Сорбонна

До огляду Сорбони зручно приступати після відвідин собору Паризької Богоматері, розташованого на протилежному березі Сени. Пішохідним мостом О Дубль туристи потрапляють прямо на набережну Монтбело, звідки до вулиці Еколь, на яку виходить головний корпус сучасної Сорбони, близько 300 м на південний захід. Зовсім неподалік нього розташований комплекс Клюні з музеєм Середньовіччя. У постійній експозиції унікальні предмети середньовічного мистецтва, у тому числі оригінали статуй, що прикрашали собор Паризької Богоматері.

Продовживши рух вулицею Еколь на південний схід і згорнувши на вулицю Карм, мандрівники побачать мініатюрну церкву Святого Єфрема, вхід до якої нагадує гроти у французьких регулярних парках. Тут часто відбуваються фортепіанні концерти юних вихованців Сорбони. Піднявшись до пагорба святої Женев’єви, туристи дістануться церкви Сент-Етьєн-дю-Мон, пам’ятника XVI століття, бібліотеки Святої Женев’єви, Пантеону, де поховані найвідоміші діячі французької держави, і Ліцея Генріха IV. Потрапивши під юрисдикцію Паризького університету бібліотека була побудована в Середні віки, в XIX столітті пережила серйозну реконструкцію. Гостей Парижа приваблюють її пишні інтер’єри та розписи. Завершити екскурсію можна в Люксембурзькому саду, за 200 м на захід від Пантеону.

Без перебільшення можна стверджувати, що у Латинському кварталі будь-яка будівля якщо не архітектурна, то культурна пам’ятка. Студенти в цю частину Парижа потрапляють лише на навчання: оренда нерухомості в Латинському кварталі надто дорога. Крім музею Клюні, корпусів Сорбони, церков та Пантеону, мандрівникам варто зазирнути до легендарної книгарні «Шекспір ​​та Компанія». У ньому збиралися представники паризької богеми 60-70-х років, і до цього часу заклад вважається важливим культурним центром французької столиці. До цього періоду належить розквіт популярності камерного театру на вулиці Юшетт, у якому ставив свої перші п’єси Ежен Іонеско, основоположник театру абсурду.

Сьогоднішня Сорбонна – це цілий комплекс вищих навчальних закладів, що включає 13 автономних університетів. Кожен із них має кілька факультетів та інститутів, будинки яких розкидані по всьому Парижу. На території історичної Сорбонни, за кілька кроків на північний захід від Пантеону, розташовується «Париж I Пантеон-Сорбонна», де вивчають витончені мистецтва, соціальні науки, економіку та юриспруденцію. До історичної частини зі сходу прилягає найбільший природничо-медичний університет «Париж VI П’єра і Марії Кюрі», на південь – «Париж II», найкращий юридичний вуз країни.

У Сорбонну охоче приймають іноземців, причому навчання їм так само безкоштовно, як і французів. Щоб вчинити, потрібно продемонструвати високий рівень володіння французькою та довести у листі до адміністрації закладу, що майбутній студент мотивований на навчання. Успішні іноземні учні мають право стипендію. Для проживання в Парижі потрібно мати кошти на вступний внесок у кілька сотень євро, на оренду кімнати до 1000 євро та на харчування до 500 євро на місяць. Серед переваг закладу, крім викладачів світового рівня, відзначають відмінні бібліотечні фонди та оснащені за останнім словом науки бібліотеки, можливість стажуватися протягом кількох місяців у профільних французьких компаніях.

Туристів пускають усередину історичних будівель з 9 ранку до 5 години дня, зранку потік відвідувачів менший. Вхід безкоштовний, 1,5-годинна екскурсія з російськомовним гідом коштує близько 9 євро. Туристи в Латинському кварталі зупиняються рідко, оскільки готелі тут недешеві, і воліють добиратися в Сорбонну на метро до станцій Мобер-Мютюаліте, Клюні-ля Сорбон або швидкісною електричкою RER з передмість до станції Сен-Мішель – Нотр-Дам. Ресторанчиків за основними туристичними маршрутами на околицях безліч, у тому числі й екзотичні на зразок японського Sola або азіатського Sumo. Незмінний “Макдональдс” відкрито біля музею Середньовіччя з боку бульвару Сен-Жермен.