Софійський собор
Софійський собор у Києві (Собор Святої Софії) – один із головних символів Києва. Собор був збудований у 1017-1031 роках на честь перемоги князя Ярослава Мудрого над кочовим племенем печенігів, однак у наступні століття собор багато разів перебудовувався. Собор отримав назву на честь собору Айя-Софія у Константинополі. Сучасний інтер’єр відноситься до XVII-XVIII століть, коли були внесені зміни до стилю бароко, що приховали оригінальну структуру храму.
Загальна інформація
У Софійського собору 13 куполів, 5 нефів та 5 апсид, а в інтер’єрі – двоярусні галереї, фрески та мозаїки XI, XVII-XVIII століть. Особливо цікавими є мозаїки собору. При їх укладанні використано 177 різних відтінків на золотому тлі. Найпрекрасніший приклад мозаїк – Богоматір Оранта. 21 відтінок синього кольору в її одязі майстерно передає розташування складок та плинність тканини. Висота цієї мозаїки – 6 м.
На південь від собору розташовуються колишня трапезна, маленька барочна церква Малої Софії, резиденція митрополита, духовна семінарія та приголомшлива дзвіниця – чотириярусна, синя з білим. Багато оформлена рельєфами, дзвіниця піднімається на висоту 76 м-коду.
