Туристи не очікували такого: названо відомі пам’ятки, які виявилися не зовсім справжніми

Серед «обманок» – відомий Балкон Джульєтти в Італії.

Для когось справжнє задоволення від подорожей – побачити на власні очі давньоримські арени, оригінали картин Ван Гога або навіть всесвітньо відомі паби на кшталт Temple Bar, але деякі з них можуть виявитися несправжніми. Як пише Daily Mail, є щось особливо захопливе в тому, щоб нарешті опинитися біля історичного місця, яке давно було у вашому списку мрій.

“Значно менше радості, коли реальність виявляється розчаруванням. Деякі туристичні об’єкти просто менші, ніж очікуєш – як-от “Мона Ліза” в Луврі. Інші, наприклад, Венеція, настільки переповнені туристами, що враження від них може бути зовсім не таким, як ви уявляли. Але є пам’ятки, з якими ситуація ще цікавіша: вони взагалі не зовсім такі, якими їх вважають”, – йдеться у статті.

Ось кілька відомих туристичних місць, які мають свою “неофіційну” сторону.

Checkpoint Charlie, Берлін, Німеччина

Checkpoint Charlie – знаменитий пункт пропуску часів холодної війни, який входить до списку обов’язкових місць для відвідування в Берліні, а для багатьох туристів є чи не головною пам’яткою міста. Тут працюють сувенірні кіоски, а біля колишнього пункту пропуску постійно багато відвідувачів. Особливо популярне місце серед тих, хто хоче сфотографуватися з “солдатом”, який стоїть на варті.

Однак є один нюанс: будка, біля якої сьогодні шикуються туристи, щоб зробити фото, насправді не є оригінальною. Після падіння Берлінської стіни справжній пункт пропуску демонтували. Нинішня будка – лише копія, встановлена для туристів. Оригінальну металеву будку можна побачити в Берліні в експозиції Союзницького музею в районі Целендорф.

Плімутський камінь, Массачусетс, США

Плімутський камінь широко вважають місцем, де у 1620 році на територію сучасних США прибув Вільям Бредфорд та інші паломники. Втім, навколо цієї пам’ятки точаться суперечки. Під питанням перебуває не лише автентичність самого каменя, а й місце, де він спочатку знаходився. Ймовірно, з 1620 року камінь переміщували кілька разів.

“Безперечно, він уже не лежить точно на тому самому місці, де був 402 роки тому”, – сказала Донна Д. Кертін, виконавча директорка музею Pilgrim Hall у Плімуті.

Балкон Джульєтти, Верона, Італія

Casa di Giulietta, або “Будинок Джульєтти”, – середньовічна будівля XIII століття у Вероні. Щороку сюди з’їжджаються туристи з усього світу, щоб відчути атмосферу романтичної історії Шекспіра. Багато хто при цьому вважає, що описані в п’єсі події мають реальне історичне підґрунтя.

Насправді будинок колись належав родині Даль Каппелло. Її прізвище нагадує назву вигаданої родини Капулетті, до якої належала Джульєтта у п’єсі Шекспіра. У XX столітті, у 1939-1940 роках, влада Верони вирішила підтримати популярний міф і перебудувала будинок відповідно до описаного Шекспіром місця дії. Саме тоді тут з’явився знаменитий балкон, з якого закохані нібито освідчувалися одне одному.

Круглий стіл короля Артура, Вінчестер, Велика Британія

Круглий стіл, пов’язаний із легендою про короля Артура, можна побачити у Великій залі Вінчестера. Здавалося б, саме за ним і могли збиратися Артур та його лицарі. Але є проблема: за традиційними переказами, король Артур жив у V або VI столітті, тоді як цей стіл датується XIII століттям.

Як зазначає Atlas Obscura, хоча стіл і є імітацією легендарного місця зборів Артура та лицарів Круглого столу, сам експонат у Великій залі Вінчестерського замку датується пізнім Середньовіччям. Вважається, що його могли створити приблизно 1290 року з нагоди святкування заручин або проведення турніру.

“Село миру”, демілітаризована зона Кореї

Кіджон-дон, яке Північна Корея офіційно називає “Селом миру”, за межами цієї країни значно частіше називають “пропагандистським селом”. Його побудували у 1950-х роках на північнокорейському боці демілітаризованої зони, щоб продемонструвати, як нібито живуть люди в КНДР. Однак це поселення широко вважають фактично бутафорським. Здалеку воно має вигляд звичайного населеного пункту, проте, за численними повідомленнями, значна частина видимої активності там постановочна.

Будинки мають фасади, які створюють враження, що всередині живуть люди, а вночі в них вмикають світло. Водночас є серйозні сумніви, що там регулярно хтось перебуває, зазначають автори.

Замок Дракули, Бран, Румунія

Туристи, які приїжджають до Брашова, можуть відвідати легендарний замок Дракули та одночасно помилуватися краєвидами Трансильванії.

Замок Бран, як він офіційно називається, дедалі більше приваблює любителів історії, шанувальників літератури та мандрівників, які шукають незвичайних місць.

“Але чи справді це замок Дракули, яким його уявляють туристи? Сам замок – цілком реальна історична споруда XIV століття. Однак його зв’язок із Дракулою значно більше нагадує вдалий маркетинговий хід, ніж історичний факт. Замок має лише незначний зв’язок із Владом Цепешем – реальною історичною постаттю, яка стала одним із прототипів Дракули. До того ж автор роману “Дракула” Брем Стокер ніколи не відвідував Румунію”, – пише ЗМІ.

Кноський палац, Крит, Греція

Частина Кноського палацу, пов’язаного з мінойською цивілізацією та легендою про Мінотавра, є справжньою. Однак далеко не всі елементи комплексу автентичні. Відомий англійський археолог сер Артур Еванс брав участь у відновленні палацу на початку XX століття.

“Мабуть, найбільш суперечливим аспектом його роботи стало рішення відновлювати палац бронзової доби, який використовували приблизно з 1900 до 1350 року до нашої ери, за допомогою сучасних будівельних матеріалів”, – зазначають в Ашмолеанському музеї.

Тому яскраві стіни та колони, які сьогодні бачать відвідувачі Кноса, далеко не повністю є оригінальними.

Інші новини туризму

Нагадаємо, англійське місто, яке легко обійти пішки, визнали найкрасивішим у світі. Йдеться про місто Честер, яке розташоване у графстві Чешир (Велика Британія).

Честер отримав найвищий результат у рейтингу краси міст, складеному на основі “золотого перетину”. Під час дослідження було проаналізовано тисячі будинків, вулиць і визначних пам’яток у різних містах світу.