Тірренське море (Tyrrhenian Sea) – частина Середземного моря біля західного узбережжя Італії, між Апеннінським півостровом (італійські провінції Тоскана, Лаціо, Кампанія та Калабрія) та островами Сицилія, Сардинія та Корсика. На південному сході – Ліпарські (Еолійські) острови.
Визначна пам’ятка відноситься до країн: Італія, Франція.
Загальна інформація
Тірренське море являє собою тектонічну улоговину, глибиною в центральній частині до 3719 м. У районі моря проходить сейсмічний розлом між Європою та Африкою, звідси – ланцюг підводних гірських вершин та вулкани, що діють (Везувій, Стромболі та ін.)
Море повідомляється з іншими частинами Середземного моря протоками:
- Корсиканський (the Corsica Channel) на півночі, між Італією та островом Корсика, завширшки приблизно 80 км;
- Боніфачо (The Strait of Bonifacio) на заході, між Корсикою та Сардинією, шириною 11 км;
- Сардинський на півдні, між Сардинією та Тунісом, шириною приблизно 200 км;
- Сицилійський (the Strait of Sicily), між Сицилією та Тунісом, на південному заході (160 км) та Мессинський (the Strait of Messina) на південному сході (3 км).
Основні порти: Неаполь, Палермо, Кальярі (Італія), Бастія (Франція).
Назва моря походить від слова tirhenoi (tyrsenoi), яким древні греки називали вихідців з Лідії (Мала Азія), що переселилися на Апеннінський півострів у район нинішньої італійської провінції Тоскана. Як стверджував грецький історик Геродот, лідійський цар Тіррен після кількох років неврожаїв та голоду повів частину свого народу на захід у пошуках нової батьківщини. Лідійці висадилися на західному узбережжі Апеннінського півострова і, заволодівши новими землями, стали називатися на ім’я свого ватажка – тирренами (у Стародавньому Римі їх називали етрусками). На ім’я цього народу стали називати і ту частину Середземного моря, на узбережжі якої вони жили багато століть.
У стародавніх римлян це море також називалося Mare inferum – Нижнє море, на відміну від Mare superum – Верхнє море (Адріатичне море).
