На Алясці шукають способи відновити легендарні тури до білих ведмедів

У минулому, діяльність великих туроператорів призводила до того, що локальні заклади розміщення та харчування недоотримували частину свого доходу.

Щороку наприкінці літнього сезону, неподалік невеликого поселення Кактовік, розташованого на краю Аляски та населеного корінними громадами, спостерігається скупчення значної кількості білих ведмедів. За інформацією The Independent, у цьому регіоні Заполяр’я нині активно працюють над відновленням туристичної діяльності. 

Згідно з повідомленнями медіа, ведмеді прибувають до цієї місцевості, щоб скористатися залишками китів, які залишаються після полювання, а також очікують на формування міцного крижаного покриву на морі внаслідок сильних морозів. Колись це вражаюче явище привертало до Кактовіка — єдиного населеного пункту в межах Арктичного національного заповідника дикої природи — понад тисячу відвідувачів щорічно. Цей вид мандрівок навіть отримав визначення як “туризм останнього шансу”, надаючи нагоду побачити унікальні ландшафти та тваринний світ, які можуть бути під загрозою зникнення через глобальні кліматичні зміни.

“Поширення пандемії COVID-19, у поєднанні з рішенням федеральних органів влади про припинення водних екскурсій для спостереження за ведмедями, фактично призвели до призупинення цього туристичного напрямку. Головним мотивом таких кроків стали побоювання щодо надмірного навантаження на невелике поселення з боку туристів. Водночас, місцева адміністрація зараз докладає зусиль для відродження туристичної сфери, підкреслюючи її потенціал приносити багатомільйонні прибутки та забезпечувати суттєві фінансові можливості для місцевого населення — за умови впровадження регулятивних норм, що гарантуватимуть збереження як традиційного укладу життя громади, так і благополуччя диких тварин”, — зазначено в публікації.

За словами Чарльза Лемпа, президента корпорації Kaktovik Inupiat, представники місцевої влади безперечно усвідомлюють переваги туристичної діяльності, однак підкреслюють, що її організація має відрізнятися від попереднього формату.

Чинники, що сприяли зростанню інтересу відвідувачів

Справа в тому, що з 1980-х років мешканці цих місць, які володіли човнами та глибокими знаннями водних просторів, організовували екскурсії для гостей, які бажали спостерігати за ведмедями, що пересувалися по безлісих бар’єрних островах або харчувалися тушами китів. Після офіційного внесення білих ведмедів до переліку видів під загрозою зникнення у 2008 році, привабливість цього туристичного маршруту значно зросла. Одночасно з цим, інтенсивне танення арктичного льоду, життєво важливого для полювання цих тварин, лише посилило потяг мандрівників до регіону.

Проте, зі зростанням потоку відвідувачів, федеральні органи влади ініціювали більш жорсткі регуляції, включаючи обов’язкові ліцензії та страхові поліси для туроператорів, що ускладнило залучення місцевого населення до туристичної сфери. Натомість на ринок вийшли великі фірми з інших територій, і досить швидко до селища, де мешкає близько 250 осіб, почали масово прибувати мандрівники протягом шеститижневого періоду для спостереження за тваринами.

Локальні готелі та заклади харчування недоотримали значну частку доходів, оскільки великі туристичні компанії організовували одноденні екскурсії для відвідувачів, які прибували з Фербенкса або Анкоріджа. Крім того, мешканці висловлювали невдоволення через те, що деякі мандрівники без дозволу спостерігали за ними або проникали на приватні ділянки.

Іншою складністю була обмежена пропускна здатність маломірних авіасуден: мешканцям іноді доводилося змагатися з туристами за авіаквитки, щоб дістатися до великих населених пунктів для отримання медичної допомоги, а затримки в рейсах спричиняли додаткові витрати на проживання в дорогих готелях.

Причини призупинення туристичної діяльності в регіоні

Після спалаху пандемії поселення Кактовік по суті стало недоступним для відвідувачів, а у 2021 році федеральні органи влади прийняли остаточне рішення про заборону човнових екскурсій, керуючись занепокоєнням щодо впливу людської присутності на природну поведінку ведмедів та можливого перевантаження інфраструктури селища.

Наразі очільники корінних громад проводять консультації зі Службою рибних ресурсів і дикої природи Сполучених Штатів, маючи на меті ретельно оцінити всі потенційні ризики та відновити туристичну діяльність – ймовірно, вже з 2027 року. У згаданому відомстві наголошують, що їхні зусилля спрямовані на забезпечення того, аби майбутні подорожі були безпечними, відповідали екологічним стандартам та враховували потреби та інтереси місцевого населення.

Серед запропонованих нововведень – встановлення лімітів на тривалість перебування водних транспортних засобів поблизу ведмедів. За твердженням Лемпа, надмірна близькість людей спричиняє звикання тварин до людської присутності, що підвищує загрозу їхнього вторгнення в населені пункти у пошуках їжі.

В епоху туристичного піку, відлякувати ведмедів ставало все складніше, навіть із застосуванням несмертельних методів. Наслідком цього було те, що щорічно доводилося ліквідовувати трьох-чотирьох тварин, тоді як раніше ця цифра рідко перевищувала один випадок на рік.

“Наша безпека опинилася під загрозою”, – акцентував Лемп.

У 2023 році в західній частині Аляски білий ведмідь здійснив напад, внаслідок якого загинули 24-річна жінка та її однорічний син – це був перший летальний випадок за майже три десятиліття в цьому штаті.

Після зупинки туристичних програм у Кактовіку, ведмеді знову демонструють більшу обережність щодо людей, як свідчать місцеві мешканці.

Відгуки відвідувачів

Туристичний сезон у цьому регіоні також співпадає з періодом традиційного китобійного промислу. Після видобутку кита мисливці, як правило, проводять його обробку на прибережній смузі. Хоча місцева громада надає можливість гостям спостерігати за цим процесом або навіть долучатися до нього, деякі мандрівники фотографували чи записували відео без відповідного дозволу, що розцінюється як прояв неповаги.

Фахівці рекомендують розвивати туристичний напрямок у форматі багатоденних подорожей, щоб відвідувачі мали змогу глибше пізнати культурні особливості місцевих мешканців та їхній повсякденний уклад.

Відвідувачі, які вже мали нагоду побувати в Кактовіку, підкреслюють винятковість отриманого досвіду. Наприклад, пара з Австралії провела декілька днів у цьому селищі, взяла участь у пішохідній прогулянці та придбала сувеніри, виготовлені місцевими майстрами.

Для фахівця з фотографії Роджера Маккертіча найбільш значущим враженням стали водні екскурсії: він спостерігав, як ведмеді, пересуваючись островами або плаваючи у водоймах, зовсім не реагували на присутність людей.

“Це практично найповніше видовище, яке можна споглядати”, – резюмував він.

Варто зазначити, що Венеція, яка вже володіє функціональною системою захисних споруд, наразі розглядає необхідність запровадження додаткових заходів для протидії повеням. Ця ситуація виникає в умовах підвищення рівня моря. Важливий комплекс захисних бар’єрів “Мозе”, оцінений приблизно у 6 мільярдів євро, складається з рухомих шлюзів, які перекривають лагуну під час сильних припливів. Хоча на даний момент ця система ефективно запобігає загрозі затоплень, її використання стає дедалі частішим.