Асуан

Асуан поступово стає жвавим модним курортом, оскільки сюди прямують заможні європейці, зачаровані гарними пейзажами, а також залучені чутками про те, що сухий жар пустелі допомагає виліковувати різні недуги. Через велику притоку іноземців тут було споруджено спеціальний причал для теплоходів.

Асуан позначав древній кордон з Нубією на півдні і служив проходом для караванної торгівлі африканськими товарами, такими як золото, слонова кістка та прянощі. Слово aswan є арабською формою давньоєгипетського слова swenet, яке означало “торгівля” або “ринок”. Значна частина населення міста представлена нубійцями; хоча ці люди повністю інтегровані в єгипетське суспільство, вони продовжують пишатися своєю культурною самобутністю.

Після занепаду Єгипетської імперії Асуан перетворився на тиху гавань, віддалену від центрів влади в Олександрії та Каїрі. Він знову підбадьорився з розвитком туризму, але справжній поштовх до процвітання дало будівництво Асуанської греблі. Близько 2000 радянських інженерів допомагали здійсненню грандіозного проекту щодо запобігання щорічним розливам Нілу, які спустошували країну, та виробленню гідроелектроенергії для підтримки зростаючої промисловості. Гребля, завершена 1972 р., досягла своєї мети, але родючість єгипетських земель зменшується без щорічного свіжого шару поживних речовин, які приносять розливом. Візит на греблю дає уявлення про величезний інженерний подвиг і дозволяє оглянути зверху озеро Насер, створене в груді, яке тепер досягає 500 км у довжину, доходячи до кордону з Суданом.

Стародавні єгиптяни вірили, що джерело Нілу знаходиться на острові Елефантіна, звідки вода текла як на північ, так і на південь. Вони не могли пропливти далі вгору річкою через кілька порогів, які блокували прохід, тому не знали, що річка починається в Центральній Африці.

Вони вшановували Ніл як джерело життя і будували тут храми, присвячені нільському богу Хапі та богу-творцю Хнуму.

Асуан також мав важливе значення для фараонів, оскільки знаходився поряд із найбільшими запасами високоякісного граніту в країні. Величезні блоки доставляли до причалів для сплаву вниз річкою. В наші дні візит до каменоломні за містом розкриває деякі секрети обробки каменю, відомі стародавнім єгиптянам. Величезний незакінчений обеліск (щодня 7.00-16.00, 8.00-18.00 влітку) лежить горизонтально: пам’ятник тріснув по лінії розлому і був покинутий близько 1500 до н. е. Якби цього не сталося, він став би найбільшим обеліском у Єгипті.

У центрі Асуана є приємна річкова набережна Корніш (Corniche) для повільних прогулянок. На її південному кінці ви знайдете готель Old Cataract, який під час складання цієї книги проходив повну реконструкцію; його елегантна будівля була збудована в едвардіанську епоху.

У ньому зупинялися такі відомі люди, як Вінстон Черчілль та Агата Крісті, яка написала тут свій трилер «Смерть на Нілі». Зі старої тераси відкривається чудовий вид на річку, що робить її ідеальним місцем для чаю або вечірнього коктейлю.

Біля головної дороги на південь, лише за кілька хвилин ходьби від готелю, знаходиться вражаючий Нубійський музей (щодня 9.00-13.00, 17.00-21.00), відкритий 1997 р. поряд з дослідницьким центром та бібліотекою. Посвячений нубійським традиціям, таким як музика та танці, він також містить знахідки з деяких археологічних розкопів, згодом затоплених водами озера Насер у 1970-х роках.

Водна прогулянка Нілом на традиційній фелуці — одне із задоволень, якими можна насолодитися в Асуані. Ці судна з білими вітрилами та низьким осадом вільно ковзають по воді, і з борту можна побачити багато міських пам’яток.

У пустелі на західному березі Нілу знаходяться руїни коптського монастиря Святого Симеона VII ст. (щодня 8.00-16.00 узимку, 7.00-17.00 влітку). До монастиря можна дійти пішки або доїхати верблюдом від гробниць вельмож (щодня 8.00-16.00 взимку, 7.00-17.00 влітку), поховань принців Елефантини епох Старого і Середнього царств.

Далі на півдні знаходиться мавзолей Ага-Хана (закритий для відвідування) з видом на Асуан, місце останнього упокоювання лідера секти мусульман-ісмаїлітів, який помер у 1957 році.