Трансільванія

Похмурий і містичний образ Трансільванії створив ірландський письменник Брем Стокер, переробивши на свій лад оповіді про жорстокого правителя Валахії Влада III Цепеша, відомого як граф Дракула.

Це багато в чому сприяло перетворенню Трансільванії на головний туристичний центр Румунії. Окрім таємничих пригод, тут на мандрівників очікують середньовічні міста, готичні церкви, гірські вершини, водоспади та гірськолижні курорти. Трансільванія перекладається з латинського як “Залісся”, що відображає особливості території – лісові хащі, гірські краєвиди, безліч джерел та річок.

Середня висота області коливається лише на рівні 300-500 метрів. Історично центр Трансільванії складали 9 жудеців (районів), але сьогодні до неї відносять і території на північ і захід, захоплені Румунією 1919 року.

За багато століть свого існування Трансільванія входила до складу різних держав. У період античності тут мешкали войовничі племена Даків. Після їх підкорення Римською імперією регіон став провінцією, яка називається Дакія. У середні віки території були приєднані до Угорщини, отримавши статус автономії у складі королівства.

Починаючи з XVI століття аж до Першої Світової за керування областю змагалися представники династії Габсбургів та правителі Османської імперії. Після війни провінція не раз служила розмінною монетою між Угорщиною та Румунією, зрештою залишившись у складі останньої.

Знайомство з Трансільванією можна розпочати зі знаменитого замку Дракули (Бран), розташованого неподалік мальовничого міста Брашов. Саме тут відбувалися зйомки фільму “Дракула” Френка Копполи. Відомо, що знаменитий вампір із літературного твору написаний із реальної історичної особистості. Прототипом став Влад III Цепеш Дракула, який заснував сучасну столицю держави, місто Бухарест. Але набагато більше він відомий незвичайною жорстокістю щодо своїх підданих. У період правління Дракули особливий розмах набули масових страт, розрахованих на тривалі муки жертв.

Ті, хто ставав причиною невдоволення імператора, негайно вирушали на палю. Вважається, що потяг до нещадних покарань Цепеш придбав, коли ще дитиною потрапив до імперії Османа як гарантії беззаперечного підпорядкування місцевого правителя султану. Саме болючі кровопролитні страти, що їх провадили, стали джерелом легенд про те, що Цепеш уклав угоду з дияволом і після смерті став моторошним вампіром.

Потужні укріплення, зведені на вершині крутої скелі, справляють незвичайне враження. Замок був відбудований у другій половині XIV століття, щоб захищати головну дорогу, що сполучає Трансільванію з Валахією.

Варто зазначити, що замок Бран не тільки ніколи не знаходився у власності Влада ІІІ, а й не служив його резиденцією. Імператор лише один раз заночував тут дорогою до столиці. Однак, завдяки відомій кінострічці про Дракулу, за замком міцно закріпилася слава обителі вампірів.

Під час відвідин замку Бран мандрівники з подивом відзначають його світлу романтичну атмосферу. Справа в тому, що після закінчення Першої Світової війни замок став подарунком для королеви Марії від короля Фердинанда. Вона дуже любила проводити тут час, тому сьогодні можна побачити чудові старовинні інтер’єри царських покоїв. На згадку про королеву збереглося багато листів і щоденники. На території замку Бран створено Музей феодального мистецтва. Хоча замок має лише непряме відношення до зловісного образу графа Дракули, тут все ж таки продають різноманітні сувеніри, які обіграють тему вампірів.

Також варто заглянути в стародавнє місто Брашов, яке знаходиться у маленькій гірській долині. Колись він був центром регіону, тому може похвалитися багатьма визначними пам’ятками. Серед них храми святого Варфоломія та Миколи, ворота Катерини, Чорна церква, міська ратуша, Історичний музей тощо. Це одне з небагатьох міст, що практично повністю зберегли свій середньовічний вигляд. Неподалік Брашова знаходиться фортеця Ришнов, яка була зведена в XIV столітті і довгий час належала тевтонським лицарям. Звідси можна спостерігати гірські краєвиди, що захоплюють дух.

Трансільванія чудово підходить для спокійного проведення часу та пізнавальних екскурсій. Зовнішній вигляд і культура регіону століттями створювалися завдяки змішанню різних народностей. Спадщина історії добре збереглася до наших днів у своєму первозданному вигляді.

Насамперед варто сказати про місто Синаю, перлиною якого є замок Пелеш – одна з королівських резиденцій. У його образі гармонійно поєднуються риси рококо, бароко, ренесансу. Усередині виставлені величезні колекції рідкісних предметів мистецтва.

А от якщо ви хочете побувати в місці, справді пов’язаному з Дракулою, варто їхати до міста Тирговіште. Тут у XV столітті знаходилися замок та постійний двір Влада III. За легендами, на цій території за життя Дракули була велика кількість колів, спеціально призначених для страт. Говорять, що за муками засуджених жорстокий правитель спостерігав особисто з окремої вежі. Сьогодні від замку залишилися лише руїни, але й вони справляють на глядача незабутнє враження.

Також варто відвідати місто Клуж-Напока, яке довгий час було столицею регіону. Тут знаходиться безліч найкрасивіших готичних будівель, соборів та монастирів. Серед них особливо виділяється церква святого Михаїла, яка зводилася упродовж двох століть.

Обов’язково включіть до екскурсійної програми місто на пагорбах Сігішоара, засноване купцями із Саксонії ще в XIII столітті. До речі, саме він є батьківщиною Дракули.

Стара частина Сігішоара збереглася практично повністю: вузькі бруковані вулички, вежі із зубчастими стінами, безліч фресок та кованих вивісок – все це дозволяє відчути себе гостем справжнього Середньовіччя. Найяскравішими пам’ятками тут є лютеранська церква, старовинна цитадель, міський музей. Також мандрівники мають можливість відвідати оглядовий майданчик, щоб насолодитися чудовою панорамою краю. У місті досі зберігся будинок Влада Цепеша, який сьогодні є музеєм, що пропонує до уваги гостей експозиції колекцій зброї та тортур.

Однак не варто сприймати поїздку до Трансільванії як подорож, пов’язану виключно з фігурою Дракули. Насправді тут безліч інших визначних пам’яток, старовинних фортець та замків. А середньовічні містечка, що повністю вціліли, навіть у Європі є більшою рідкістю, ніж у Трансільванії.

Трансільванія знаходиться дуже близько від карпатських гірських хребтів, які, розгалужуючись, йдуть углиб країни. Це, а також розташування на вершині плато, робить місцевий клімат досить серйозним. Зима триває з середини осені до травня, тепла весна швидко змінюється м’яким літом. Велика кількість джерел води та лісів сприяє високій вологості. У подорож краще вирушати не раніше травня, щоб тепла погода вже встигла встановитися, а більша частина снігу зійшла.