Замкова гора

9 травня 2005 року у Подільській районній державній адміністрації української столиці було зареєстровано музей «Замкова гора». Він був оформлений як науково-дослідна та культурно-освітня установа Києва на правах колективної власності.

Замкова лиса гора – це одне із найнезвичайніших та загадкових місць у всій українській столиці. Цей пагорб пам’ятає історії кількох тисяч років. І зараз він зберіг свій первісний образ. Серед старовинних дерев можна зустріти залишки старовинного цвинтаря, склепи ченців та давні камені.

Для багатьох киян та гостей української столиці Замкова гора є одним із улюблених місць у всьому місті. Особливо через її містичну передісторію, на якій сходяться як самі кияни, так і багато дослідників.

Останні вважають, що саме Замкова гора є однією з «лисих гір», на яких за старих часів збиралися відьми та чаклуни для влаштування своїх шабашів. Адже Замкова гора справді лиса, тобто позбавлена дерев одразу з кількох сторін. Гора знаходиться у мальовничому місці Києва з видом на Дніпро.

До християнізації Київської Русі наші предки слов’яни сповідували іншу релігійну систему, багато таємниць якої, як і раніше, залучають дослідників сивої старовини. Послідовники давньослов’янської релігії існують і донині, і свої ритуали та містичні дії вони проводять саме на Замковій горі. За деякими даними, саме в підземеллях цієї гори жерці слов’ян приховували багато таємних знань, книг, артефактів і навіть золота. Після того, як слов’янська духовна культура опинилася під політичною забороною з боку християнської релігії, багато хто з цих жерців переселився в надра Лисої Гори. Принаймні так говорить народна поголоска.

На Лисій Горі відбувалося багато подій. Багато чого відбувається на ній зараз, і не менш яскрава історія на неї чекає в майбутньому. Все це зберігається в ефірній пам’яті цього особливого та яскравого місця.

До нашестя татаро-монголів на Замковій Горі розташовувалася заміська резиденція київського князя. У 1370-1380-х роках на ній звели дерев’яний замок для литовського воєводи Володимира Ольгердовича. Ця будівля була знищена в 1482 під час набігу кримського хана Менглі Гірея. Потім замок було відновлено, але майже через два століття – в 1651 році – знову спалено. Цього разу козаками, що вже повстали.

У 1816 році на Лисій Горі було облаштовано цвинтар. У 1840 році останнє було передано під опіку Фролівського монастиря. Завдяки зусиллям його ченців цвинтар був огороджений парканом, який частково зберігся досі. У 1935 році була спроба перетворити цей цвинтар на паркову зону для відпочинку. Однак, судячи з надгробних плит, ховати після війни померлих там так і не перестали.

1940 року на Лисій Горі було розміщено військову частину з обслуговування «глушилки», яка в 90-х роках минулого століття була розібрана.

За запевненнями істориків ще 1857 року на Замковій горі було зведено церкву Пресвятої Трійці. Проте, точне її розташування досі невідоме.

Замкова лиса гора – особливе та неоднозначне місце. Вона височить над Дніпром на цілі 80 метрів, і з неї відкривається невимовний вигляд. З цим місцем пов’язано безліч легенд – як давніх, і сучасних. Містики з усього світу облюбували Лису Гору для своїх ритуалів та містерій.

Однак, незважаючи на це, сьогодні Замкова гора перебуває у повному запустінні. Серед загублених дерев і залишків старовинного цвинтаря впереміш із порожніми склепами тут немає нічого. Усього ж лисих гір у Києві основних три. Замкова гора – одна з них, і, напевно, найяскравіша та найколоритніша. Екскурсії містичного змісту обов’язково включають цю пам’ятку до переліку місць для відвідувань.

Для того щоб піднятися на гору, потрібна спритність і терпіння, тому що на чавунних сходах, що ведуть туди з Андріївського узвозу, відсутні безліч сходів.