Замок Естерхазі

Замок був зведений на рубежі XIII-XIV століть і був фортецею, побудованою в готичному стилі. У XV столітті фортеця та загалом усе місто перейшли у володіння Габсбургів. 1622 року замок був подарований князю Ніколаусу Естерхазі. Сім’я Естерхазі на той час мала великий вплив над Айзенштадтом і допомагала Габсбургам контролювати Угорщину.

У 1663-1675 роках архітектор Карло Мартіно Каріоне перебудував замок у стилі бароко. Згодом палац неодноразово перебудовувався. У XVIII столітті у замку було проведено реконструкцію, після якої змінився лише внутрішній інтер’єр. У ХІХ столітті його реконструювали, надавши йому неокласичні риси. До сьогодні замок має саме такий вигляд.

Під час Другої Світової війни будівля палацу сильно постраждала, і лише 1957 року розпочалася його реставрація, після чого замок було відкрито для відвідування як національний музей.

Замок збудований навколо внутрішнього двору та нагадує за формою підкову. Фасад замку пастельного кольору, який прикрашають бюсти угорських королів та представників роду Естерхазі.

У замку Естерхазі всього 6 залів та 200 кімнат. Колись на першому поверсі був баронський зал, зараз його переробили до концертної зали чи зали Гайдна. Саме тут відомий австрійський композитор Йозеф Гайдн жив та творив упродовж тривалого часу. Стелі та стіни зали прикрашені ліпниною, фресками на тему давньогрецьких міфів, портретами угорських правителів. Половина зали виконана з деревини для того, щоб створити досконалішу акустику в приміщенні.

Ще один концертний зал це імператорський зал, що знаходиться в південній частині замку. Великою популярністю у туристів користуються дзеркальна зала, китайська зала, каплиця та мальовничий парк розташований поруч із замком.

Багато кімнат палацу виконані у різних стилях. Наприклад, китайська зала з’явилася у замку завдяки створенню міцних відносин з Китаєм, і як наслідок оформлена у східному стилі.