Що роблять далекі перельоти з організмом: лікар розповів про реальні ризики

Зміна режиму сну дійсно може змусити людину почуватися дуже погано, проте наш організм надзвичайно стійкий.

На думку деяких фахівців, звичка до подорожей може скоротити тривалість життя людини. Про це пише авторка The Independent Аннабель Гроссман, яка поцікавилася у лікаря, які ризики є реальними. За її словами, йдеться про вплив джетлагу. Вона описала, як протягом трьох поїздок поспіль до США, Індонезії та Фінляндії за кілька тижнів перетнула кілька часових поясів. «Лікар звернув мою увагу на дедалі більшу кількість досліджень, які демонструють негативні наслідки порушення циркадного ритму», – пояснює авторка.

Тоді, за її словами, вона не надала словам фахівця особливого значення. Однак ця думка не давала спокою, тому жінка звернулася до Майлза Леві, консультанта-ендокринолога та професора ендокринології в University Hospitals of Leicester, щоб з’ясувати, чи справді такий спосіб є небезпечним.

Він порадив перестати хвилюватися. За його словами, зміна режиму сну дійсно може змусити людину почуватися дуже погано, але наш організм надзвичайно стійкий.

«Хоча ця відповідь мене заспокоїла, я почала замислюватися, що ще я можу робити зі своїм організмом під час далекомагістральних перельотів. Якось стоматолог сказав мені, що рентген, який він збирався зробити для обстеження зуба мудрості, дає приблизно стільки ж радіації, скільки переліт з Нью-Йорка до Лос-Анджелеса. Це мене неабияк стривожило. Щоправда, не через майбутній рентген, а через те, що я досить часто літаю на тисячі кілометрів і раніше навіть не замислювалася, що піддаю себе додатковому опроміненню», – зазначає Гроссман.

Однак Майлз запевнив, що переживати через це не варто.

«Радіація насправді не становить значного ризику і навіть для людей, які літають дуже часто, залишається лише другорядним фактором», – пояснив він.

Інші ризики

Єдиний ризик для здоров’я, про який мандрівникам варто знати, хоча й не потрібно надмірно його боятися, – це тромбоз глибоких вен (ТГВ). Майлз пояснив, що під час далекого перельоту найважливіше – не допускати зневоднення та пити достатньо води.

«Це також зменшить імовірність розвитку ТГВ. Під час будь-якого польоту тривалістю понад чотири години варто пройтися салоном і зробити вправи для литкових м’язів», – сказав він.

За його словами, люди з високим ризиком розвитку тромбозу глибоких вен повинні носити компресійні панчохи та проконсультуватися зі своїм сімейним лікарем.

Також він пояснив, чи не є салони літаків справжніми розсадниками інфекцій і чи не підвищує це ризик захворіти після польоту.

«Я завжди відчуваю біль у горлі після польотів», – погодився Майлз. На його думку, ймовірно, перебування в металевому салоні разом із великою кількістю незнайомих людей, серед яких є діти та немовлята, у поєднанні з системою вентиляції створює ідеальні умови для поширення вірусних інфекцій. Можливо, саме тому багато людей захворіли на COVID-19 після подорожей літаками.

Зрештою, якщо кілька разів на рік проводити по кілька годин у літаку, як це робить більшість людей, які подорожують у справах або на відпочинок, це не означає, що ризик проблем зі здоров’ям суттєво зростає. Тож порада проста: пийте достатньо води – але продовжуйте подорожувати.

Які закуски можуть підвищувати тиск

Нагадаємо, дієтологи розповіли, що саме з їжі варто оминати, щоб не підвищувався тиск. Це, зокрема, солоні закуски – висока доза натрію може викликати набряк і підвищувати артеріальний тиск, стверджують експерти. Також оброблене м’ясо – бекон, шинка, в’ялене м’ясо, хот-доги можуть спричинити підвищення кров’яного тиску. До переліку також потрапив консервований суп – навіть, коли він містить багато овочів, то все одно може сприяти підвищенню кров’яного тиску через значний вміст натрію.