Міст Харбор-Брідж

Арковий проліт Харбор-Брідж має довжину 503 метри. Це трохи менше 518-метрового прольоту найдовшого сталевого аркового мосту “Фейєтвілл” через ущелину, якою тече річка Нью-Рівер в американському штаті Західна Віргінія. Оскільки в даний час при необхідності будівництва мосту з довгим прольотом вибирають схему підвісного або вантового моста, оскільки вони набагато легші і дешевші за жорсткий арковий, то Харбор-Брідж ще довго очолюватиме список найбільших аркових мостів світу.

Сталева арка Харбор-Брідж важить 39 тисяч тонн. Вона височить на 139 метрів над рівнем моря і має просвіт 49 метрів над рівнем поверхні води затоки, що забезпечує прохід будь-яких морських суден під мостом. Цікаво, що висота арки може збільшуватись приблизно на 18 см у спекотні дні через те, що метал розширюється при нагріванні.

Загальна довжина всього мосту становить 1149 метрів. Його ширина-49 метрів, а повна вага моста – цілих 52 800 тонн! Сталеві елементи конструкції моста з’єднані шістьма мільйонами заклепок.

До спорудження в Сіднеї мосту Харбор-Брідж, північний район міста на лівому березі річки Парамата у гирлі був практично ізольований від міського центру. Повідомлення здійснювалося довгою залізничною трасою, або автомагістралі з п’ятьма мостами.

План будівництва мосту між районами Дейвіс Пойнт та Вілсон Пойнт зародився ще в середині XIX століття. За наступні 50 років було запропоновано 24 проекти мостових споруд та один проект тунелю, проте при ретельному розгляді у 1904 році всі вони були відкинуті.

Потім розробкою проекту зайнявся австралієць Джон Джоб Кру Бредфілд – головний інженер Управління громадських робіт. Він був автором попередніх рекомендацій, на основі яких були підготовлені специфікації для Міжнародного конкурсу аркових мостів з гранітними береговими опорами, що пройшов у 1922 році. Перемогу здобув проект лондонського інженера сера Ральфа Фрімена із компанії “Дорман Лонг”. Будівництво, яким керував Бредфілд, почалося в 1926 році і завершилося через шість років.

Спорудження мосту виявилося найскладнішим завданням з технічної та організаційної точок зору. Щоб не порушувати функціонування порту було вирішено використовувати консольну методику, рухаючись від опор у напрямку центральної частини. Випробування мосту на міцність проводилося у лютому 1932 за допомогою 96 паровозів.

Так, у 1932 році Харбор-Брідж був відкритий, і до моменту завершення будівництва коштував 20 млн доларів.

Сьогодні автомобілісти, рухаючись до Південної частини Сіднею, платять 2 долари за проїзд, покриваючи витрати на утримання мосту. Найближчий до Сіднейського Оперного Театру пілон мосту відкритий для відвідування. З оглядового майданчика відкривається кругова панорама Сіднея, це ідеальне місце для фото- та відеозйомок.