Талампайя

Назва парку мовою «какан», якою говорили племена, що населяли цей регіон, означає «пересохла річка тала», де «тала» відноситься до поширеного в цих краях дерева. Річки існували лише короткий проміжок часу року в сезон зливових дощів, а решту часу використовувалися як дорога між населеними пунктами. Тепер ці стежки є основною туристичною пам’яткою національного парку.

Щорічно понад 60 000 мандрівників включають парк Талампайя до програми своєї поїздки Аргентиною. Їх приваблюють гірські формування сюрреалістичних форм, що викликають асоціації з Марсом і Місяцем, і сам каньйон Талампайя з його могутніми стінами, серед яких можна відчути себе маленькою піщинкою.

Відвідувати парк Талампайя рекомендується у міжсезоння з жовтня до грудня та з березня до травня. У деякі зимові періоди (зима тут триває з червня до вересня) температура опускається значно нижче 0, а також можуть дмухати потужні вітри «сонду». Влітку денні температури нерідко піднімаються вище +35 °C, проходять зливи, що може спричинити скасування всіх активностей на території парку.

Головними пам’ятками парку є каньйони, безперечним лідером серед яких є однойменний каньйон Талампайя. Його обмежують дві стіни, що в деяких місцях перевищують у висоту 120 метрів і утворені з пісковика червоного кольору, що дає приголомшливий ефект на сході і заході сонця, коли каньйон починає палати червоними фарбами.

У деяких місцях каньйону можна побачити вирізані в гірських породах наскельні малюнки племен, які населяли краї близько 2000 років тому. Також серед каньйону розташовується так званий «Ботанічний Сад», що є невеликим скупченням дерев і чагарників. Видовище важко назвати феноменальним, але для цієї екстремально сухої і на вигляд повністю мертвої землі, де важко знайти будь-які рослини, крім колючок, даний оазис дійсно унікальний.

Найцікавіші та значні утворення гірських порід у цій частині парку отримали назви «Готичний собор» та «Монах». Перший утворюють виступи в стіні каньйону, схожі з вежами католицького собору, «Монаха» ж можна впізнати, маючи чималу частку фантазії, оскільки виглядає він як гігантський кам’яний стовп, що стирчить із землі.

Закінчують цю частину парку “Ящики Шимпа” – одна з найвужчих частин каньйону з густою рослинністю. Ширина каньйону тут зменшується до 8 метрів, тоді як висота стін перевищує 80 метрів.

На деякому віддаленні від найпопулярнішої частини парку Талампайа розташовані ще дві визначні пам’ятки – «Загублене Місто» та «Райдужний Каньйон».

«Загублене Місто» є гігантським провалом ґрунту, що нагадує формою кратер великого вулкана, в якому в результаті ерозії утворилися високі стовпи, що нагадують житло древніх народів. Серед «будинків» у багатьох місцях проходять доріжки, схожі на вулиці, а над містом височить майже ідеальний і темний конус гори, яку ніжно назвали «Чорною купкою».

«Райдужний Каньйон» отримав свою назву через різні відтінки гірських порід, що віддалено нагадують веселку.

За особливого успіху є шанси познайомитися і з тваринним світом Талампайї, наприклад, з гуанако, зайцями, вікунами, пумами, мара, лисицями та кондорами.