Версальський палац

Зрозуміло, основною пам’яткою палацово-паркового ансамблю Версаль є палац. На вході у Версаль Ви отримаєте план палацу, яким Ви можете прокласти свій маршрут. У Версальському палаці обов’язково треба відвідати Королівську каплицю, яка входить до найпрекрасніших архітектурних пам’яток епохи бароко. Пройшовши через каплицю і мережу сяючих позолотою та кришталем кімнат, Ви опинитеся у тронному залі та знаменитій Дзеркальній галереї, в якій після Першої світової війни було підписано Версальський мирний договір. Крім того, обов’язковим пунктом програми є огляд Покоїв королеви у північному крилі палацу, в яких майже кожен квадратний сантиметр стін та стелі прикрашений позолотою.

Кожній кімнаті у палаці було надано символічного значення, і жодна кімната – навіть у апартаментах, відведених для придворних чи членів королівської сім’ї, – не залишалася приватною. Центром палацу зовсім не був тронний зал чи робочий кабінет. Набагато більшого значення надавалося тому, що відбувалося в монаршій опочивальні. Тут щодня відбувалися найважливіші церемонії, і ніхто не смів соромитися наготи їхньої величності. Для проведення такої церемонії потрібно не менше сотні придворних, які завчено виконували найскладніші хореографічні ритуали.

Зрозуміло, Ви можете насолоджуватися розкішшю внутрішнього оздоблення покоїв палацу, проте можна чудово провести цілий день, гуляючи парком Версальського палацу. Доглянуті сади, пахучі клумби, музичні фонтани, – тут є все, що тільки може насолодити естетичне почуття. Крім того, в парку Версаля розташовані ще два палаци: Великий Тріанон (палац в італійському архітектурному стилі) і Малий Тріанон (скромніша споруда, спроектована для відомої фаворитки Людовіка XV мадам де Помпадур). У парку також знаходиться село Марії-Антуанетти – невелика ферма з очеретяним дахом. Скромне оздоблення Малого Тріанона та витончений аскетизм села Марії-Антуанетти дадуть Вашим очам, стомленим сяйвом Версальського палацу, довгоочікуваний відпочинок, а фонтани, синхронізовані з музикою, стануть справжнім насолодою для Вашого слуху.

Зараз важко навіть уявити, що ще на початку XVII століття на місці нинішнього Версальського палацу, сади якого вражають своєю ідеальною доглянутістю, знаходилися топкі болота. Але незважаючи на такі несприятливі природні умови, ця місцевість на південний захід від Парижа привернула до себе увагу Людовіка XIII, який в 1624 звелів побудувати тут невеликий мисливський замок. А 1661 року про цей замок згадав Людовік XIV, якому здавалося, що залишатися в Парижі йому небезпечно.

Згідно з легендою, коли королю Людовіку XIV виповнилося всього 5 років, він, прогулюючись мальовничим садом Тюїльрі, глянув у калюжу. У воді відбивалося сонце. “Я – сонце!” – радісно закричав хлопчик. З того дня, подані й сім’я, ласкаво називали Людовіка «королем-сонцем». Ще в юності він мріяв про щось велике, досконале і унікальне, таке, що вразило б усю Європу – краще за Лувр, Венсен і Фонтенбло разом узятих. Для втілення мрії Людовику XIV знадобилося 50 років! «Король-сонце» перетворив мисливський замок батька на найбільший палац у Європі! Оздоблення інтер’єру доручили живописцеві Шарлеві Лебрену, а дизайн садів – Андре Ленотру.

“Король-сонце” зміг влаштувати у Версалі по-справжньому сонцеподібний палац, гідний його величі. Вісімсот гектарів боліт, на яких так любив полювати батько короля, було осушено, а їхнє місце зайняли розкішні сади, парки, алеї та фонтани.

У 1682 році Людовіку XIV стало вже зовсім незатишно у звичному Парижі, і монарх вирішує переїхати у Версаль. На той момент палац ще був не до кінця добудований, та й взагалі не цілком придатний для життя, але самодержець був непохитний. Король так довго мріяв про Версальський палац, що більше не може чекати, і весь королівський двір змушений слідувати за Людовіком.

Палацовий комплекс Версаля створювався з метою прославлення Франції, і цей первісний задум успішно здійснено. Пишність внутрішнього оздоблення, ідеальні сади та алеї, розкішні фонтани, масштаби палацово-паркового ансамблю – все це змушувало гостей французького двору завмирати у захопленні.

Версальський палац був центром політичного життя Франції до Великої Французької революції 1789 року. Разом із падінням самодержавства, символом якого був Версаль, палац почав приходити в запустіння.

• Версальський палац знаходиться під номером 83 у списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
• Дні роботи фонтанів перетворюються на справжні шоу: фонтани синхронізовані з музикою, завдяки чому і справляють незабутнє враження.
• Влітку суботніми вечорами проводяться світлові шоу, в яких задіяні фонтани та феєрверки.

• 5 жовтня 1789 р.: Революціонери вигнали короля Людовіка XVI з Версальського палацу.
• СXIX ст.: Почалася активна реставрація та консервація будівлі, не закінчена й досі.
• 18 січня 1871 року: У Дзеркальному залі король Пруссії Вільгельм I коронується імператором (кайзером) Німеччини.
• 26 лютого 1871: У Версалі підписано мирний договір, що поклав край франко-прусській війні.
• 28 червня 1919 року: Підписано Версальський договір, який обумовлював умови закінчення Першої світової війни.