Острів Кекова

Острів Кекова вважається історичною та природною пам’яткою. Подорож через нього входить у всі яхтові тури узбережжям Туреччини. Туристи з різних країн світу приїжджають сюди, щоб помилуватися красою природи та побачити руїни стародавніх лікійських міст.

Сьогодні острів Кекова безлюдний, і його населяють тільки дикі кози. На материковій частині є три поселення: Учагиз, Калекай та Аперлаї. У давнину дома двох їх них стояли могутні ликийские міста. На північній частині острова збереглися руїни античного міста Доліхісте. Вони знаходяться на березі та в морі, на невеликій глибині.

Для огляду руїн проводять одноденні екскурсії. Подорож островом триває близько години. Маршрут пролягає узбережжям – місцями, де збереглися стародавні руїни. Розраховувати на магазини чи розважальні центри не варто: тут їх просто немає.

У зв’язку з охоронним статусом зупинятись на нічліг на острові Кекова заборонено. Туристи, які планують витратити на огляд античних руїн кілька днів, розміщуються у селах на материку. До їх послуг кілька непоганих готелів та приватних гостьових будинків. Щоправда, господарі охочіше приймають на нічліг мандрівників без дітей. Сім’ям із малюками потрібно домовлятися про проживання заздалегідь.

Люди населяли острів Кекова з ранніх часів. У II столітті нашої ери місто Доліхісте, що стоїть тут, зруйнувало сильний землетрус. Внаслідок стихійного лиха міські споруди частково пішли під воду, і острів став безлюдним.

Спочатку островом Кекова мала Візантія. Потім на нього напали араби, а у XIII столітті – турки. Коли територію захопили османи, поряд із островом, на материку з’явилося кілька сіл. Після Першої світової війни Кекова стала предметом суперечки між Туреччиною та Італією. У цей період тут мешкали люди, які займалися вирубуванням дерев. 1932 року територія остаточно відійшла до Туреччини.

У 1990 році сам острів Кекова і велика за площею акваторія навколо нього були оголошені закритою зоною. Місця, які межують із селами Учагиз та Калекою, а також чотири стародавні міста – Доліхісте, Аперлаї, Сімену та Теймусу – спочатку повністю закрили для дайвінгу та відвідувань, але пізніше ця заборона була частково знята.

Хоч як це дивно, масштабних підводних археологічних досліджень біля острова не проводилося. Тільки команда Жака-Іва Кусто зуміла знайти біля острова Кекова залишки стародавнього судна, яке плавало вздовж узбережжя ще 1300 року до нашої ери.

Більшість туристів потрапляє на острів у складі екскурсійних груп. Популярний тур “Демре – Миру – Кекова” продається у всіх екскурсійних агентствах, розташованих на анатолійському узбережжі Туреччини. Під час 10-годинної подорожі туристи бувають у церкві та біля гробниці Святого Миколая, на античних руїнах Мири та здійснюють морську прогулянку на острів Кекова.

До програми екскурсій входить знайомство з історією цих місць, огляд давніх руїн, снорклінг та дайвінг. Морська вода тут дуже прозора, тому добре видно дно, косяки різнокольорових риб та інших мешканців Середземного моря. Досвідченим дайверам пропонують спеціальні програми з підводних екскурсій та полювання.

Щоб помилуватися затопленими руїнами античного поселення, необов’язково надягати акваланги. Більшість мандрівників оглядає визначні пам’ятки острова Кекова з човнів, які мають прозоре дно. На глибині до 6 метрів помітні залишки кам’яних колон, брукованих вулиць, мармурових сходів, портові верфі, кілька амфор та фрагменти величних статуй. Усі вони перебувають під водою з часів знаменитого землетрусу.

Слід мати на увазі, що побачити всю цю красу можна тільки в штиль, коли море спокійне, причому човен зі скляним дном має йти повільно. Зі звичайних катерів, які піднімають хвилю, розглянути древні руїни у воді практично неможливо.

Багато туристів приїжджають на острів на яхтах і обмежуються пішою прогулянкою по Кекові. На місці колишнього міста збереглися руїни будинків та громадських будівель. Тут можна побачити лікійські гробниці з дахами, фундамент ранньохристиянської церкви та кам’яні сходи, що ведуть до моря. На мандрівників, які вперше опинилися біля стародавніх руїн, вони справляють сильне враження. Щоб гості острова не несли «на згадку» шматочки руїн, заповзятливі місцеві жителі спеціально для туристів викладають на березі уламки каміння та глиняні черепки.