Граніт сформувався кілька мільйонів років тому внаслідок застигання магми, після чого у справу вступили вітер та вода, які протягом тисячоліть висікали дивовижну форму каміння. Це різне за розміром каміння, від 50 сантиметрів до шести метрів у діаметрі. Через різкий перепад температур валуни протягом усього дня розширюються і стискуються. Іноді це навіть призводить до того, що вони кришаться та розпадаються на частини. Багато гігантських каменів неміцно балансують один на одному, і, здається, суперечать законам гравітації. Їх руйнація та ерозія тривають донині, що створює постійно змінний пейзаж.
Місцеві народи називають Кулі диявола Карлу-Карлу, що перекладається як круглі валуни. Вони мають значення для аборигенів. Основну частину заповідника захищено Законом Північної території про збереження священних зон аборигенів.
Давні легенди про Карла-Карла передаються з покоління до покоління традиційних власників цієї землі.
Одна з головних історій Часів творіння про цей регіон розповідає, як з’явилися Кулі диявола. У ній йдеться про Арранджа, стародавнього предка, який проходив цією землею. Він зробив собі обрядову пов’язку для голови, яку носять лише чоловіки-аборигени, які пройшли обряд ініціації. Коли він закручував волосся, щоб зробити пов’язку, він упустив пасма волосся на землю, яке перетворилося на величезні червоні валуни. Потім Аррандж повернувся на місце, де народився, на горі Айлепаррарнтенхе, де, як свідчить легенда, він і живе досі.
А плем’я «кайтеті» вірить, що овальні валуни – це яйця містичної райдужної змії, яка була прабатьківницею людства. З ними також пов’язані й інші історії створення світу. Незважаючи на те, що багато ритуалів та церемоній, пов’язаних з Диявольськими кулями, з часом були втрачені, це місце, як і раніше, має дуже велике значення у аборигенів і є одним із найстаріших релігійних місць усього світу.
У 1953 році один з Диявольських куль був відвезений до міста Аліс-Спрінгс, щоб з нього створити пам’ятник засновника Королівської Служби “Літаючий Доктор” Джона Флінна. Але невдовзі виникли серйозні суперечки з цього питання, оскільки камінь узяли зі священного для аборигенів місця, і дозволу вони цього не давали. І наприкінці 1990 року камінь почистили та повернули на місце. А на могилі Флінна було встановлено схожий камінь, подарований племенем Аррернте.
