Кафедральний собор Марселя

Але завдяки активному захисту Французького товариства з охорони пам’яток, його не знесли і він використовувався як парафіяльна церква аж до ХХ століття. Будівництво нового собору зайняло дуже багато часу – 41 рік. Закінчення будівництва та освячення собору відбулося 1897 року. За час будівництва храму над його проектом працювало кілька архітекторів – Леон Водуайє, Анрі-Антуан Ревуал, Анрі-Жак Есперандьє. Туристів насамперед приваблює розкішна архітектура Кафедрального собору – величний зовнішній вигляд та багатий інтер’єр.

Варто також зазначити, що собор є однією з найбільших споруд у Європі з часів Середньовіччя – його висота сягає 70 метрів, а довжина – 146 метрів. Варто також наголосити і на тому, що він може одночасно прийняти близько трьох тисяч осіб. За задумом архітекторів дана споруда мала символізувати важливість Марселя, який є другим за величиною містом у країні та найбільшим портовим містом. Архітектура собору поєднує кілька різних стилів — візантійський, романський і готичний.

Для будівництва споруди було використано каррарський мармур, флорентійський камінь, а також каміння з Гарду та Каліссана. Що стосується інтер’єру собору, то він багато декорований венеціанською мозаїкою. Для внутрішнього оздоблення були використані червоний порфір та мармур. Башти собору досягають 60 метрів, а діаметр центрального бані дорівнює 17 метрам. По обидва боки фасаду собору розташовані башти з банями. Прямо над портиком можна побачити галерею, яка з’єднує башти. До речі, в ній розташовані скульптури Христа, апостолів Петра і Павла, а також святих, що шануються в Провансі, — Лазаря, Марії Магдалени, Максиміна.

Інтер’єр собору вражає своїм розкішним оздобленням. У центрі розташований головний вівтар, створений із карарського мармуру. Його спроектував та створив Анрі-Антуан Ревуаль. Безпосередньо над цим вівтарем розташований балдахін із рожевим куполом. Зліва від вівтаря розташовується невелика капела Серця Ісуса, а праворуч – капела Святого Лазаря. Крім них у соборі є ще шість капел, найвідомішою з яких є капела Діви Марії. У ній знаходиться могила марсельського єпископа Ежена де Мазено, який відомий як засновник релігійного товариства “Місіонери Облати Непорочної Марії”.