Дуга Струве
Дуга Струве (Struve Geodetic Arc) – унікальна пам’ятка науки і техніки, розташована одразу на території десяти європейських країн. Дуга являє собою ланцюг старих тріангуляційних пунктів, що простяглися на 2820 км, що робить його найдовшою пам’яткою у світі.
Пам’ятка відноситься до країн: Білорусь, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Росія, Естонія, Латвія, Литва, Україна, Молдова
Дуга, орієнтована з півночі на південь, і наступна приблизно вздовж 25-градусного меридіана східної довготи, бере початок від «Пункту Фугленес», що лежить на узбережжі Баренцева моря, недалеко від норвезького міста Хаммерфест (70° північної широти), далі (проходить трохи на схід від Гельсінкі, Таллінна, Риги та Вільнюса, і суттєво на захід від Мінська та Києва, далі поблизу Кишинева), і закінчується недалеко від узбережжя Чорного моря, на крайньому південному заході України, в районі Ізмаїлу – «Пункт Старо-Некрасівка» (45°).
Історія
Ці геодезичні точки спостережень було закладено період 1816-1855 гг. Роботи здійснювалися під керівництвом найвідомішого російського астронома та геодезиста тих часів – Фрідріха Георга Вільгельма (Василя Яковича) Струве, 1793-1864 рр., академіка Петербурзької АН, засновника та першого директора Пулковської обсерваторії.
Безпосередньо польовими дослідженнями займався Карл Теннер, 1783-1859 рр., – військовий геодезист, полковник, а згодом – генерал-лейтенант. Теннера супроводжувала група, що складається з помічників, провідників та солдатів.
Таким чином, Струве зробив перший достовірний вимір великого сегмента дуги земного меридіана. Це дозволило йому точно встановити розмір і форму нашої планети, що стало важливим кроком у розвитку наук про Землю і просунуло вперед всю галузь топографічного картування. За підсумками своїх досліджень і після завершення всіх розрахунків Струве написав велику працю – «Дуга меридіана в 25°20′ між Дунаєм і Льодовитим морем, виміряна з 1816 по 1855 рр.»
Точність тих розрахунків виявилася просто вражаючою – сучасна супутникова «перевірка» технології, застосованої Струве понад 150 років тому, дала незначну розбіжність. Однак на ті часи це був не тільки найточніший, а й найграндіозніший градусний вимір Землі: адже по широті покривався величезний відрізок – приблизно 25 градусів (або 1/14 земного кола). Результати тих вимірів ще протягом століття (до появи супутникових методів у геодезії, вже у середині XX ст.) використовувалася при розрахунках параметрів еліпсоїда Землі.
Крапки Дуги Струве
Спочатку «дуга» складалася з 258 геодезичних «трикутників» (полігонів), що примикали один до одного, і збудованих з півночі на південь у своєрідний «ланцюжок», з 265 основними тріангуляційні пункти, що розташовувалися по кутах цих «трикутників». Однак далеко не всі з первісних пунктів були виявлені в ході спеціальних пошуково-геодезичних робіт, що були вжиті останніми роками за активної співпраці вчених заінтересованих країн, і, крім того, багато з них виявилися сильно зруйнованими. Тому до складу об’єкта Світової спадщини були включені лише ті, що найбільш добре вціліли пункти – всього 34 (в т.ч. у Білорусії – 5 пунктів, в Україні – 4, у Росії – 2, у Молдові – 1). Обидва російські тріангуляційні пункти розташовуються на невеликому острові Гогланд у Фінській затоці – це «Пункт Мякіпяллюс» та «Точка Z».
Опорні точки цієї тріангуляційної мережі були марковані на місцевості різним чином, якось: видовбані в скелях поглиблення, залізні хрести, піраміди з каміння, або спеціально встановлені обеліски. Часто такий пункт був відзначений цеглою з пісковика, закладеним на дно ями, або це був гранітний куб з порожниною, залитою свинцем, покладений в яму з каменями. У наші дні це старовинне маркування оновлюється, на старих тріангуляційних пунктах встановлюються спеціальні знаки.
«Дуга Струве» – це справді унікальний елемент Списку Всесвітньої спадщини: по-перше, тому, що він єдиний – у всьому цьому Списку – «зачіпає інтереси» стільких держав (всього 10), по-друге – тому, що до 2005 р. об’єктів у Списку, настільки тісно пов’язаних з проблемою, настільки тісно пов’язаних з проблемами.
Подорож по точках Дуги Струве
Подорож по пунктах Дуги Струве добре поєднується із захоплюючим відпочинком на природі. Наприклад, на нічліг ви можете зупинитися у сільській садибі. І це стане незабутньою романтичною пригодою. У Щучинському районі, у селі Обруб (неподалік геодезичного пункту Лопати) вас зустрінуть привітні господарі садиби «Лебедине». Крім затишної кімнати та смачної вечері, спеціально для мандрівників – російська лазня на березі озера, два басейни, більярд, настільний теніс. Ще одна садиба «Лебідка» розташувалася у селі Дігтяри (Щучинський район). Старовинні маєтки, ліси, річки та озера оточують садибу. Тут, серед дикої природи ви цілком вільно можете зустріти бобра чи лисицю, а нічліг у справжньому сільському будинку ще довго нагадуватиме про щиру білоруську гостинність.
У Білорусі Дугу увічнили кількома пам’ятниками. Так, про точку біля містечка Чекутськ говорить чорна стела заввишки близько 1,5 м, увінчана 100-кілограмовою «земною» кулею з контуром Білорусі. Через нього проходить лінія Дуги Струве з позначкою білоруською мовою «Чакутськ». Такі самі стели з написами «Лясковичі» та «Асаунщі» ви знайдете біля однойменних сіл. Пункт геодезичних вимірів у Чекутську особливо цікавий. Його відкрили лише кілька років тому. Куб із хрестоподібною вимірювальною точкою, датованої 1825 роком, спочивав у землі, на глибині близько метра. До речі, вчені стверджують, що, незважаючи на тимчасові зміни рельєфу місцевості, різниця між сучасними та старовинними вимірами меридіана становила менше ніж 3,5 см.
