Площа Султанахмет

Частина площі Султанахмет знаходиться на місці древнього Іподрома, будівництво якого було розпочато римським імператором Септимієм Північчю в 203 році, коли місто ще називалося Візантієм. У 330-334 роках імператор Костянтин, створюючи нову столицю, повністю перебудовує Іподром. Після перебудови розмір споруди становив близько 450 метрів завдовжки та 120 метрів завширшки, місткість іподрому становила близько 100 000 осіб. Вхід на іподром був із північного боку, приблизно там, де зараз встановлений Німецький фонтан. Іподром прикрашала знаменита квадрига, вивезена 1204 року у Венецію.

На іподромі проводилися гонки колісниць, які за своїм розпалом пристрастей призводили до великих сутичок серед уболівальників, а іноді й бунтів. Вболівальники видовищ (гладіаторських боїв, а потім, із запровадженням християнства — цирків та іподромів) як старої Римської, так і у Східній імперіях ділилися на кілька угруповань за квітами, зокрема колісниць, за які хворіли та які ними утримувалися: червоні, білі, сині, зелені. Протягом кількох століть найбільшими та впливовими були дві основні категорії — «блакитні» (венети) та «зелені» (прасини).

Зазвичай імператори любили будь-яке угруповання. Анастасій I — венетам, Юстиніан Великий — прасинам, а його дружина імператриця Феодора в дитинстві, після смерті свого батька — наглядача звірів «зелених» — була відкинута ними, і сім’ї дали дах і роботу «сині». Тільки імператор-філософ Марк Аврелій одного разу заявив, що його серце ніколи не підтримувало ні прасинів, ні венетів.

Найбільший бунт об’єднаних венетів і прасинів, який отримав назву повстання «Ніка», стався за правління імператора Юстиніана в 532 році. Через війну Константинополь було істотно зруйновано і під час придушення повстання було вбито понад 35 000 людина.

Після завоювання турками Константинополя в 1453 році, Іподром використовувався лише як місце проведення різних вистав, ярмарків та інших розважальних заходів. Яничари організовували тут вистави та протести.

Єгипетський обеліск або обеліск Феодосія був привезений з Луксора в 390 році за наказом імператора Феодосія I і був встановлений на Іподромі на мармуровому постаменті. На постаменті зображені різні сцени за участю імператора Феодосія та сцена встановлення обеліску на Іподромі. Обеліск є найстарішою «спорудою» Стамбула, його вік датується XVI століттям до н. е.., він виготовлений з біло-рожевого асуанського граніту, його вага сягає 300 тонн. На всіх сторонах обеліска є єгипетські ієрогліфи, що зображують героїчні дії фараона Тутмоса III, у верхній частині зображений фараон і бог Амон. При перевезенні оригінал обеліска завдовжки 32,5 м був укорочений, нині його висота разом із п’єдесталом сягає 18,80 метрів.

Зміїну колону привезли з дельфійського святилища Аполлона в Греції в 326 році за наказом імператора Костянтина Великого. Колона символізувала перемогу 479 року до зв. е. грецьких міст-держав над персами при Платеях. В оригіналі ця колона, висотою 6,5 метрів, складалася з трьох переплетених змій і була увінчана триногою золотою чашею, причому самі змії були вилиті з бронзових щитів полеглих персів. Чаша була втрачена в античні часи, а зміїні голови були розбиті у 1700 році. Сьогодні одна із цих голів знаходиться серед експонатів Стамбульського археологічного музею. У візантійські часи колона використовувалася як фонтан і мала 29 ажурних заглиблень на бронзовій основі. Нині висота колони становить 5 метрів.

Колос (Ажурна кам’яна колона) був побудований з кам’яних блоків за наказом імператора Костянтина VII на честь пам’яті свого діда Василя I. Початкова висота колони була 32 метри, вона була вкрита позолоченими бронзовими (за іншою версією — мідними) листами, які були здерті і переплавлені. (1204). Нині висота колони становить 21 метр.

Німецький фонтан є подарунком німецького кайзера Вільгельма II, який відвідав Стамбул у 1898 році. Фонтан зробили у Німеччині та у розібраному вигляді привезли та встановили на площі Іподром у 1900 році. Фонтан виконаний у неовізантійському стилі у вигляді восьмикутника та прикрашений зсередини золотими мозаїками. На внутрішній стороні купола, який підтримує колони, можна побачити монограму султана Абдул-Хаміда II та ініціали кайзера Вільгельма II.