Йозефов

Єврейське гетто виникло в XIII столітті, саме в цей час вулиці з численним єврейським населенням об’єднувалися в окремий район – Єврейське місто. Таким чином, усередині укріплень Старе-Місця було утворено обнесений стінами анклав з воротами, що служили для євреїв виходом, у небезпечний християнський світ.

Вся діяльність населення поза Єврейського міста суворо регламентувалася безліччю правил і указів. Так, якщо в попередні часи євреї могли займатися будь-яким видом діяльності, то тепер їх обмежили невеликим набором професій, насамперед лихварством. Період Середньовіччя носив на собі то явний, то помірніший відбиток нетерпимості по відношенню до євреїв, що іноді приймав характер відвертих гонінь.

Незважаючи на всі гоніння та утиски, гетто протягом кількох століть розросталося та зміцнювало свої позиції. Після скасування ще у XVIII столітті принизливої ​​”риси осілості”, найбільш заможна частина населення покинула єврейський квартал, щоб влаштуватися в передмісті, безпечнішому в санітарному та соціальному відношенні, і поступово гетто стало притулком бідняків та ортодоксальних іудеїв, які не бажають асимілюватися з оточення. До кінця XIX століття Єврейське місто остаточно перетворилося на перенаселені нетрі, де процвітали вади та хвороби.

У період між 1883 та 1913 роками з ініціативи міського муніципалітету в єврейському кварталі в Празі було проведено повну реконструкцію. В результаті район змінився до невпізнанності – на місці колишніх брудних дворів, темних провулків та кублів було прокладено широкі вуличні магістралі та виросли розкішно декоровані будинки у стилі “празької сецесії”.

Стараннями празької інтелігенції історичне ядро ​​Йозефова було врятовано від зносу, а півстоліття через шести старовинним синагогам, Єврейській ратуші і Старому єврейському цвинтарі “пощастило” ще раз у похмуру епоху гітлерівського протекторату (1930-1945) нацисти ” питання”, розгорнули біля колишнього гетто “Музей зниклої расси”.

Єврейським вченим тимчасово дарували життя та дозволили працювати там з метою інвентаризації найцінніших предметів, які доставлялися до Праги із синагог окупованої Європи. Завдяки їхній самовідданості переважну більшість експонатів вдалося зберегти.

Раббі Лев у нічній темряві на березі річки неподалік зліпив з глини постать, що нагадує людину, за допомогою магічної таблички-шему, на якій було написано секретне ім’я бога, він пожвавив своє дітище. Голем став слухняним слугою рабі і допомагав йому у служінні в синагозі та по дому. Щосуботи, коли наступав шабат, чарівна табличка вилучалася з вуст Голема і чудовисько ставало нерухомим. Але одного разу улюблена дочка рабина захворіла і він забув від засмучення вийняти табличку з вуст Голема. Монстр розбурхався і почав трощити все навколо себе. Раббі почув страшні крики сусідів, прибіг і вирвав табличку з рота глиняного монстра. Голем розсипався і перетворився на купу глини, яка й досі зберігається десь на горищі Старонової синагоги.

Казка про Голем існує в різних варіантах і в інших єврейських кварталах Європи.

Старий єврейський цвинтар

На старому єврейському цвинтарі ховали євреїв протягом кількох століть, а саме з 1439 по 1787 рік, до виходу указу імператора, що забороняє поховання в межах єврейського кварталу. Усього там було поховано понад 80000 осіб, але розміри цвинтаря невеликі і тому на тому самому місці ховали іноді до 12 осіб у різний час. Більшість поховань стала безіменною, написи стерлися під впливом часу, багато написів було втрачено ще в середні віки, старі надгробні плити викидали, щоб поховати ще одне тіло. Але надгробки деяких відомих людей збереглися. Наприклад надгробок легендарного рабі Льова (Єгуду бен Бецалеля). Він за переказами і створив знаменитого Голема, глиняного монстра.

Старонова синагога

Будівництво цієї споруди було закінчено близько 1270 року і це одна з найстаріших готичних споруд Чехії та найстаріша діюча синагога у світі.

Історія будівництва та сама назва Старонової синагоги огорнуті міфами та легендами. Згідно з однією з них, вона була побудована з каміння, взятого з руїн Єрусалимського храму і після пришестя Месії синагогу передбачалося перенести до Єрусалиму.

Саме в цій синагозі служив рабин Єгуда бен Бецалель, легендарний творець Голема, глиняного колоса, останки якого й досі нібито зберігаються в її надрах.

Скульптура Мойсея

У 1905 році Франтішек Білек створив статую, що зображує Мойсея, але лише через 32 роки статуя була встановлена ​​неподалік Старонової синагоги, до цього часу вона стояла на віллі видатного скульптора епохи модернізму.

Пам’ятник Францу Кафці

2003 року з нагоди 120 річниці від дня народження Франца Кафки встановлено незвичайну статую заввишки 3.5 метри. Її автора, скульптора Ярослава Рона, надихнула рання новела письменника “Опис однієї боротьби”, що розповідає про якогось чоловіка, який блукав Прагою, сидячи на плечах у іншої людини. Скульптор вирішив зобразити Кафку на плечах у безголового велетня-костюму. Ця парадоксальна композиція воскрешає в пам’яті легендарний образ Голема, і символізує душевний біль і сум’яття, що назавжди поселився в душі великого письменника.

До речі, поруч з пам’ятником якраз розташований квитковий центр, можна купити один квиток по всіх об’єктах єврейського кварталу. Сайт єврейського музею, російською у них якийсь глюк, але оцінити вартість квитків та розклад можна в англійському варіанті.

Іспанська синагога

Іспанська синагога, побудована в 1864-1868 роках у досить популярному в ті роки неомавританському стилі, є одним з небагатьох вкладів XIX століття в архітектуру Йозефова. У її назві зберігається пам’ять про євреїв-сефардів, у XVI столітті вигнаних з Іспанії, які знайшли свій притулок у Празі, а потім остаточно влаштувалися в Нідерландах.

Висока синагога

Висока синагога має спільну історію з єврейською ратушею: вони були збудовані одночасно і довго становили єдине ціле. Свою назву вона отримала через те, що молитовний зал, з’єднаний проходом із залом засідань ратуші, розміщувався не на рівні землі, а на другому поверсі. У ХІХ столітті будівлі були розділені і синагога отримала окремий вхід зі сходами.

Майзелова синагога

Збудована в 1592 році для проведення сімейних богослужінь головою празької єврейської громади Мареком Мордехаєм Майзелем, який залишився в народній пам’яті щедрим і справедливим володарем незліченних багатств. Ця синагога двічі серйозно постраждала від пожеж, відновлювалася і нарешті була перебудована у 1905 році у неоготичному стилі.

Монастир Святої Анежки Чеської

Монастир не входить до числа єврейських музеїв Праги, але розташований неподалік, тому його також можна оглянути.

Монастир кларитисток, заснований в 1234 королем Вацлавом I за наполяганням його сестри Анежки (Агнеси) і став одним з кращих зразків готичної архітектури на чеській землі, нині там знаходиться колекція середньовічного мистецтва Національної галереї.

На наступній фотографії добре видно, що монастир стоїть наче в ямі. Це пов’язано з тим, що він був побудований ще до ухвалення рішення про підвищення рівня берегів з метою захисту від повеней. Багато старовинних будинків у Празі або стоять у ямі, або їх перший поверх був засипаний і став чудовим підвальним приміщенням.

Церква Святих Симона та Юди

Ця церква також не має відношення до єврейського музею, але знаходиться на території єврейського кварталу. І так само як і монастир Святої Анежки Чеської стоїть у ямі.