Сіднейський акваріум

Довга черга в Сіднейський акваріум може налякати відвідувача, але викликана вона лише незвичністю оформлення входу – увійде не в двері, а в розкриту акулячу пащу.

На повний огляд акваріума йде не менше чотирьох годин, оскільки акваріум Сіднейського поділений на цікаві тематичні секції: Північні річки, Південні річки, Великий Бар’єрний Риф і Південні океани. Його об’єм – понад 6 млн літрів води, яка наповнює три гігантські плавучі океанаріуми, 27 великих резервуарів та 23 невеликі акваріуми. У кожному їх підтримуються спеціальні умови і температурний режим, необхідний їх мешканців. Чого тут тільки нема! Дивовижні живі корали та дивовижні риби найфантастичніших забарвлень, кровожерливі акули та найдавніші рептилії – соленоводні крокодили, тюлені та морські черепахи – підводний світ приголомшує та зачаровує відвідувачів.

Через акрилове скло прозорих підводних тунелів, протяжністю 150 метрів, можна поблизу побачити гігантських скатів, що повільно ширяють, і оманливо лінивих акул, помилуватися спритними морськими ковзанами і зграйками екзотичних рибок, неквапливими черепахами і різнокольоровими морськими зірками.

У відкритій експозиції кожен екскурсант може не лише спостерігати за життям деяких представників морської фауни (крабів, морських їжаків, трубочників), а й ближче з ними познайомитись, і навіть помацати руками.

Незмінний інтерес у відвідувачів викликають водойми з крокодилами, у тому числі особливо небезпечними – соленоводними. Щоб гості акваріума могли самі переконатися в потенційній загрозі морських глибин, вони мають можливість придивитися до небезпечних представників морської фауни: блакитного восьминога та риби «стара теща», укуси яких смертельні.

Щороку від нападу акул гине одна людина. Так-так, ви не помилилися саме один. Тоді чому ми такі впевнені в кровожерливості цих істот і так панічно їх боїмося?

Подібний ажіотаж розпочався з виходу фільму Стівена Спілберга «Щелепи». Надивившись у кіно на жахливих тварин, люди започаткували «велике полювання», в результаті якого десятки видів акул опинилися на межі винищення. Акулячі губи, суп із плавників і, звичайно, підводне полювання – всі ці людські потреби призводять до щорічної загибелі сотень тисяч особин. Автор новели, покладеної в основу фільму, стверджує, що не став би писати свій твір, якби міг знати, до чого це призведе.

Тут, у Сіднейському зоопарку, акули можуть почуватися безпекою. Крім того, на одному з гігантських екранів можна спостерігати за пересуванням декількох вільних акул, на плавник яких закріплені датчики. Так, один із молодих «помічених» самців – домосід, він рідко випливає за межі своєї зони проживання, а самка, його ровесниця, регулярно описує гігантські кола у пошуках видобутку та нових знайомств.

До речі, шукачам гострих відчуттів надається унікальний шанс поринути з аквалангом на глибину, щоб погодувати акул прямо з рук – викид адреналіну гарантований.