імператору Наполеону III, який у 1853 викупив територію у мерії Парижа. Відповідно до його побажання створити лісопарк за образом лондонського Гайд-парку тут було перетворено рельєф, з’явилося безліч звивистих стежок, штучні озера з островами та каскадами водоспадів, додатково висаджено понад 200 тисяч дерев різних видів.

• У Булонському лісі відбувся перший у світі політ на повітряній кулі: 21 листопада 1783 Жан Француа Пілатр-де-Розьє з маркізом Франсуа д’Арландом піднялися в повітря і через 25 хвилин благополучно приземлилися на іншому березі Сени.
• У XVII столітті Булонський ліс був популярним місцем щодо дуелей, причому як чоловічих, а й дамських.
  Палац Багатель був на суперечку побудований братом Людовіка XVI всього за 2 місяці, при цьому було залучено 900 робітників, а сама назва французькою означає «дрібниця».
• За наказом Генріха Наваррського тут було висаджено 15 тисяч тутових дерев – король планував створити виробництво шовку.
• У ті часи, коли тут був ще дрімучий ліс Руврі, дочка Людовіка Святого заснувала жіночий монастир Лоншан, щоб тримати монахинь далеко від спокус Парижа. Проте, вже в XV столітті лоншанські черниці славилися особливою розбещеністю вдач.
• Засновник храму Булонської богоматері, який дав назву лісу, король Філіп II так і не зміг у ньому помолитися, оскільки не дожив до закінчення будівництва.
• Від розбійницьких зграй вдалося позбутися завдяки будівництву мисливського замку Шато де Мадрид – королівська варта постійно патрулювала та прочісувала місцевість.

У Булонському лісі можна покататися велосипедом або погуляти пішки, також є спеціальні доріжки для бігу. Загальна довжина всіх доріжок різного призначення – 86 км. Майже всі алеї тут звивисті. Більше половини всіх дерев – це дуби, але є також грабові, кедрові, липові та каштанові гаї. Парк прикрашає кілька десятків фонтанів.

Найбільшими водоймами є Верхнє та Нижнє озера, але також є невеликі ставки Сюрен, Лоншам, Булонський, Арменувіль, Св. Джеймса. До штучного острова посеред Нижнього озера ходить пором, на обох водоймах можна взяти човен напрокат.

У центрі Булонського лісу знаходиться палац Багатель, оточений однойменним парком. Найбільше відвідувачів приваблює розарій, у якому висаджено понад 9000 кущів.

На особливу увагу заслуговує сад Шекспіра, в ньому росте 200-річний величезний дуб. В обладнаному Зеленому театрі проводяться аматорські постановки п’єс Шекспіра та інших авторів зі світовою популярністю.

Поруч знаходиться оранжерея Отей, де вирощуються екзотичні рослини. Дизайн теплиць розроблявся відомим проектувальником Ж. К. Форміже. Простора ділянка розбита на сектори, де демонструються рослини з різних країн світу. Особливо цікаві тропічні та субтропічні культури.

Любителям верхової їзди буде цікаво відвідати іподроми Лоншан та Отей. Лоншан знаходиться на місці, де раніше був однойменний монастир, і використовується для виїздки рисаків. На Отей проводяться стрибки з перешкодами. Відвідувачі також можуть здійснити кінну прогулянку: для цього прокладено 28 км спеціальних доріжок та працюють інструктори з верхової їзди.

На краю Булонського лісу розташовані корти «Ролан Гаррос», майданчики якого надаються всім охочим у вільний від турнірів час.

Найцікавішим місцем Булонського лісу, особливо для відвідувачів з дітьми, є Сад Акліматизації, або Кліматичний сад. Тут працюють зоопарк із рідкісними тваринами, атракціони, понад 12 дитячих майданчиків, обладнано боулінг. Також для відвідувачів відкрито Музей шедеврів природи.

Спочатку сад створювався для вивчення адаптації нетипових для Європи рослин та тварин до місцевого клімату. Зараз ухил зроблений більше на ботанічний сад та розвиток дітей, їх інтересу та уваги до природи. Наприклад, Кухонний сад призначений для знайомства малюків із видами рослин, які можна вживати в їжу. А на Маленькій нормандській фермі є справжня криниця і скотарня, де гуси та качки ведуть звичайне сільське життя: ходять на водопій до ставка і ввечері повертаються назад. Також на фермі можна погодувати кіз та кроликів.

Любителям історії у Булонському лісі буде цікавий Музей традицій та народного мистецтва Франції. Він присвячений історії побуту та ремесел французького народу. Тут можна побачити рідкісні експонати, а також подивитися слайди та почитати інформацію про народні промисли.

На особливу увагу заслуговує Музей сучасного мистецтва фонду Луї Віттон. Він примітний не лише своїми експозиціями, а й незвичайним архітектурним рішенням. Спочатку парижани були проти такої споруди, вважаючи її потворною подобою міста. І навіть домоглися заборони будівництва. Але в результаті будинок все-таки було зведено і, безсумнівно, став одним із шедеврів сучасної архітектури, викликом традиційності мистецтва. Будівництво комплексу тривало 12 років, над ним працювало понад 100 інженерів.

Наразі в 11 павільйонах виставлені картини сучасних авторів, у тому числі з особистих колекцій багатих мешканців французької столиці. Також в обладнаних залах проводяться концерти та покази фільмів, а на одній із 4 терас можна з висоти помилуватися панорамою та отримати незабутні відчуття.